Дата документу 17.05.2022
Справа № 334/3225/20
Провадження № 2/334/183/22
17 травня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Козлової Н.Ю., при секретарі Зоріній С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (не облікованого) об'єму природного газу та зустрічний позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» в особі його представника звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (не облікованого) об'єму природного газу зазначивши, що 04.05.2018 року працівниками Оператора ГРМ - АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» на об'єкті споживання Відповідача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виявлено факт роботи комерційного вузла обліку газу (лічильника газу) відповідача у позаштатному режимі.
За фактом виявлення роботи комерційного вузла обліку газу у позаштатному режимі працівниками оператора ГРМ, у присутності відповідача, складено акт про порушення №0600249002 від 04.05.2018 року. Акт у порядку визначеному Кодексом газорозподільних систем підписано працівниками АТ «Запоріжгаз», та споживачем.
З метою підтвердження факту роботи ЗВТ у позаштатному режимі, лічильник у присутності відповідача демонтовано для проведення його позачергової повірки, про що складено протокол направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу №003984 від 09.06.2018 року.
За результатами вимірювань проведених під час позачергової повірки повірником ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», лічильник відповідача марки TYP МКМ, заводський номер №8957365 типорозміру G-6 визнаний непридатним до подальшої експлуатації, оскільки значення відносної похибки лічильника перевищило максимально допустиме.
У зв'язку з негативними результатами повірки Запорізьким науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації видано протокол про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки виданої від 19.06.2018 року.
Зазначені вище факти підтверджують, що побутовий лічильник газу відповідача працював у позаштатному режимі внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковувались або обліковувались некоректно.
За фактом роботи лічильника відповідача у позаштатному режимі комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про задоволення повністю акту про порушення №0600249002 від 04.05.2018 року, що відображено у протоколі №1822 від 25.05.2018 року.
Додатком 15 до Кодексу газорозподільних систем визначено якщо споживач (фізична особа) використовував в неопалювальний період опалювальні прилади (крім опалювально-варильних печей чи кухонних вогнищ), граничний обсяг споживання має становити 30 відсотків від граничного обсягу в опалювальний період.
Зважаючи на вищезазначене, відповідачу здійснено перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу виходячи з 70 відсотків граничних об'ємів споживання природного газу за період 05.11.2017 року по 30.04.2018 року, з урахуванням підключених газових приладів (газова плита - 1 шт.; двоконтурний котел - 1 шт.) та зареєстрованих осіб (зареєстровано 4 особи) та опалювальної площі (132,0 м2).
Згідно пункту 11 Глави 5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем розрахунок здійснено за цінами закупівлі природного газу протягом періоду не облікованого природного газу; вартість необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу склала 59 645,37 грн.
З цих підстав, АТ «Запоріжгаз» видав на руки відповідачу акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу та його вартості та рахунок на його оплату.
На сьогоднішній день в добровільному порядку відповідачем борг не сплачено.
Отже, представник позивача вважає, що сума не облікованого природного газу має бути стягнута за рішенням суду.
До початку судового розгляду, відповідач подав зустрічний позов, в якому зазначив, що здійснене АТ «Запоріжгаз» нарахування у грошовій сумі, що дорівнює вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості у розмірі 59 645,37 грн. є безпідставно нараховане та незаконне.
В обґрунтування свого зустрічного позову, ОСОБА_1 пояснив, що 25.01.2012 року йому за місцем його проживання - на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено газовий лічильник типу в-4, заводський № 8957365, який був опломбований пломбою № 5730348, що підтверджується актом № 771 встановлення побутового лічильника газу після виконання повірки/ремонту.
Згідно з паспортом цього лічильнику - періодичність його повірки складає 1 раз на 5 років. Остання повірка лічильнику була проведена 14.01.12 р. за актом № 364.
04.05.2018 року до будинку з'явились співробітники АТ «Запоріжгаз» з метою провести огляд лічильника.
За результатами повірки працівники АТ «Зампоріжгаз» виявили якісь порушення в лічильнику («не рахує на мадому полум'ї) та зазначили, що його потрібно демонтувати та направити або на експертизу, або на періодичну повірку.
Слюсарями АТ «Запоріжгаз» були складені два акти про порушення: б/н від 04.05.18 р., в якому було зазначено про позаштатний режим роботи ЗВТ та було додано фото, зазначені час та місце розгляду цього акту комісією АТ «Запоріжгаз» та другий акт з номером, який неможливо ідентифікувати, від 09.06.2018 року, в якому зазначено про позаштатний режим роботи ЗВТ, без зазначення про дату і місце розгляду акту.
Крім того, ОСОБА_1 пояснює, що 04.05.2018 року представниками АТ «Запоріжгаз» був складений Акт б/н про припинення та відключення газопостачання від будинку позивача у зв'язку з невідповідністю системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації - «отвод в кухне», були зазначені показники лічильника - 61329,10 та № пломби на ЗВТ - 5730348.
Отже, йому незрозуміло, яке порушення у нього знайшли: позаштатний режим роботи ЗВТ або невідповідність системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації - «отвод в кухне».
ОСОБА_1 стверджує, що інформація, викладена в акті про порушення, не відповідає фактичним обставинам, а звідси, акт про порушення є неналежним та недопустимим доказом, складений з невідповідністю фактичним обставинам справи.
09.06.18 р. Актом б/н від 09.06.18 р. про демонтаж-монтаж вимірювальної техніки позивачу було встановлено інший лічильник. Актом б/н про припинення (обмеження) розподілу техніки позивачу було припинено газопостачання через наявність витоків газу.
Актом № 000652 від 07.02.19 р. про демонтаж-монтаж вимірювальної техніки у позивача зняли лічильник, новий не встановили, нічого не пояснили, і вже більше двох років він позбавлений можливості отримувати послуги з газопостачання, проте сплачує за послуги з доставки газу.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що працівники АТ «Запоріжгаз» незаконно декілька разів припиняли позивачу газопостачання без зазначення підстав, а отже таке постачання повинно бути відновлено за рахунок відповідача.
ОСОБА_1 надав суду письмові докази, він звернувся до АТ «Запоріжгаз» із заявою про надання роз'яснень про розрахунок та вимогою перерахувати заборгованість у зв'язку з тим, що останній не згоден з рішенням комісії.
Відтак, ОСОБА_1 вважає, що вказаний розрахунок є некоректним, а сума боргу є невірною, оскільки на підставі правовстановлюючих документів, техпаспорту на будинок, а також інформації по призначенню субсидії, позивач проживає і користується будинком площею 93 м2. Крім того, станом на дату розрахунку у позивача була переплата за послуги відповідача 9 832,70 грн.
Із змістовного аналізу норм законодавства, на переконання ОСОБА_1 , представники АТ «Запоріжгаз» під час повірки лічильника допустили ряд порушень, а саме: не попередив споживача офіційним повідомленням про проведення повірки лічильника; не складено акт демонтажу лічильника та акт про розпломбування лічильника, хоча з 04.05.18 р. лічильник був демонтований та поміщений у пакет, тільки через місяць був складений протокол про направлення на експертизу; форма акту про порушення не відповідає вимогам п. 1 глави 5 розділу 11 КГС а саме: його форма передбачена додатком № 16 до КГС, проте акт фактично складений за додатком N° 3 до порядку проведення перерахунку (донарахування) про що зазначено в правому верхньому куті Акту про порушення); матеріали справи містять декілька екземплярів актів про порушення, протоколів направлення ЗВТ на повірку - усі вони різні за змістом;
Формальний підхід представниками АТ «Запоріжгаз» процедури повірки лічильника, помилки в оформленні документів, не складення необхідних документів (акт про демонтаж, акт про розпломбування), не можуть бути підставою для проведення повірки та, як наслідок, нарахування заборгованості за позаштатний режим роботи ЗВТ.
На підставі цього, ОСОБА_1 просив суд скасувати здійснене АТ «Запоріжгаз» у грошовій сумі, що дорівнює вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу відповідно до складеного Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості у розмірі 59 645,37 грн. Визнати протиправними дії АТ «Запоріжгаз» з відключення від газопостачання будинку по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 та зобов'язати відповідача провести безоплатне підключення до системи газопостачання будинку позивача та стягнути з АТ «Запоріжгаз» судові витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.02.2021 року зустрічний позов був прийнятий судом до розгляду та об'єднаний з первісним позовом.
У судовому засіданні представник АТ «Запоріжгаз» наполягав на задоволенні первісного позову на підставі викладених у ньому фактів та письмових доказів, долучених до матеріалів справи.
У задоволенні зустрічного позову просив суд відмовити, оскільки вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не може бути задоволений судом з тих підстав, що зазначені у зустрічному позові.
Представник позивача вважає, що доводи ОСОБА_1 не заслуговують на увагу суду, оскльки є невмотивованими, а викликані емоційним станом по сплаті вартості не облікованого природного газу.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог та доводив суду, що висновки представника АТ «Запоріжгаз» не підтверджують наявність порушень з боку ОСОБА_1 , тому вважає, що АТ «Запоріжгаз» не встановлено, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями з втручання в роботу або конструкцію ЗВТ та обставинами того, що комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) витрата (споживання) природного газу, а отже не підтверджує факт викривлення даних обліку.
Крім того, представник ОСОБА_1 вважає, що рішення комісії та Акт-розрахунок є необґрунтованими, протиправними та незаконними.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши надані докази, вважає наступне:
Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, Закон України "Про ринок природного газу", Закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про енергозбереження", "Про угоди про розподіл продукції", "Про захист економічної конкуренції", "Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
На сьогоднішній день правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначеніЗаконом України "Про ринок природного газу".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Згідно з ст. ст. 37, 39, 40 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Оператор газорозподільної системи не може провадити діяльність з видобутку, транспортування або постачання природного газу. Оператор газорозподільної системи має бути юридично та організаційно незалежним від інших видів діяльності на ринку природного газу, не пов'язаних з розподілом природного разу. Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором (НКРЕКП).
Правовідносини між споживачем та Оператором ГРМ врегульованіЦивільним кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги",Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженимпостановою НКРЕКП від 30.09.2015 року N 2494, Правилами безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 року N 285.
Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальніпослуги" встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 2, 3 частини 2статті 7ЗУ "Прожитлово-комунальніпослуги" індивідуальний споживач зобов'язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13Закону України "Про ринокприродного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу").
Судом встановлено та не заперечувалося сторонами по справі, що відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу за об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . Він зареєстрований та проживає за вказаною адресою, що підтверджується свідоцтвом № 2-857 від 15.05.2007 року про право на спадщину та витягом № 14599926 від 18.05.2007 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Вказаний будинок належить відповідачу на правівласності з 20березня 2006 року на підставі договору дарування.
Відповідно до цих документів ОСОБА_1 належить 32/50 частки вищевказаного будинку, тобто він є власником лише його частини. Зазначений будинок поділений на дві ізольованих між собою квартири (будинки), де проживають різні власники, сім'ї. Інша частина (9/25) належить його сусідам.
Згідно з інформацією з техпаспорту на цей будинок ОСОБА_1 користується його частиною (кв. АДРЕСА_3 ) загальною площею 93 м2, іншою частиною (кв. №2- 38,4 м2) користується інший власник.
25.01.2012 року позивачу за місцем його проживання - на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено газовий лічильник типу в-4, заводський № 8957365, який був опломбований пломбою № 5730348, що підтверджується актом № 771 встановлення побутового лічильника газу після виконання повірки/ремонту. Згідно з паспортом цього лічильнику - періодичність його повірки складає 1 раз на 5 років. Остання повірка лічильнику була проведена 14.01.12 р. за актом № 364.
Відповідно до повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи № 15519 від 28.10.2017 року позивачу була надана субсидія на територію його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, зокрема, було встановлено: Опалювальна площа 90 м2; Плата за послуги «Запоріжгаз» в межах 1856,64 грн., об'єм норм споживання -266,839 мЗ; Розмір субсидії - 816,83 грн., обов'язковий платіж - 1039,81 грн. Отже, на спірний опалювальний період позивач отримав щомісячну субсидію за послуги відповідача у розмірі 816,83 грн.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 завжди сплачував послуги «Запоріжгаз» за газопостачання, заборгованості не мав, що підтверджується квитанціями та рахунками, у зв'язку із цим станом на дату складання цього зустрічного позову у нього є переплата 9 832,70 грн.
04.05.2018 року до будинку з'явились співробітники АТ «Запоріжгаз» з метою провести огляд лічильника.
Протягом повірки було вони виявлені порушення в лічильнику («не рахує на малому полум'ї) та зазначено, що його потрібно демонтувати та направити або на експертизу, або на періодичну повірку. З цих підстав, були складені два акти про порушення: б/н від 04.05.18 р., в якому було зазначено про позаштатний режим роботи ЗВТ та було додано фото, зазначені час та місце розгляду цього акту комісією відповідача та другий акт з номером, який неможливо ідентифікувати, від 09.06.2018 року, в якому зазначено про позаштатний режим роботи ЗВТ, без зазначення про дату і місце розгляду акту.
Вказане стало однією з підстав невизнання позову відповідачем та його представником.
При цьому, суду надані Акт № 1283/0600249002 від 04.05.2018 року, акт б/н про припинення та відключення газопостачання від будинку позивача у зв'язку з невідповідністю системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації - «отвод в кухне», де були зазначені показники лічильника - 61329,10 та № пломби на ЗВТ - 5730348.
Отже, довести суду, яке порушення виявили представники АТ «Запоріжгаз» суду не надано, оскільки за першим актом виявлено позаштатний режим роботи ЗВТ, за іншим актом - невідповідність системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації - «отвод в кухне».
Крім того, протокол про направлення ЗВТ на експертизу або чи повірку не було складено, а зроблено лише через місяць, що є порушенням при складанні протоколу.
Таким чином, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача та його представника за первісним позовом, що інформація, викладена в акті про порушення, не відповідає фактичним обставинам, а тому, акт про порушення є неналежним та недопустимим доказом, складений з невідповідністю фактичним обставинам справи.
Також у судовому засіданні досліджено, що 09.06.18 р. Актом б/н від 09.06.18 р. про демонтаж-монтаж вимірювальної техніки ОСОБА_1 було встановлено інший лічильник. 29.11.2018 року Актом б/н про припинення (обмеження) розподілу техніки ОСОБА_1 було припинено газопостачання через наявність витоків газу. А актом № 000652 від 07.02.19 р. про демонтаж-монтаж вимірювальної техніки у ОСОБА_1 зняли лічильник, новий не встановили, нічого не пояснили, і вже більше двох років останній позбавлений можливості отримувати послуги з газопостачання, проте сплачує за послуги з доставки газу.
Отже, АТ «Запоріжгаз» незаконно декілька разів припиняв позивачу газопостачання без зазначення підстав, а отже таке постачання повинно бути відновлено за рахунок відповідача.
Позивач за первісним позовом надав суду розрахунок акту, який було проведено відповідно до вимог «Кодексу газорозподільних систем» - розділ 9. глава 3, пункт 8. на суму 59 645,37 грн. із розрахунку, що опалювальна площа будинку відповідача за первісним позовом позивача становить 132 м2.
Проте, в ході судового розгляду досліджено, що на підставі правовстановлюючих документів, техпаспорту на будинок, а також інформації по призначенню субсидії, позивач проживає і користується будинком площею 93 м2. Станом на дату розрахунку у позивача була переплата за послуги відповідача 9 832,70 грн.
Отже, вказаний позивачем АТ «Запоріжгаз» розрахунок суд вважає некоректним, а сума боргу є невірною, а відтак він не може бути належним та допустимим доказом.
Згідно з п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем (далі- КГС): «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чискладові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/ коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу».
Відповідно до п. 6 глави 8 розділу 10 КГС: «Зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірку на місці встановлення) здійснюється у присутності споживача (власника або наймача об'єкта побутового споживача). За необхідності розпломбування лічильника газу представник Оператора ГРМ складає акт, який підписується споживачем (власником або наймачем об'єкта побутового споживача)».
Відповідно до п. 7 глави 8 розділу 10 КГС: «До демонтажу лічильника газу на періодичну повірку або до/під час його періодичноїповірки на місці встановлення Оператор ГРМ має право проводити контрольний огляд вузла обліку та/або його перевірку в порядку, визначеному главою 9 цього розділу, а також ініціювати проведення експертизи або експертної чи позачергової повірки лічильника газу в порядку, визначеному главою 10 або 11 цього розділу».
Згідно з п.7 гл. 9 розділу 10 КГС: «Уразі виявлення під час перевірки комерційного БОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визна ченому цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об'єму газу; непрацездатність комерційного БОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуа тації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.
При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повіока у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється».
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу 11 КГС: «Уразі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу».
Згідно з п. 7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженим постановою № 474 від 08.07.2015 року КМУ (далі - Порядок подання ЗВТ на періодичну повірку): «Виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за Формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, шо підтверджуватиме отримання його споживачем».
Відповідно до п. 9 та 10 Порядку подання ЗВТ на періодичну повірку: «Представник виконавця пред'являє споживачеві направлення, видане йому виконавцем, для проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки, а також у разі потреби демонтажу такого засобу. Демонтаж засобу вимірювальної техніки проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за Формою згідно з додатком. До початку демонтажу засобу вимірювальної техніки представник виконавця: здійснює огляд засобу вимірювальної техніки щодо відсутності механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в його роботу; перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з'єднань, наявність відбитків повірочного тавра».
Із змістовного аналізу вищевказаних норм законодавства представники АТ «Запоріжгаз» під час повірки лічильника допустили ряд порушень, а саме: відповідач не попередив офіційним повідомленням позивача про проведення повірки лічильника; ними не складено акт демонтажу лічильника та акт про розпломбування лічильника (хоча з 04.05.18 р. лічильник був демонтований та поміщений у пакет, тільки через місяць був складений протокол про направлення на експертизу); форма акту про порушення не відповідає вимогам п. 1 глави 5 розділу 11 КГС а саме: його форма передбачена додатком № 16 до КГС, проте акт фактично складений за додатком N° 3 до порядку проведення перерахунку (донарахування) про що зазначено в правому верхньому куті Акту про порушення); матеріали справи містять декілька екземплярів актів про порушення, протоколів направлення ЗВТ на повірку - усі вони різні за змістом; в Акті про порушення детально не вказано вид, обставини і суть порушення, а лише зазначено про позаштатну роботу ЗВТ.
Крім того, форма протоколу направлення ЗВТ на експертизу жодним з вищевказаним нормативно-правових актів не передбачена, його зміст містить по тексту слова «демонтаж склали цей акт про демонтаж, акт - по суті це і є актом демонтажу лічильника. У ньому відсутні результати огляду, такі як: наявність механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в його роботу; перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з'єднань, наявність відбитків повірочного тавра.
З аналізу вищенаведених вище вимог закону вбачається, що перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Згідно ч. 1ст. 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 12, ст. 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У досліджених судом матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення зобов'язання, вчинення саме відповідачем ОСОБА_1 протиправних дій, які б спричинили використання необлікованого (облікованого частково чи з порушенням законодавства) природного газу, та їх причинно-наслідкового зв'язку з необлікованим використання природного газу, тобто наявності вини та відповідно наявності встановлених законом підстав для стягнення з нього вартості необлікованого обсягу природного газу.
Суд не може визнати для покладення на відповідача, як на власника та споживача послуг з газопостачання, обов'язку слачувати вартість не облікованого об'єму та обсягу природного газу, оскільки процедури повірки лічильника, помилки в оформленні документів, не складення необхідних документів (акт про демонтаж, акт про розпломбування), не можуть бути підставою проведення повірки та, як наслідок, нарахування відповідачем позивачу заборгованості за позаштатний режим роботи ЗВТ.
Відповідно до пункту 2, 3 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.
Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування визначені главою 2 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем.
Зокрема, п. 3 цієї глави визначено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать: 1)пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Пунктом 6 глави 6 розділу 10 Кодексу газорозподільних систем, визначено, що у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.
Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3)наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6)інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.
Суд вважає, що складені АТ «Запоріжгаз» акти самі по собі не свідчить про порушення відповідачем порядку експлуатації вузла обліку та не може бути підставою для відповідальності споживача, оскільки останній не може нести відповідальність за ті чи інші виявлення у роботі лічильника при візуальному огляді.
За таких обставин, суд визнає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати відповідно до ст. 141ЦПК України не підлягають стягненню.
Стосовно зустрічного позову суд зазначає наступне:
Кодекс ГРМ розмежовує такі види порушень, як «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» та «пошкодження ЗВТ/лічильника газу».
Так, для кваліфікації виявленого порушення, саме як «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» необхідна наявність цілого складу факторів.
Відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» відноситься до порушень, які кваліфікуються, як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та, внаслідок яких, здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу (пункт 1 вказаної глави розділу XI).
Натомість, «порушення цілісності та місцезнаходження пломб та цілісності заводського та повірочного тавра на ЗВТ, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно» належить до порушень за умови несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ.
При порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура щодо визначення необлікованих об'ємів природного газу або зміни їх режиму нарахування не застосовується (пункт 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ).
Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу XI до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Таким чином, для здійснення нарахування необлікованого об'єму природного газу, зокрема, слід встановити несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Отже, для підтвердження правомірності здійснених відповідачем донарахувань позивачу об'ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) споживача.
Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 914/2384/17.
Однак, відповідачем (АТ «Запоріжгаз) не було доведено вчинення з боку позивача наявність усіх складових цього правопорушення, зокрема, наслідків (дії, що призвела до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв'язку між втручанням в лічильник та діями позивача).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18 (провадження № 61-2151св19) вказано, що: «відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Полтавагаз», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши повно та всебічно обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, обґрунтованого виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (тобто знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку). Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження лічильника газу або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення позивачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу.
Так, відповідно дост. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
При цьому, п. 4 Глави 1 Розділу 1 Кодексу газорозподільних систем визначає, що побутовий споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
Позивач є побутовим споживачем, що підтверджується наявними у додатках до позовної заяви доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів,, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо, зокрема, ціну продукції визначено неналежним чином.
Вказані вище відомості, насамперед щодо порушень при проведенні експертизи, позачергової повірки, прийнятті рішення комісією Відповідача з питань, пов'язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень побутовим споживачем вимог Кодексу газорозподільних систем, складенні акта-розрахунку вказують на те, що Відповідач при наданні послуг Позивачу вдались до застосування методів нечесної підприємницької практики, а саме було здійснено розрахунок необлікованого об'єму газу з порушенням процедури розгляду порушення та шляхом прийняття необгрунтованого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист.прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на, зокрема, захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст. 124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Під час розгляду справи судом встановлено належні та допустимимі докази обґрунтування позовних вимог з боку позивача та навпаки, через недоведеність та відсутність достатніх та допустимих доказів з боку відповідачів, їх заперечення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а заперечення відповідачів викликані їх емоційним станом до позову.
Будь яких спростувань щодо доводів позивача відповідачами не надано.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляд Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК: «Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави».
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК: «Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робі; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи».
Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК: « Обов'язок доведення неспівміоності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами».
Розмір витрат на професійну правничу допомогу становить за наявними в матеріалах справи доказів становить 49 500,00 грн., що підтверджується ордером від 04.11.2020 року на надання правової допомоги, Договором № 03/11 від 03.11.2020 року про надання правової допомоги (далі - Договір), Додатком № 1 від 09.02.2021 року до Договору, Актом № 1 від 17.02.2021 року про надані послуги до Договору.
При визначенні суми відшкодування суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти. України»).
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за зустрічним позовом АТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу розмірі 49500 гривень.
Керуючись 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, у відповідності Кодексу газорозподільних систем, Закону України «Про захист прав споживачів», суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (не облікованого) об'єму природного газу - залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів - задовольнити.
Скасувати здійснене АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЗАПОРІЖГАЗ" (місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Заводська, будинок 7, ідентифікаційний код 03345716) нарахування ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , о/р № НОМЕР_2 ) у грошовій сумі, що дорівнює вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу відповідно до складеного Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості у розмірі 59 645,37 грн.
Визнати протиправними дії АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЗАПОРІЖГАЗ" (місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Заводська, будинок 7, ідентифікаційний код 03345716) з відключення від газопостачання будинку по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , о/р № НОМЕР_2 ) та зобов'язати відповідача провести безоплатне підключення до системи газопостачання будинку позивача.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЗАПОРІЖГАЗ" (місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Заводська, будинок 7, ідентифікаційний код 03345716) на користь гр. ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , о/р № НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 49 500 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня складання повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено та проголошено 17 травня 2022 року.
Суддя Н.Ю.Козлова