25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 440/6735/21
адміністративне провадження № К/990/12290/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 440/6735/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арев» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЕВ» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1971/0903 від 07.04.2021.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022, позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 09.03.2021 по 12.03.2021 року, на підставі наказу Головного управління ДПС у Полтавській області № 557-П від 04.03.2021 «Про проведення фактичної перевірки», Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕВ», про що складено Акт «Про результати фактичної перевірки ТОВ «АРЕВ» (код ЄДРПОУ 39272453)» від 12.03.2021 № 1401/16-31-09-03/39272453, згідно із яким, за результатами фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕВ» з питань дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу пального, встановлено порушення вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, а саме: неподання до податкового органу повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (за формою №20-ОПП) про власні, орендовані, надані ліцензіату в кредит або лізинг транспортні засоби у кількості 35 одиниць, відповідно Додатка 1 до акту перевірки.
07.04.2021 на підставі вищевказаного акту перевірки № 1401/16-31-09-03/39272453 від 12.03.2021, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, складене податкове повідомлення - рішення від 07.04.2021 № 1971/0903 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕВ» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 35700,00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прийняте Головним управління ДПС у Полтавській області податкове повідомлення - рішення від 07.04.2021 № 1971/0903, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 35700,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Головне управління ДПС у Полтавській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 440/6735/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що справа має виняткове значення для податкового органу. Проте відповідач не навів переконливих доводів в чому саме полягає виняткове значення для нього.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.04.2021 № 1971/0903, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 35700,00 грн.
За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 440/6735/21 не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 440/6735/21 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер С.С. Пасічник