Справа № 159/7744/21
Провадження № 2/159/447/22
27 травня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши у м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 21.05.2011 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Згідно рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2020 року шлюб між сторонами було розірвано. Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають разом з позивачем та перебувають на повному утриманні останньої, оскільки відповідач жодного фінансування для потреб своїх дітей не надає.
Позивач вказує, що з часу розірвання шлюбу між сторонами відповідач припинив надання будь-якої матеріальної допомоги на сім'ю та на утримання малолітніх дітей, чим свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків в частині виховання та утримання спільних дітей. З метою досудового врегулювання вказаного спору, позивач неодноразово зверталась до відповідача з проханням надавати матеріальну допомогу, однак відповідач нехтує правами позивача та своїми обов'язками щодо спільного утримання дітей та обґрунтовує свою позицію тим, що його доходів не вистачає, а тому забезпечити виплату аліментів не може, однак працює на місцевому деревообробному підприємстві та може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.
Обґрунтовуючи вказаними обставинами свої позовні вимоги, позивач просила стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) відповідача, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дати звернення до суду до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2022 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У строк, встановлений судом, відповідач відзив на пред'явлений позов не подав.
Таким чином, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК ).
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено з копії рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2020 року, сторони перебували у шлюбі з 21.05.2011 року, який вказаним рішенням суду було розірвано.
Від вказаного шлюбу сторони мають дві неповнолітні дитини - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження.
Неповнолітні діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні, щоне спростовано відповідачем.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька).
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.
Як вказує позивач, відповідач працює та отримує стабільний дохід.
Відповідач не подав суду доказів на спростування доводів позивача та про те, що він немає ніяких доходів.
Таким чином вбачаються підстави для стягнення аліментів з відповідача у частці від його заробітку.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому, за змістом ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд звертає увагу на те, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідач має вік 37 років, не подав доказів існування обставин, які значно обмежують його працездатність, а також доказів існування обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Розмір аліментів 1/3 частини усіх доходів щомісячно, на переконання суду, буде об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
За таких обставин, з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини усіх доходів щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - з 30.12.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати) слід звернути до негайного виконання відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Крім цього, з відповідача слід стягнути судовий збір по справі у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 141, 180-182, 184, СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 21.10.2015 року Ковельським РВ УДМС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всього доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - з 30.12.2021 року до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в сумі 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 67 коп. звернути до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК