26 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/10815/21 пров. № А/857/22022/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, ухвалене суддею Щербаковим В.В. у місті Рівне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 460/10815/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:
- визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку та виплаті призначеної пенсії, відповідно до ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та охоронній сфері Західного регіону від 16.07.2021 року № 443;
- зобов'язати провести перерахунок пенсії з 01.04.2021 року, на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та охоронній сфері Західного регіону відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», без обмеження максимального розміру пенсії.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2021 року, на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та охоронній сфері Західного регіону від 16.07.2021 року № 443, відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.04.2021 року, на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та охоронній сфері Західного регіону від 16.07.2021 року № 443, відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», без обмеження максимального розміру пенсії.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що, у зв'язку із підвищенням розміру грошового забезпечення за посадою прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону та зверненням до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії з доданою відповідною довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії № 443 від 16.07.2021 року, у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.04.2021 року.
Рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 року № 7-р/2016 норму ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ щодо обмеження пенсії максимальним розміром визнано неконституційною, тому до військовослужбовців обмеження пенсії не застосовується.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є необґрунтованим, суперечить судовій практиці з розгляду справ даної категорії, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому відсутні підстави для застосування порядку перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач з 23.11.2011 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, в розмірі 68% сум грошового забезпечення, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року. Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.
За письмовим запитом позивача, Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки направив відповідачу довідку від 16.07.2021 року № 443 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 15.03.2021 року.
До довідки увійшли такі складові грошового забезпечення:
- посадовий оклад 32000,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1340,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (50%) - 16670,00 грн.;
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) 3200,00 грн.
27.07.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з 01.04.2021 року, на підставі вищезазначеної довідки.
02.08.2021 року відповідач, у відповідь, надіслав позивачу лист, де зазначив, що позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з тих мотивів, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 постанови № 103, інших рішень про умови і порядок проведення перерахунку пенсій Уряд не приймав.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до ст. 51 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ), перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно зі ст. 63 Закону № 2262-ХІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, у зв'язку із введенням в дію цього Закону, провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З огляду на вищевказані норми чинного законодавства, апеляційний суд встановив те, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року (далі - Постанова № 45) встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Згідно з п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. № 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Отже, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно встановив те, що у зв'язку із підвищенням розміру грошового забезпечення за посадою прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону та зверненням до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії з доданою відповідною довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії № 443 від 16.07.2021 року, у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсії позивача.
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, так як, відповідно до довідки № 443 від 16.07.2021 року, розмір грошового забезпечення позивача за посадою прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону визначений за нормами чинними станом на 15.03.2021 року, то перерахунок пенсії позивачу належить здійснити з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, а саме - з 01.04.2021 року.
Таким чином апеляційний суд встановив протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні з 01.04.2021 року перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 16.07.2021 року № 443, а тому вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправність таких дій та необхідність зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки з 01.04.2021 року.
Що стосується обмеження пенсії максимальним розміром, то апеляційний суд зазначає наступне.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які, зокрема, перебували на військовій службі.
Стаття 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає, що призначення і виплата пенсій, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Згідно з пунктами 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України, обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів. Це виключає можливість органу державної влади, у тому числі парламенту, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб відтворювати положення правових актів, визнаних Конституційним Судом України неконституційними, крім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким певний акт (його окремі положення) було визнано неконституційним, у подальшому змінені в порядку, передбаченому розділом XIII Основного Закону України.
Конституційний Суд України в пункті 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй».
З огляду на те, що положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20.12.2016 року, тому внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 року до частини сьомої зазначеної статті зміни є нереалізованими, оскільки частина 7 статті 43, після рішення Конституційного Суду України, у Законі № 2262-XII відсутня. Крім цього, вказані зміни, по своїй суті є повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому ці зміни, не створюють підстав для обмеження пенсії максимальним розміром.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи в частині задоволення позову та ухвалив судове рішення в цій частині з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 460/10815/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Постанова складена 26.05.2022 року