19 січня 2022 року Справа № 160/20914/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.11.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії за віком з урахуванням пільгового обчислення стажу роботи виробленого в районі Крайньої Півночі за період з 01.01.1991 року до 21.06.2000 року, з розрахунку 1 рік фактичної роботи за 1 рік 6 місяців (коефіцієнт 1,5), як працівнику, що мав пільги, встановлені п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з урахуванням змін і доповнень, внесених Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні кожний рік роботи за 1 рік і шість місяців, тобто застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи з 01.01.1991 року до 21.06.2000 року, як трудовий стаж вироблений в районі Крайньої Півночі, як працівнику, що мав пільги, встановлені п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з урахуванням змін і доповнень, внесених Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967, та провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу починаючи з 21.06.2000 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у період з 01.01.1991 року до 21.06.2000 року працював в районах Крайньої Півночі, а тому цей період роботи має бути зарахований до трудового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців. Вважав дії органу ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії за віком із застосуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі протиправними, оскільки факт роботи у місцевостях Крайньої Півночі підтверджено записами в трудовій книжці, відповідними архівними довідками.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 відкрито провадження у справі № 160/20914/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 19.11.2021, відзив на позов суду не надав, зазначену ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження було отримано останнім 02.12.2021.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 08.10.2004 року.
06.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив зарахувати йому у пільговому обчисленні кожний рік роботи за 1 рік і шість місяців, тобто застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи з 01.01.1991 року до 21.06.2000 року, як трудовий стаж вироблений в районі Крайньої Півночі, як працівнику, що мав пільги, встановлені п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з урахуванням змін і доповнень, внесених Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967, та провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу починаючи з 21.06.2000 року.
Листом від 21.04.2021 відповідач повідомив ОСОБА_1 про органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідніших умовах. Наразі підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 немає.
07.05.2021 позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії.
09.06.2021 відповідач листом повідомив ОСОБА_1 , що чинним пенсійним законодавством не передбачено пільгового обчислення стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.01.1991 року.
Не погоджуючись з таким діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії.
Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для
підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому пункт 2.1 Порядку № 22-1 доповнює, що за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.
Підпунктом д пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі .
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:
1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;
2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
Як встановлено судом на підставі записів трудової книжки, та відповідачем не заперечується, ОСОБА_1 з 01.01.1991 по 21.06.2000 працював на підприємствах у Мурманській області, яка в свою чергу територіально віднесена до району Крайньої Півночі.
Крім того, факт перебування у трудових відносинах також підтверджується довідками №04/167 від 02.08.2004, №23 від 26.11.1993, №7151 від 01.07.1999, №2121 від 17.08.2004, №122 від 26.05.2000; наказами №290 від 29.10.1993, №1 від 11.09.1991, №7 від 01.02.1992.
Отже, факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі, зокрема у період з 01.01.1991 по 21.06.2000, підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються з записами у відповідних архівних довідках.
У пункті 2 Розділу І Інструкції № 530/П-28 зазначено, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 173/637/17, від 03.07.2018 у справі № 302/662/17-а, від 25.09.2018 у справі № 554/1723/17 та від 21.08.2019 у справі № 750/1717/16-а, від 08.11.2019 у справі № 396/153/17.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.01.1991 по 21.06.2000 до пільгового розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 08.11.2019 у справі № 396/153/17, спірні правовідносини у якій є ідентичними у цій справі та також стосуються зарахування у пільговому обчисленні періоду роботи фізичної особи у районах Крайньої Півночі/місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі як до 31.12.1990 року, так і після 01.01.1991 року.
Під час вирішення цієї справи суд бере також до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 22.02.2021 у справі №266/258/16-а. В цій справі Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відступу від правових висновків, зроблених у постанові від 08.11.2019 у справі № 396/153/17, та задовольнив позов фізичної особи до органу ПФУ, зобов'язавши останнього провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи особи період роботи, зокрема, після 01.01.1991 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах (один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік і шість місяців).
Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо зарахування періоду його роботи з 01.01.1991 по 21.06.2000 в районах Крайньої Півночі із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Що стосується дати, з якої в спірному випадку має бути здійснений перерахунок пенсії позивача з врахуванням пільгового обчислення стажу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, як встановлено вище, із заявою про проведення перерахунку пенсії із врахуванням спірного періоду роботи в місцевостях Крайньої Півночі в пільговому обчисленні позивач звернувся до відповідача 06.04.2021, до якої додав відповідні довідки та копії наказів, що не заперечується сторонами.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині заявлених вимог щодо здійснення перерахунку пенсії з 21.06.2000, оскільки доказів отримання цих довідок відповідачем до 06.04.2021 матеріали справи не містять, під час судового розгляду справи таких доказів позивачем також не надано.
Отже, спірний перерахунок пенсії має бути проведений починаючи із 06.04.2021, тобто з дати звернення позивача до органу ПФУ за таким перерахунком та надання ним відповідних довідок.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії за віком з урахуванням пільгового обчислення стажу роботи виробленого в районі Крайньої Півночі за період з 01.01.1991 року до 21.06.2000 року, з розрахунку 1 рік фактичної роботи за 1 рік 6 місяців (коефіцієнт 1,5), як працівнику, що мав пільги, встановлені п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з урахуванням змін і доповнень, внесених Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні кожний рік роботи за 1 рік і шість місяців, тобто застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи з 01.01.1991 року до 21.06.2000 року, як трудовий стаж вироблений в районі Крайньої Півночі, як працівнику, що мав пільги, встановлені п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з урахуванням змін і доповнень, внесених Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967, та провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу починаючи з 06.04.2021 року.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко