26 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/13394/21 пров. № А/857/2861/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.
з участю секретаря судового засідання Хомича О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Антонюк Галини Василівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (суддя першої інстанції Кузан Р.І., м. Львів, повний текст складено 20.12.2021)
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій щодо відмови у поновленні виплаті пенсії за віком належної ОСОБА_1 , який зареєстрований в Україні за адресою: АДРЕСА_1 (тимчасово проживає в США за адресою: АДРЕСА_2) за заявою Антонюк Г.В. , що діє на підставі довіреності ОСОБА_1 ; зобов'язання поновити виплату пенсії за віком належної ОСОБА_1 , який зареєстрований в Україні за адресою: АДРЕСА_1 (тимчасово проживає в США за адресою: АДРЕСА_2) за заявою Антонюк Г.В. , що діє на підставі довіреності ОСОБА_1 .
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області до участі у справі як другого відповідача.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати оскаржене рішення суду від 08.12.2021 та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що єдиною підставою у відмові відповідачем у поновленні виплати пенсії за віком належної ОСОБА_1 є подача заяви на поновлення виплати пенсії через представника. Однак, положення Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV та Порядку №22-1 не містять вказівки або будь-якої вимоги про необхідність безпосередньої фізичної присутності чи фізичного прибуття особи пенсіонера при подачі від його імені заяви про поновлення призначеної пенсії за віком до відповідного до територіального органу Пенсійного фонду України (орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр), а передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. Отже, відмова в поновленні виплати пенсії через те, що відповідна заява подана через представника суперечить Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Так, представник позивача Зав'ялов М.В. був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання повідомлення на номер телефону, зазначений ним у матеріалах справи, вказане повідомлення прийняте ним 17.05.2022 о 14:56 год, що підтверджено телефонограмою.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області було належним чином повідомлене про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки до його Електронного кабінету, судова повістка доставлена до Електронного кабінету вказаного відповідача 17.05.2022 о 20:04 год, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області було належним чином повідомлене про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки до його Електронного кабінету, судова повістка доставлена до Електронного кабінету вказаного відповідача 17.05.2022 о 20:04 год, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 10.04.2013 призначена пенсія за віком, згідно протоколу №160139 від 27.05.2013.
07.06.2021 ОСОБА_1 подано до ГУ ПФУ у Львівській області заяву, в якій позивач просив перерахувати йому пенсію. Вказана заява підписана представником ОСОБА_1 . Антонюк Г.В., яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом м. Чикаго, округу Кук, штату Іллінойс, США Долинка В. від 02.02.2020 реєстраційний № 1186/3-02.2021. Згідно з розпискою-повідомленням до заяви долучено: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; довіреність; паспорт позивача серії НОМЕР_1 , виданий 22.01.2008 та інший документ №001170558 від 07.11.2017.
Після реєстрації цієї заяви та сканування долучених до неї документів, визначено за принципом екстериторіальності підрозділ Пенсійного Фонду для її розгляду Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
За результатами розгляду вказаної заяви рішенням від 11.06.2021 №1000-0306-8/57272 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії, з посиланням на те, що відповідно до п.2 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності. Заява про поновлення пенсії подається пенсіонером особисто.
Отже, оскільки заява на поновлення виплати пенсії подана через представника, то ОСОБА_1 відмовлено в поновленні виплати.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 чи його представник Антонюк Г.В. не звертались до органу Пенсійного Фонду України з заявою про виплату пенсії за довіреністю. Представником позивача 07.06.2021 була подана до пенсійного органу заява про перерахунок пенсії без обґрунтування підстав для такого перерахунку. Отже, позивач не звертався до пенсійного органу за поновленням виплати пенсії, а тому на даний час конституційне право на отримання ним пенсії не порушено. Тому, необґрунтованою та передчасною є позовна вимога зобов'язати відповідачів поновити виплату належної пенсії за віком за заявою представника Антонюк Г.В . З цих самих підстав є необґрунтованою також і позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача-2 щодо відмови у поновленні виплати належної позивачу пенсії за віком. В позовній заяві позивач не заявляв вимогу про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 11.06.2021 №1000-8306-8/57272.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до пункту 2 частини першої ст.49 Закон № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).
Отже, позивач як громадянин України має право на виплату призначеної йому пенсії незалежно від фактичного місця проживання.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 812/564/18.
На підставі матеріалів справи встановлено, що до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернувся із заявою представник позивача Антонюк Г.В. на підставі нотаріально завіреної довіреності, посвідченої приватним нотаріусом м. Чикаго, округу Кук, штату Іллінойс, США Долинка В. від 02.02.2020 реєстраційний № 1186/3-02.2021 з проставленим апостилем (а. с. 15-17).
Однак, на вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області рішенням від 11.06.2021 №1000-0306-8/57272 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії, оскільки заява на поновлення виплати пенсії подана через представника, а не особисто пенсіонером (а.с.14).
Надаючи оцінку такому твердженню відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок № 22-1).
За змістом пунктів 1.1, 1.3 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Отже, законодавцем передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Вимога пенсійного органу щодо особистого звернення позивача з заявою про поновлення виплати пенсії ставить її право на соціальний захист в залежність від місця проживання (перебування), що є неприпустимим, а також суперечить інституту представництва на підставі довіреності.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №757/12134/14-а, від 11.07.2019 у справі № 812/564/18, від 01.10.2019 у справі № 826/3943/16, від 05.02.2020 у справі 501/28/17, від 03.09.2020 у справі № 213/2704/16-а.
За таких обставин, твердження відповідача про порушення позивачем вимог Порядку № 22-1 та необхідності особисто звернутися з заявою про поновлення пенсії, є безпідставним, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у поновленні виплаті пенсії за віком належної ОСОБА_1 , мотивоване такими підставами, є протиправним.
Згідно частини 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.06.2021 №1000-0306-8/57272 безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії з підстав, що заява на поновлення виплати пенсії подана через представника, а не особисто пенсіонером порушено право на позивача на поновлення виплати пенсії за віком, тому суд апеляційної інстанції для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувавши таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Щодо позовних вимог про зобов'язання поновити виплату пенсії за віком належної ОСОБА_1 за заявою Антонюк Г.В. , що діє на підставі довіреності ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з частиною 2 статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Таким чином, сам по собі факт звернення особи чи її представника до територіального органу Пенсійного фонду не є підставою для поновлення виплати пенсії, а таке поновлення можливе лише після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Прийняття судом рішення про поновлення виплати пенсії без з'ясування уповноваженим пенсійним органом таких обставин та наявності відповідних умов є передчасним, необґрунтованим і може призвести до безпідставного поновлення виплати пенсії.
Крім того, за змістом частини 2 статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного Фонду.
Відповідно до пункту 4.3. Порядку 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Працівник органу, що призначає пенсію, не розглядає документи та звернення щодо пенсійного забезпечення щодо себе, другого з подружжя, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещи, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Встановлено, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у рішенні від 11.06.2021 №1000-0306-8/57272, яким відмовлено ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії, повідомив останнього, що заява про поновлення пенсії подається пенсіонером особисто.
Отже, відповідач рішенням від 11.06.2021 №1000-0306-8/57272 відмовив у поновленні виплати пенсії за віком належної ОСОБА_1 лише з підстави, що заява на поновлення виплати пенсії подана через представника, а не особисто пенсіонером.
Таким чином, заява позивача фактично розглянута не була.
За такого правового регулювання та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність позовних вимог щодо зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії за віком належної ОСОБА_1 за заявою Антонюк Г.В. , що діє на підставі довіреності ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд апеляційної інстанції відповідно до наданих йому статтею 245 КАС України повноважень вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у спосіб: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.06.2021 №1000-0306-8/57272 щодо відмови у поновленні виплаті пенсії за віком належної ОСОБА_1 за заявою Антонюк Г.В. від 07.06.2021, що діє на підставі довіреності ОСОБА_1 , та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву від 07.06.2021 про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містив вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума сплаченого судового збору: при поданні позову - в розмірі 908,00 грн., при поданні апеляційної скарги - 1362,00 грн.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 325, 328 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.06.2021 №1000-0306-8/57272 щодо відмови у поновленні виплаті пенсії за віком належної ОСОБА_1 за заявою Антонюк Галини Василівни від 07.06.2021, що діє на підставі довіреності ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву від 07.06.2021 про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві грн.) грн. 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді В. С. Затолочний
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 26.05.2022.