24 травня 2022 року Справа №804/4357/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ількова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі у справі №804/4357/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 року у справі №804/4357/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Стягнуто з відповідача - Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_2 (ін. № НОМЕР_1 ) суму страхового відшкодування в розмірі 66654 гривень. Стягнуто з відповідача - Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_2 (ін. № НОМЕР_1 ) суму інфляційних збитків від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в розмірі 127975,68 гривень. Стягнуто з відповідача - Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_2 (ін. № НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 66654 грн. - компенсації за понесені моральні страждання.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року у справі № 804/4357/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, скасовано. Провадження у справі № 804/4357/17 закрито.
Постановою Верховного Суду від 25.03.2021 року ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 року апеляційну скаргу ДФС України залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 року залишено без змін.
У січні 2021 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист №807/4357/17.
У квітні 2021 року заявник, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну боржника за виконавчим документом, в якій просить замінити боржника, як сторону виконавчого провадження, на його правонаступника, а саме: ДФС України на ДПС України, у зв'язку із процесуальним правонаступництвом.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року замінено боржника Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) у виконавчому листі виданому Дніпропетровським окружним судом в адміністративній справі №804/4357/17 на його правонаступника - Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року в адміністративній справі № 804/4357/17, скасовано. У задоволенні заяви позивача про заміну боржника у виконавчому листі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 по справі № 804/4357/17, відмовлено.
12.05.2021 року заявник, ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про заміну боржника за виконавчим документом, в якій просить замінити боржника, як сторону виконавчого провадження, на його правонаступника, а саме: ДФС України на ДПС України, у зв'язку із процесуальним правонаступництвом.
Клопотання мотивоване тим, що згідно з постановою КМУ від 18.12.2018 №1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України”, утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу, та установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Розпорядженням КМУ від 21.08.2019р. №682-р “Про питання Державної податкової служби” затверджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. №227 “Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України” функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Враховуючи викладене, Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року №36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України», розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється. Отже, Державна фіскальна служба не може здійснювати права та виконувати обов'язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов'язання, які на нього покладені, в тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному контролюючому органу у зазначеній сфері, яким є Державна податкова служба України.
Додатково вказує, що відповідно до повідомлення, розміщеного на сайті Державної фіскальної служби України починаючи з 01.01.2022 року, ДФС України припинено виконання функцій органу виконавчої влади.
Ухвалою від 13.05.2022 року призначено розгляд заяви на 18.05.2022 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
18.05.2022 року розгляд заяви відкладено на 24.05.2022 року.
23.05.2022 року представником ДПС суду були надані письмові заперечення на заяву про заміну боржника.
24.05.2022 року представником ДПС, на виконання вимог ухвали суду, надані письмові пояснення щодо правонаступництва фіскального органу.
Про дату та час розгляду заяви сторони повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на викладене, суд розглянув заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/4357/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, без участі сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частини 4 статті 379 КАС України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.11.2020 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Згідно з пунктами 5-6 вказаного Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.
Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Положення КАС України не пов'язують процесуальне правонаступництво з обов'язковою наявністю факту припинення юридичної особи.
Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб'єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.
Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень внаслідок реорганізації чи ліквідації.
Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року в адміністративній справі № 826/9815/18.
Отже, у межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є припинення первісного суб'єкта - ДФС України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України.
Так, згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 року «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Встановлено, що станом на день звернення позивача із цією заявою, Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Державної податкової служби» № 682-р від 21.08.2019 Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України №227 від 06.03.2019 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до Наказу ДПС України «Про початок діяльності Державної податкової служби України» № 36 від 28.08.2019 року розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.
17 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.
Проте запис про припинення ДФС України у Реєстрі на момент вирішення судом питання про заміну боржника у виконавчому провадженні відсутній.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 року та розпорядження Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 року свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Водночас виконавчий лист у цій справі видано на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 року, яким на користь позивача з ДФС України стягнуто, зокрема, суму страхового відшкодування внаслідок інвалідності, що сталася у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
Отже, спір у цій справі виник з приводу бездіяльності ДФС України щодо неперерахування страховику - ЗАТ «СК «Брокбізнес», коштів, належних до страхового відшкодування позивачу внаслідок інвалідності, що сталася у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
Таким чином зобов'язання боржника, що випливають з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 року, не стосуються публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 року та розпорядження Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019.
У такому випадку заміна ДФС України як боржника за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Враховуючи, що зобов'язання, яке випливає з постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 року, не стосувалося публічно-владних функцій, що були передані ДПС України та її відокремленим підрозділам, і на момент вирішення судом питання про заміну боржника до Реєстру не був внесений запис про припинення відповідача по справі, ДФС України, як боржника за цим рішення, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Аналогічний висновок викладено у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 року по справі №804/4357/17.
Вказана постанова від 22.07.2021 року ОСОБА_1 не була оскаржена в касаційній інстанції та набрала законної сили.
Враховуючи наведене, та враховуючи правову позицію викладену у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 року по справі №804/4357/17, яка позивачем не оскаржувалась у передбаченому законом порядку, заява про заміну боржника у виконавчому листі у справі №804/4357/17, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 370, 379 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі у справі №804/4357/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков