25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/20370/21 пров. № А/857/23780/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.
з участю секретаря судового засідання Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року з питань забезпечення доказів, постановлену суддею Костецьким Н.В. у м. Львові в порядку письмового провадження у справі № 380/20370/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача при оприлюдненні 20.10.2021 року о 16 год. 05 хв. на веб-сайті Львівської міської ради оголошення про конкурс на заміщення посади директора ліцею № 5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради;
- визнати протиправним та скасувати рішення оформлене протоколом № 1 засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ліцею № 5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради від 15.11.2021 року в частині недопущення до участі у конкурсі, у зв'язку із відсутністю документа, що підтверджує вільне володіння державною мовою;
- зобов'язати відповідача допустити позивачку до участі у конкурсі на заміщення посади директора ліцею № 5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради.
19 листопада 2021 року позивачка звернулася із заявою про вжиття заходів забезпечення доказів, шляхом:
1) витребування у відповідача для огляду в судовому засіданні повні пакети документів з їх оригінальними описами прийняття, поданих ОСОБА_2 для участі у:
- конкурсі на заміщення вакантної посади директора середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 36 м. Львова;
- конкурсі на заміщення вакантної посади директора середньої загальноосвітньої школи № 95;
- конкурсі на заміщення посади директора ліцею № 5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради;
- конкурсі на заміщення посади директора ліцею № 2 Львівської міської ради;
2) заборони відповідачу та третім особам вчиняти будь які дії щодо витребуваних доказів, зокрема копіювати, вносити до них зміни тощо.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року заяву про вжиття заходів забезпечення доказів задоволено частково.
Витребувано у Львівської міської ради Львівської області належним чином засвідчені повні пакети документів з їх описами прийняття, поданих ОСОБА_2 для участі у:
- конкурсі на заміщення вакантної посади директора середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 36 м. Львова;
- конкурсі на заміщення вакантної посади директора середньої загальноосвітньої школи № 95;
- конкурсі на заміщення посади директора ліцею № 5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради;
- конкурсі на заміщення посади директора ліцею № 2 Львівської міської ради;
У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.
Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що витребування вказаних заявницею документів є достатнім заходом забезпечення доказів з метою їх збереження для огляду судом.
Не погодившись із цією ухвалою суду, її оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати цю ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення доказів.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що витребувані документи мітять персональні дані ОСОБА_2 , яка згоду на їх обробку не надавала.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст.114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
За приписами ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Таким чином, суд зазначає, що забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Зважаючи на те, що отримання документів, які просить витребувати позивачка, для неї є утрудненим, то суд першої інстанції цілком підставно їх витребував у відповідача.
Щодо доводів відповідача про те, що документи, які витребував суд, порушують право ОСОБА_2 на таємницю персональних даних, то апеляційний суд зазначає таке.
Частиною 1 та 2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Враховуючи те, що документи, які витребував суд і які містять персональні дані третьої особи, спрямовані на захист прав позивачки, то відповідач необґрунтовано посилається на порушення прав третьої особи щодо захисту персональних даних.
Що стосується відмови у забезпеченні доказів, шляхом заборони відповідачу та третім особам вчиняти будь які дії щодо витребуваних доказів, зокрема копіювати, вносити до них зміни тощо, то суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї вимоги, однак відповідач оскаржив ухвалу суду повністю, не наводячи мотивів щодо незаконності ухвали суду в цій частині.
Дослідивши ухвалу суду в цій частині, апеляційний суд підтримує позицію суду першої інстанції про відмову у задоволенні цієї вимоги, оскільки така є неконкретизованою, не містить чіткого переліку дій, які забороняється вчиняти з доказами як відповідачу, так і третім особам.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року з питань забезпечення доказів в справі № 380/20370/21 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Повний текст постанови складений 26.05.2022 року