25 травня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/23234/21
Провадження № 22-ц/4820/803/22
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Філіпчук О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2022 року (суддя Козак О. В., повне судове рішення складено 04 лютого 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з держави Україна на свою користь 4000000000000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням судового рішення у справі № 686/17062/15 у період з 21 по 29 вересня 2021 року. В обґрунтування вимог зазначав, що невиконанням рішення суду порушено його право на справедливий суд, на судовий захист та право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади. Заявлений розмір моральної шкоди є достатнім покриттям спричинених йому душевних страждань.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2022 року в позові відмовлено.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що спір між ним та відповідачем є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. На порушника покладається обов'язок доказування того, що ним виконано рішення суду, а розмір моральної шкоди є неспівмірним з правопорушенням. Рішення винесено неповноважним судом, оскільки порушено строки розгляду справи. Суд зобов'язаний був відновити порушені права та здійснити ефективний захист прав позивача.
У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
У зв'язку з чим на підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2020 року у справі № 686/17062/15-ц задоволено частково позов ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області, старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Прокуратури Хмельницької області Сибіги А. В. про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Визнано, що поширені старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Прокуратури Хмельницької області Сибігою А. В. відомості, що ОСОБА_1 являється «Клоуном» - не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Стягнуто з Прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 2027 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 263,87 грн судового збору та 2648 грн витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 3140 грн витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
02 березня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2020 року видав виконавчий лист.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2020 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Хмельницької області 740,40 грн судового збору, на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 3140 грн витрат на проведення експертизи.
Згідно з листом ГУ ДКСУ у Хмельницькій області до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області було подано виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду від 02 березня 2020 року у справі № 686/17062/15 про стягнення з Прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, судового збору та витрати на проведення експертизи. У зв'язку із скасуванням 05 травня 2020 року Хмельницьким апеляційним судом рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/17062/15 від 16 січня 2020 року на підставі пп. 2 п. 9-1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області повернуто без виконання.
Наведені обставини підтверджуються копіями матеріалів зі справи № 686/17062/15.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивач не обґрунтував залучення Верховного Суду в якості представника держави у справі та заподіяння йому моральної шкоди відповідачем.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 167 і статті 170 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Під компетенцією розуміють сукупність предметів віддання, завдань, повноважень, прав та обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.
Згідно з частиною 2 статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина 4 статті 58 ЦПК України).
Тому у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц).
У справах про відшкодування шкоди це орган, посадовими чи службовими особами якого завдано шкоду.
З огляду на наведене суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що Верховний Суд не є належним органом, який наділений повноваженнями представляти державу Україна у спірних правовідносинах.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.
Частинами 2, 5 і 6 статті 1176 ЦК України передбачено, що право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Положеннями статті 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини 1 і пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
На підставі частини 1 статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Частиною 1 статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Отже, причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями.
На позивача покладається обов'язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинного зв'язку між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками.
На підставі частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 5 і 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Правильним є висновок суду щодо ненадання позивачем доказів заподіяння йому моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідача.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору.
Аргументи апеляційної скарги про розгляд справи неповноважним судом не ґрунтуються на законі.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 травня 2022 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта