26 травня 2022 року
Київ
справа №640/4264/20
адміністративне провадження №К/9901/32515/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
у порядку спрощеного позовного провадження розглянув
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 640/4264/20
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, стягнення вихідної допомоги, заробітної плати та середнього заробітку,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 19 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року в цій справі скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухвалено у цій частині нове рішення.
Визнано протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка наказом Генерального прокурора від 27.12.2019 року № 358 з 02.01.2020 року перейменована в Офіс Генерального прокурора, в частині невиплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі середнього місячного заробітку та зобов'язати Офіс Генерального прокурора здійснити виплату вихідної допомоги.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Справу в частині вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та суми вихідної допомоги при звільненні направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року залишено без змін.
Позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про розподіл судових витрат, оскільки суд касаційної інстанції, задовольняючи касаційну скаргу, це питання не вирішив. У зв'язку із зазначеним позивач просить вирішити питання щодо понесених ним судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вказаної заяви та наявності підстав для її задоволення Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, додаткове судове рішення у цій справі може бути ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами першою та сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1261,20 грн (квитанція від 23.06.2021 № 68016), за подання касаційної скарги сплачено 1681,60 грн (квитанція від 23.08.2021 № 68750).
Оскільки рішення у справі ухвалено Судом на користь позивача, тому сплачена ним сума судового збору у загальному розмірі 2942,80 грн за подання апеляційної та касаційної скарг повинна бути стягнута на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора.
Керуючись статтями 139, 252, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
2. Ухвалити додаткову постанову у цій справі.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051; 01011, місто Київ, вулиця Різницька, 13/15) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 2942 (дві тисячі дев'ятсот сорок дві) гривні 80 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
О.В. Калашнікова