Справа № 465/1985/21 Головуючий у 1 інстанції: Дзеньдзюра С.М.
Провадження № 22-ц/811/161/22 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
23 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю: секретаря Симця В.І.;
адвоката Коцюбинської Л.С.
- представника позивачки ОСОБА_1 ;
адвоката Чорненького В.І.
- представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 , на рішення Франківського районного суду міста Львова від 17 грудня 2021 року,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання малолітнього сина сторін до досягнення ним повноліття у розмірі 5 000 грн. щомісячно.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 також звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в кінцевій редакції позовних вимог якого просила суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки «50 % фактично понесених додаткових витрат на дитину» у розмірі 16 046 грн. 65 коп.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що сторони з 11.06.2013 року перебувають у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 , який на даний час проживає з позивачкою, оскільки сторони даного спору у квітні 2017 року припинили спільне проживання і позивачка подала до суду позов про розірвання шлюбу.
Стверджувалося, що відповідач не надає коштів на утримання малолітнього сина, хоча є фізично здоровим, інших утриманців не має та отримує доходи (том 1, а.с. 1-5, 100-102; том 2, а.с. 1-6).
11 листопада 2021 року ухвалою суду вищезгадані цивільні справи було об'єднано в одне провадження (том 2, а.с. 226).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошові сумі в розмірі 3 000 грн. щомісячно з проведенням індексації відповідно до Закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, а саме - з 23 березня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 458 грн. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання (том 1, а.с. 250-252).
Дане рішення оскаржила представник позивачки.
Апелянт просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину скасувати і в цій частині ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на користь позивачки «50 % фактично понесених додаткових витрат на лікування дитини … в розмірі 16 046, 65 грн.», покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Вважає, що суд не дав належної оцінки документам, які подала до суду позивачка, про стан здоров'я дитини, рекомендаціям та консультаціям лікарів тощо (том 3, а.с. 1-6).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника відповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).
Частиною 1 ст.185 СК України встановлено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), а частиною 2 ст. 185 СК - що додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України у справі № 6-1296цс15, а також у постановах Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 61-8748св18 та від 17.01.2019 року у справі №720/1119/17.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами: довідками медичних закладів про вартість медичних послуг, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками тощо.
Як вбачається з доводів позовної заяви, первинно позовна вимога про стягнення додаткових витрат на дитину була заявленою у розмірі 8 015 грн. 58 коп. (50 % від суми 16 031 грн. 58 коп.) і така складалася з видатків «на лікування зубів», «на медикаменти» та «вакцину», в обґрунтування чого до позовної заяви долучено консультаційні висновки дитячих алерголога та імунолога, епікриз-витяг та карту імунізації, а також фотокопії фіскальних чеків (том 1, а.с. 15-28).
В той же час, суми, які наведені у фіскальних чеках, та сама кількість фіскальних чеків зовсім не співпадають з сумами та кількістю цих сум, які наведені у графі «на медикаменти» у мотивувальній частині позовної заяви (том 1, а.с. 3).
Так само, як позовна заява не містить доводів стосовно того, які саме додаткові витрати (які обґрунтовуються певними фіскальними чеками) було понесено на виконання консультаційного висновку саме дитячого алерголога, консультаційного висновку саме дитячого імунолога, про які саме витрати свідчить епікриз-витяг.
Доповнення до позовних вимог складаються з 13 622 грн. 15 коп. витрат «на ліки та лікування, одяг … та 2 440, 00 грн. - на купівлю письмового столика» (том 1, а.с. 101).
При цьому ці додаткові витрати «на ліки та лікування» жодним чином (довідками медичних закладів, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів тощо) не є обґрунтованими.
А витрати на «одяг … та 2 440, 00 грн. - на купівлю письмового столика» аж ніяк не є додатковими витратами у розумінні статті 185 СК України і такі витрати повинні покриватися за рахунок аліментів, які стягуються з відповідача.
Позовна заява також не містить доводів стосовно того, що саме унеможливило проходження дитиною лікування зубів та її вакцинацію у медичній установі, яка перебуває у державній або комунальній власності та надає аналогічні медичні послуги безкоштовно.
Придбання медикаментів першої необхідності («спирт», «гліцерин», «стрептоцид» тощо), а також «мінеральної води «Боржомі», «пакету фірмового» тощо також не відноситься до додаткових витрат у розумінні статті 185 СК України.
В той же час, відповідачем було подано до суду першої інстанції докази того, що він приймає участь у додаткових витратах на сина (том 1, а.с. 47-99) шляхом придбання для його потреб велосипеда, планшетного персонального комп'ютера, матрацу, а також шляхом перерахування позивачці грошей (на загальну суму більше 15 тисяч грн. - при тому, що позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину заявлено у сумі 16 046 грн. 65 коп.).
Як вбачається зі змісту Відповіді на відзив відповідача, позивачка не заперечує придбання відповідачем вищезгаданих речей для сина, а також отримання нею від відповідача грошових переказів (том 1, а.с. 108-115).
З урахуванням вищенаведеного в сукупності суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину, а відтак - про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 17 грудня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 26 травня 2022 року.
Головуючий: Цяцяк Р. П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.