25 травня 2022 року Справа № 160/2779/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.02.2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача, оформлені рішенням від 16.12.2021 року о/р 045750007156 відділом пенсійного забезпечення №2 Управлінням пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, скасувати рішення від 16.12.2021 року;
- зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 13.12.2021 року з розрахунком пенсії згідно поданих довідок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.12.2021 року №96937/6/04-36-10-02-14 та від 13.12.2021 №96936/6/04-36-10-02-14.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 2019 року. 13.12.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку з переходом на інший вид пенсії за Законом України «Про державну службу». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» з підстав відсутності 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців. Позивач не погоджується з відмовою у переведенні на інший вид пенсії, зазначаючи, що має стаж роботи на посадах державної служби більше 20 років, досяг віку, що надає право на призначення пенсії державного службовця, то, відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889, він має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723, який втратив чинність 10.12.2015 року, а тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», є протиправною. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/2779/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 року залучено до участі у справі № 160/2779/22 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-2). Розгляд справи розпочато спочатку.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
06.04.2022 року відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування правової позиції зазначив, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Право особи на призначення пенсії відповідно до Закону № 889-VІІІ слід визначати відповідність займаної посади до посад, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ. Відповідно до статті 25 Закону № 3723-ХІІ визначено сім категорій посад державних службовців, в залежності від яких, встановлюються ранги державних службовців. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Згідно статті 3 Закону № 889-VІІІ його дія не поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким призначаються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до статті 343.1 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, тому ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII. Отже, працівники податкової служби жодним нормативним актом не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. В період роботи вони отримують надбавку за спеціальне звання, а не за ранг державного службовця, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС в Дніпропетровській області №96937/6/04-36-10-02-14 від 13.12.2021 року, в якій відсутня інформація про ранг державного службовця.
Відповідно до ч.3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Судове повідомлення про розгляд справи здійснено шляхом направлення копії ухвали від 05.04.2022 року та копії позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача-2.
В силу ч.3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача-2 належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем-2, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з веденням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», продовженням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовженням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», розгляд справи здійснено 25.05.2022 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
З 25.10.2019 року позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13.12.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ.
16.12.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №045750007156 про відмову в перерахунку.
В обґрунтування відмови в перерахунку пенсії зазначено, що право особи на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII, слід визначати відповідність займаної посади до посад, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ
Відповідно до статті 25 Закону № 3723-ХІІ визначено сім категорій посад державних службовців, в залежності від яких, встановлюються ранги державних службовців.
Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Згідно статті 3 Закону № 889-VІІІ його дія не поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 343.1 Податкового Кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, тому ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ.
Враховуючи вищезазначене, відповідач-2 вказав, що здійснити перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII немає можливості, у зв'язку з відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців
Не погоджуючись з відмовою відповідача-2 у призначенні пенсії за віком за Законом України «Про державну службу», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд встановив, що підставою для відмови позивачу у переведені з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" слугувала відсутність станом на 01.05.2016 року необхідного стажу державної служби - 20 років. До спеціального стажу для визначення права на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" не врахований період роботи в органах державної податкової служби.
Статтею 46 закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Стаж державної служби відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII. Тобто, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723, стаж державної служби обраховувався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" (далі Порядок №283).
Пунктом 2 Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.
Згідно з відомостями, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , позивач працював на посадах державної служби, а саме:
- 02.04.1993 прийнятий на посаду старшого податкового ревізора-інспектора відділу місцевих податків і зборів ДПІ по м. Дніпропетровську ГДПІ України, 01.06.1994 прийнята присяга державного службовця ДПІ по АНД району м. Дніпропетровська ГДПІ України;
- 31.12.1994 переведений до державної податкової інспекції по АНД району;
- 01.01.1995 прийнятий на посаду старшого державного податкового інспектора відділу аудиту фізичних осіб;
- 21.04.1995 присвоєне спеціальне звання інспектора податкової служби III рангу, прийнята присяга державного службовця;
- 19.08.1996 переведений до державної податкової інспекції в Дніпропетровській області на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу аудиту фізичних осіб;
- 31.12.1996 переведений до державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок;
- 01.05.1998 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби 2 рангу;
- 02.02.2000 переведений тимчасово на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок;
- 08.02.2002 переведений на посаду головного державного податкового ревізора- інспектора відділу документальних перевірок;
- 08.04.2002 переведений постійно на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок;
- 18.11.2002 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби 1 рангу;
- 15.12.2004 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби III рангу;
- 14.10.2005 переведений на посаду головного державного податкового ревізора- інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи;
- 31.01.2012 переведений до державної податкової служби у Дніпропетровській області на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю фізичних осіб;
- 21.05.2013 переведений в головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи;
- 02.01.2014 присвоєно спеціальне звання радника податкової служби III рангу;
- 17.10.2014 переведений на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи головного управління ДФС у Дніпропетровській області;
- 09.02.2016 у зв'язку зі змінами в організації структури та штатному розписі переведений на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно- перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб;
- 04.08.2016 переведений на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи та організації;
- 24.02.2017 переведений на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу планування;
- 30.10.2019 припинено державну службу та звільнено із займаної посади, у зв'язку з реорганізацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області та скороченням штатної чисельності згідно з п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» та з п.1 ст.40 КЗпП України.
Таким чином, станом на 2016 рік, позивач перебував на державній службі більше 20 років, що безпосередньо підтверджується записами в трудовій книжці.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.04.1983 року позивач 01.06.1994 року, 21.04.1995 року прийняв присягу державного службовця.
Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Статтею 344 ПК України встановлено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених законом України "Про державну службу".
Тому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до статті 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу.
Отже, аналізуючи вищезазначені правові норми, суд вважає, що періоди роботи позивача в органах державної податкової служби зараховуються до стажу державної служби.
Суд встановив, що на час звернення позивача із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 13.12.2021 року існували всі умови, визначені статтею 37 Закону №3723-XII, необхідні для призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зокрема, позивач досяг пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (62 роки), має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стаж державної служби не менш як 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Тому, відповідач безпідставно відмовив позивачу щодо переведення на пенсії за віком відповідно до закону України "Про державну службу" з дати звернення з 13.12.2021 року згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII.
Ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати орган призначення пенсії перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 13.12.2021 року.
На переконання суду, зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про перерахунок пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачами не наведено, а тому суд приходить до висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для переведення на пенсію державного службовця.
Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не буде втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем-2 під час розгляду заяви позивача про переведення на пенсію державного службовця не було встановлено інших підстав для відмови у перерахунку пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.
Стосовно позовної вимоги про переведення на пенсію державного службовця згідно поданих довідок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.12.2021 року №96937/6/04-36-10-02-14 та від 13.12.2021 №96936/6/04-36-10-02-14, суд зазначає, що права позивача в частині розрахунку пенсії станом на день розгляду справи судом не порушені.
Предметом розгляду у цій справі є відмова у переведенні на пенсію державного службовця.
Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише порушені права позивача. Вимога на майбутнє задоволенню не підлягає.
У постанові від 16.07.2020 року у справі N 826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.
Щодо підстав розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Миколаївській області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має бути здійснено переведення позивача на інший вид пенсії, суд зазначає про таке.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 13.12.2021 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов'язок щодо повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як визначений суб'єкт призначення.
Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією від 04.02.2022 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 496,20 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд.1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.12.2021 року №045750007156 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком згідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 13.12.2021 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
В порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 496 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова