ф
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 560/4141/19
адміністративне провадження № К/990/3932/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №560/4141/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення коштів.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, правонаступником якого є Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди в сумі: 100000 грн.
24 листопада 2020 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 26 січня 2022 року.
15 лютого 2022 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання.
12 квітня 2022 року на виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що станом на 22 лютого 2022 року Сьомим апеляційним судом не було направлено на адресу скаржника копії постанови від 14 липня 2021 року у справі № 560/4141/19, тому вважає, що строк на касаційне оскарження рішень судів пропущено з поважних причин та просить його поновити.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2022 року судом встановлено, що у касаційній скарзі позивач не зазначив обставин, які позбавляли можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховним Судом в ухвалах від 07 вересня 2021 року , 06 жовтня 2021 року, 17 листопада 2021 року, 28 грудня 2021 року скаржнику було надано вичерпні роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд наголошує, що подача касаційної скарги вп'яте та через 6 місяців після ухвалення оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції не може бути визнано Судом як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов'язків.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інші підстави для поновлення строку позивачем не зазначені.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку з відпусткою судді Шевцової Н.В., розгляд цієї скарги відбувся після її виходу на роботу.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №560/4141/19.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №560/4141/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №560/4141/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська