26 травня 2022 року
м. Київ
справа №420/7448/21
адміністративне провадження №К/990/11275/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора, а саме: відмову, викладену в листі №21-728 вих-21 від 22.03.2021 року щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби на посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Сил антитерористичної операції з 01.10.2015 року по 09.03.2017 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14.10.2014 року;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Офіс Генерального прокурора вчинити певні дії, а саме: здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення та всі його складові (в тому числі одноразові виплати), за період проходження служби за посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Сил антитерористичної операції з 01.10.2015 по 09.03.2017 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14.10.2014 року;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби за посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Сил антитерористичної операції з 01.10.2015 року по 09.03.2017 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14.10.2014 року в сумі 552077,85 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо не нарахування та не виплати визначеної п. 2 ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21.10.2020 року по 14.03.2021 року, розрахованої в порядку та спосіб визначений ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14.10.2014 року;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити, визначену п. 2 ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21.10.2020 року по 14.03.2021 року, розраховану в порядку та спосіб, визначений ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14.10.2014 року;
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, а саме: відмову, викладену в листі №21-1148 вих-21 від 02.04.2021 року, щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби з 16.07.2015 року по 25.09.2015 року та з 10.03.2017 року по 14.03.2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14.10.2014 року;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону вчинити певні дії, а саме: здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення та всі його складові (в тому числі одноразові виплати), за період проходження служби з 16.07.2015 року по 25.09.2015 року та з 10.03.2017 року по 14.03.2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14.10.2014 року;
- стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим останньому грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби з 16.07.2015 року по 25.09.2015 року та з 10.03.2017 року по 14.03.2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14.10.2014 року в сумі 2242432,15 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби з 26.03.2020 року по 14.03.2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14.10.2014 року;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразові виплати), за період проходження служби з 26.03.2020 року по 14.03.2021 року із розрахунку розміру посадового окладу визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14.10.2014 року з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №1-223/2018 (2840/18);
- визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіон щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 визначеної п. 2 ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21.10.2020 року по 14.03.2021 року, розрахованої в порядку та спосіб визначений ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14.10.2014 року;
- зобов'язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 визначеної п. 2 ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21.10.2020 року по 14.03.2021 року, розрахованої в порядку та спосіб визначений ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14.10.2014 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року залишено без змін.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону вдруге звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 11 травня 2022 року на електронну пошту Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 05 квітня 2021 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 11 травня 2022 року (надіславши її 11 травня 2022 року на електронну пошту Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з використанням кваліфікованого електронного підпису).
Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого останній зазначає, що повний текст постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справ №420/7448/21 складено 05.04.2022, однак станом на дату подачі касаційної скарги повний текст постанови на адресу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону не надходив. Як зазначає скаржник, про зміст постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року останньому стало відомо з системи «Електронний суд». Однак, як вбачається з матеріалів скарги, коли саме скаржнику стало відомо про оскаржувану постанову останній не зазначає. Крім того, зазначає, що не мав можливості подати касаційну скаргу у встановлений строк, у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджений Указ Президента України 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, а саме Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, воєнний стан продовжено до 25 квітня 2022 року. Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2263-ІХ від 22.05.2022, постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами.
В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
Отже, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з воєнним станом в Україні.
Разом з тим, всупереч вимогам статті 77 КАС України, заявником не доведено, що зазначені ним обставини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі №420/7448/21 унеможливили подання касаційної скарги у визначений законодавством строк.
З урахуванням наведеного, на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21.
Касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду