25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 160/14813/20
провадження № К/9901/30875/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О., Шлай А.В. від 30 червня 2021 року,
Вступ
1. Позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку у відповідача та отримує довічне грошове утримання судді у відставці, яке йому було призначено в розмірі 84% суддівської винагороди працюючого судді. У зв'язку із визнанням неконституційним пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020) позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач відмовив позивачу про у проведенні перерахунку. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними з 18 лютого 2020 року позивач звернувся до суду з позовом.
2. Вирішуючи справу, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чи підлягає перерахунку довічне грошове утримання судді у відставці у зв'язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020? 2) яке визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII повинно застосовуватись (яке було визначено при призначенні довічного грошового утримання суддів у відставці, чи яке передбачено нормами, чинними на час здійснення перерахунку)?
Короткий зміст позовних вимог
3. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с-363 за його заявою від 26 лютого 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с-363 у розмірі 84% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі його заяви від 26 лютого 2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с-363, за заявою від 26 лютого 2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с-363 у розмірі 84% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі заяви від 26 лютого 2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилаючись на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених, зокрема, у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 620/1116/20, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону з рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилин цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє. Отже, саме з 19 лютого 2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року змінено в частині визначення відсотків винагороди працюючого судді на відповідній посаді.
Абзац третій рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року викладено в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № Б-с-363 від 24.02.2020 року у розмірі 54 % суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі заяви від 26.02.2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум».
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року залишено без змін.
7. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що починаючи з 19 лютого 2020 року (після ухвалення Конституційним Судом України рішення № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року) у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і порядок обчислення його щомісячного довічного грошового утримання повинен здійснюватися із застосуванням положень частин третьої, четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, згідно яких щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
8. З розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 убачається, що його стаж складає 22 роки 06 місяців 4 дні, а тому при перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , відповідно частини третьої статті 142 Закону України № 1402- VIII, необхідно врахувати 54 відсотки винагороди судді, який працює на відповідній посаді (22 роки стажу судді, з яких 20 років - 50% і 2 роки - по 2% за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, що становить 4%) з врахуванням виплачених сум.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати повністю постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року залишити в силі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 03 вересня 1996 року, та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84%.
11. 09 жовтня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви позивач додав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с-363 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
12. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 22 жовтня 2020 року № 20752-21334/К-03/8-0400/20 повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
13. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18 лютого 2020 року та у виплаті недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с-363 , в розмірі 84% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відсутній сформований Верховним Судом правовий висновок застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах щодо питання визначення відсоткового значення при проведенні перерахунку розміру щомісячного грошового утримання суддів у відставці відповідно до частин четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII у зв'язку із ухваленням рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.
15. Порушуючи питання про касаційний перегляд постанови апеляційного суду, прийнятій у цій справі, позивач фактично не погоджується з висновками, викладеними у цьому судовому рішення, в частині вимог позовної заяви про зобов'язання здійснити перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у певному розмірі відсотковому значенні, а саме - 84% від розміру суддівської винагороди, вказаному у довідці, що подавалась ним до пенсійного органу разом із заявою про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
16. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
18. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII визначено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
19. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
20. Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами.
21. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
22. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
23. Колегія суддів наголошує на тому, що Конституційний Суд України визнав неконституційним увесь пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, у тому числі й щодо можливості обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI.
24. На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
25. Водночас, частиною третьою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
26. Отже, на переконання колегії суддів до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.
27. Таким чином, оскільки чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.
28. Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
29. Зважаючи на те, що позивач має повних 22 роки стажу на посаді судді, то в силу приписів частини третьої статті 142 Закону України № 1402- VIII він має право на довічне грошове утримання судді у відставці 54% винагороди судді, який працює на відповідній посаді (22 роки стажу судді, з яких 20 років - 50% і 2 роки - по 2% за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, що становить 4%) з врахуванням виплачених сум.
30. Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді.
31. Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у справах, що виникли у подібних правовідносинах, зокрема: у постановах від 24 вересня 2021 року у справі № 620/5437/20, від 11 жовтня 2021 року у справі № 160/10640/20 та від 15 лютого 2022 року у справі № 340/161/21.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. У ході розгляду справи підтвердились обставини, які слугували підставою відкриття касаційного провадження, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах на момент відкриття касаційного провадження.
33. Суд касаційної інстанції, переглядаючи рішення у справі № 280/7373/20, застосовує висновки, сформовані Верховним Судом у постановах від 24 вересня 2021 року у справі № 620/5437/20, від 11 жовтня 2021 року у справі № 160/10640/20 та від 15 лютого 2022 року у справі № 340/161/21, які було сформовано після відкриття касаційного провадження у цій справі.
34. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Т.Г. Стрелець
В.М. Шарапа