ф
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 120/4448/21-а
адміністративне провадження № К/990/12151/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі № 120/4448/21-а за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницька обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницька обласна прокуратура, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення другої кадрової комісії від 02.04.2020 №58 про неуспішне проходження атестації позивачем;
- зобов'язати нову кадрову комісію, створену Офісом Генерального прокурора, зарахувати проходження ОСОБА_1 першого етапу тестування за результатами іспиту у формі тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону;
- допустити ОСОБА_1 до проходження другого етапу тестування- складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
16 серпня 2021 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Зобов'язано кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, яка уповноважена розглядати матеріали проходження ОСОБА_1 першого етапу атестації за результатами іспиту у формі тестування, з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону для вирішення питання про допуск ОСОБА_1 до другого етапу атестації у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, з врахуванням обставин встановлених у Постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі №120/1891/20-а та висновків наведених у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4448/21-а.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
21 грудня 2021 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року.
Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано Офіс Генерального прокурора визначити кадрову комісію, яка має розглянути матеріали проходження ОСОБА_1 першого етапу тестування за результатами іспиту у формі тестування, з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі №120/1891/20-а, а також рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4448/21-а, для вирішення питання про допуск ОСОБА_1 до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, призначення йому часу (дати) проходження другого етапу тестування.
25 січня 2022 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду залишено без задоволення заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.
На зазначену постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 19 травня 2022 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі № 120/4448/21-а за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницька обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова