Ухвала від 26.05.2022 по справі 308/6261/22

Справа № 308/6261/22

1-кс/308/2031/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, українця за національністю, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що слідчим відділенням Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2022 за №12022071030000563.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством час ОСОБА_6 у невстановленому досудовим органом місці придбав предмет схожий на гранату, на корпусі якої наявне маркування «95-77 Т» та предмет схожий на запал, на корпусі якого наявне маркування «УЗРГМ-2 184-84, які він привласнив, тобто незаконно придбав, порушуючи передбачений законом порядок, встановлений положенням про дозвільну систему, затверджений постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 та наказом МВС України № 622 від 21.08.98 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів».

Після чого, ОСОБА_6 перевіз або переніс вказані боєприпаси додому, та в супереч чинному законодавству зберігав гранату, на корпусі якої наявне маркування «95-77 Т» та запал, на корпусі якого наявне маркування «УЗРГМ-2 184-84 всередині будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 23 травня 2022 року близько 07 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку вказаного будинку, було виявлено та вилучено гранату, на корпусі якої наявне маркування «95-77 Т» та запал, на корпусі якого наявне маркування «УЗРГМ-2 184-84. Відповідно до довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 23 травня 2022 року складених заступником начальника відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 вилучені, в ході обшуку: предмет схожий на корпус гранати РГД-5 з маркуванням «95-77 т» є небезпечним, предмет схожий на запал, на корпусі якого наявне маркування «УЗРГМ-2 184-84 є небезпечним, які ОСОБА_6 умисно, всупереч Інструкції «Про порядок виготовлення придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, поза встановленим порядком придбав, зберігав та переносив без передбаченого законом дозволу.

За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 263 КК України, тобто у придбанні, носінні, зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Клопотання мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання у повному обсязі, просили задовольнити.

У судовому засіданні захисник заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, зазначені в клопотанні слідчого відсутні. Підозрюваний ОСОБА_6 є обвинуваченим по двох кримінальних провадженнях які розглядаються Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області та Берегівським районним судом Закарпатської області. Розгляд даних проваджень знаходиться на стадії підготовчого судового засідання і жодних порушень з боку ОСОБА_6 щодо виконання його процесуальних обов'язків не було. Зазначив, що по всій території України введено воєнний стан і виїхати за кордон в ОСОБА_6 можливості немає. Тобто, ризик переховування його підзахисного від органів досудового слідства та суду відсутній. На утриманні в ОСОБА_6 знаходиться неповнолітня дитина та цивільна дружина, яка перебуває в декретній відпустці, він є особою з інвалідністю.

Щодо незаконного впливу на свідків вказав, що такі по даному кримінальному провадженні відсутні, відтак і ризик відсутній.

Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні зазначив, що предмет даного кримінального правопорушення вилучений, проте, експертизою не встановлено його належність до вибухових речовин, відтак такий не може бути доказом в даному кримінальному провадженні, а також не встановлено його належність ОСОБА_6 . Предмет, схожий на гранату було вилученого в ході обшуку в рамках іншого кримінального провадження.

Просив застосувати відносно ОСОБА_6 інший, не пов'язаний із обмеженням свободи запобіжний захід, а саме домашній арешт в певний час доби з накладенням на нього певних обов'язків.

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Ужгородським районним управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2022 за №12022071030000563.

23 травня 2022 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме у придбанні, носінні, зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також при обранні виду запобіжного заходу враховуються й вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно з висновком, викладеним ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, не арештований, а сторона обвинувачення повинна продемонструвати дані, які свідчать з достатнім ступенем переконливості, що арештованому необхідно знаходитися під вартою.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, зокрема підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчим не доведено, що більш м'який запобіжний захід від такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

За вищевказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, який має сім'ю, постійне місце проживання, на його утриманні знаходиться малолітня дитина, має міцні соціальні зв'язки, характеризується позитивно, раніше не судимий, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В той же час, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому період часу з 20 год. 00 год. до 07 год. 00 хв. залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не залишати місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , в період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

-утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - до 22 липня 2022 року включно.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити Ужгородському РУП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 26 травня 2022 року о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1

Попередній документ
104490016
Наступний документ
104490018
Інформація про рішення:
№ рішення: 104490017
№ справи: 308/6261/22
Дата рішення: 26.05.2022
Дата публікації: 23.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (20.10.2022)
Дата надходження: 20.10.2022
Розклад засідань:
21.10.2022 08:55 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області