26 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/5029/21 пров. № А/857/321/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львів апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, прийняте суддею Чуприною О.В. в м. Івано-Франківську, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у справі № 300/5029/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів, у якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи на державній службі періодів роботи з 12.04.1985 року по 26.11.1986 року - на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ України;
- з 16.12.1986 року по 14.03.1988 року - на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України;
- з 04.07.2001 року по 22.07.2002 року - на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради;
- з 24.11.2010 року по 03.05.2011 року - на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області зарахувати ці періоди роботи до стажу державної служби для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» та призначити пенсію.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області № 091630001996 від 04.08.2021 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи:
- з 12.04.1985 року по 26.11.1986 року - на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ України;
- з 16.12.1986 року по 14.03.1988 року - на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України;
- з 04.07.2001 року по 22.07.2002 року - на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради;
- з 24.11.2010 року по 03.05.2011 року - на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області, та призначити, здійснити нарахування й виплату з 29.07.2021 року ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 гривень.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 гривень.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на пенсію державного службовця, а тому відповідач має обов'язок її призначити.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки, у позивачки відсутній необхідний стаж державної служби для призначення пенсії державного службовця.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивачка з травня 2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.07.2021 року позивачка звільнилась із посади завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Івано-Франківській області та 29.07.2021 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №091630001996 від 04.08.2021 року відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з підстав відсутності в позивачки, станом на 01.05.2016 року, необхідного стажу роботи (10 років) на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 0900-0209-8/29706 від 16.08.2021 року також повідомлено позивачку про відсутність підстав для призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України. За змістом коментованого листа, до такого стажу враховано періоди роботи: з 07.07.1999 року по 04.07.2001 року - на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, з 04.05.2011 року по 01.05.2016 року - на посаді завідувача сектору економіки і бухгалтерського обліку Державної служби з лікарських засобів в Івано-Франківській області, що в загальному складає 6 років 11 місяців 25 днів.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначені пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, апеляційний суд виходить із такого.
В межах розгляду цієї справи необхідно оцінити наявність у позивачки стажу роботи на державній службі (в тому числі прирівняного) та правомірність рішення відповідача щодо відмови позивачці у призначенні пенсії державного службовця.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ (далі - Закон № 889-VІІІ), який набрав чинності з 01.05.2016 року, встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Так, згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18.
З матеріалів справи та доводів апеляційної скарги слідує, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачці є недостатній стаж державної служби, який полягає в незарахуванні трудового стажу позивачки:
- з 12.04.1985 року по 26.11.1986 року - на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ;
- з 16.12.1986 року по 14.03.1988 року - на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України;
- з 07.07.1999 року по 22.07.2002 року - на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська;
- з 24.11.2010 року по 03.05.2011 року - на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року (до моменту вступу в дію Закону № 889-VII) здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).
Пунктом 5 зазначеної постанови встановлено, що обчислений відповідно до цього Порядку № 283 стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049 «Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів».
Пунктом 3 цього Положення встановлено, що до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України.
Водночас у статті 188 КЗпП України йде мова про виборні посади у партійних, профспілкових, комсомольських організаціях.
Як зазначалось вище, позивачка з 12.04.1985 року по 26.11.1986 року працювала на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ України, а з 16.12.1986 року по 14.03.1998 року на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України.
Як слідує із записів у трудовій книжці, на посаду секретаря Стрийського РК ЛКСМ України позивачка була обрана, отже, період роботи позивачки з 12.04.1985 року по 26.11.1986 року необхідно зарахувати до державної служби.
Водночас, посада інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України, згідно із записами у трудовій книжці, не була виборною, а тому, апеляційний суд вважає, що період роботи позивачки з 16.12.1986 року по 14.03.1998 року не може бути зарахований до стажу державної служби.
Що стосується періоду роботи позивачки з 07.07.1999 року по 22.07.2002 року на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська то апеляційний суд зазначає наступне.
Правовими нормами пункту 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Приписами пункту 2 Порядку № 283 визначено що до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що посада начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська на якій позивачка працювала з 07.07.1999 року по 22.07.2002 року належить до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування, які перелічені у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Отже, вказаний період роботи позивачки необхідно зарахувати до стажу державної служби.
Що стосується періоду роботи позивачки з 24.11.2010 року по 03.05.2011 року на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області, то відповідач зарахував його лише з 04.05.2011 року, оскільки у цей день позивачці присвоєно ранг державного службовця.
Однак, апеляційний суд зазначає, що Закон № 3723-ХІІ не пов'язує факт перебування особи на державній службі із присвоєнням рангу державного службовця. Державний службовець є таким в силу призначення та складення присяги.
Тому відповідач безпідставно не зарахував період роботи позивачки з 24.11.2010 року по 03.05.2011 року до стажу державної служби.
Підводячи підсумок наведеного, апеляційний суд зазначає, що відповідач протиправно не зарахував позивачці до стажу державної служби наступні періоди її роботи:
- з 12.04.1985 року по 26.11.1986 року - на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ України;
- з 04.07.2001 року по 22.07.2002 року - на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради;
- з 24.11.2010 року по 03.05.2011 року - на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області.
Внаслідок цього, дії відповідача щодо незарахування вказаних періодів роботи позивачки до стажу державної служби чи стажу роботи на посадах прирівняних до державної служби необхідно визнати протиправними.
Що стосується позовних вимог про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу, з врахуванням зазначеного стажу, то апеляційний суд звертає увагу на те, що питання призначення пенсії позивачці, з врахуванням стажу, встановленого судом, як стажу державної служби, відповідач не розглядав, а тому зобов'язання відповідача призначити пенсію, за вказаних умов, є передчасним.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та захисти порушене право позивачки, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії, на підставі Закону № 3723-ХІІ, з врахуванням висновків суду, що стосуються стажу державної служби позивачки.
Також, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області № 091630001996 від 04.08.2021 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки вказане рішення прийнято на підставі не вірно розрахованого стажу державної служби позивачки. , то суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог та його скасував, оскільки позивачка таку вимогу не висловлювала, тим більше, що з аналогічним проханням позивачка звернулася і до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
З урахуванням наведеного, адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
Водночас, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції безпідставно вирішив зарахувати період роботи позивачки з 16.12.1986 року по 14.03.1988 року - на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України до стажу державної служби та необґрунтовано втрутився у дискреційні повноваження відповідача, зобов'язавши його призначити пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 300/5029/21 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області № 091630001996 від 04.08.2021 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 на державній службі періодів роботи:
- з 12.04.1985 року по 26.11.1986 року - на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ України;
- з 04.07.2001 року по 22.07.2002 року - на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради;
- з 24.11.2010 року по 03.05.2011 року - на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано - Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2021 року про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 26.05.2022 року
Дата