Справа № 461/6173/21 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.
Провадження № 22-ц/811/206/22 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
Категорія: 48
25 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Івасюти М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства «Старий Львів» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року, -
у липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівського комунального підприємства «Старий Львів» про відшкодування збитків та моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 20 лютого 2021 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , власником якої вона є, внаслідок неналежного стану даху та мереж водопостачання будинку, комунальні послуги з утримання якого надаються ЛКП «Старий Львів». Стверджує, що в результаті проведеного обстеження відповідачем вказано в акті про залиття, що таке сталося не з його вини, внаслідок форс-мажорних обставин, а від підписання акту про неналежне надання комунальних послуг відповідач відмовився. Зазначає, що звітом про незалежну оцінку вартості відновлювальних робіт житлових приміщень її квартири від 26 квітня 2021 року підтверджується, що розмір збитків, заподіяних їй залиттям квартири, становить 21 675.60 грн. Вказує, що неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з утримання та технічного обслуговування будинку, неготовність будинку до експлуатації в зимовий період, неналежний стан даху та внутрішніх мереж водопостачання призвело до заподіяння їй майнової шкоди, відтак, саме на ЛКП «Старий Львів», як на виконавця комунальних послуг, має покладатися відповідальність за завдані їй збитки. Вважає, що бездіяльністю відповідача їй завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, спричинених пошкодженням її майна, компенсацію за завдання якої вона оцінює в розмірі 5000 грн., зважаючи на тривалість порушення її прав, час та зусилля ,які потрібні для відновлення попереднього стану, неможливістю на попередньому споживчому рівні користуватися належним їй майном. З наведених підстав просить: стягнути з відповідача 21 675.60 грн. відшкодування завданих матеріальних збитків; стягнути з відповідача 5000 грн. компенсації завданої їй моральної шкоди; покласти на відповідача судові витрати з замовлення звіту про оцінку завданих збитків в розмірі 1500 грн.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 21 675.60 грн.
Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 771.16 грн.
Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» на користь ОСОБА_1 витрати із замовлення звіту про оцінку завданих збитків в розмірі 1500 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду оскаржило Львівське комунальне підприємство «Старий Львів», в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що у період з 07 лютого 2021 року по 20 лютого 2021 року були несприятливі погодні умови, а саме, значні опади у вигляді снігу, внаслідок чого відбулося його накопичення на даху будинку АДРЕСА_2 , що спричинило пошкодження технічних елементів дахової частини водостічної системи з водостічною трубою, в результаті чого відбулося протікання води та залиття квартири позивача. Зазначає, що накопичення снігу на духу будинку та його подальше танення виникло незалежно від його волі, діяльності чи бездіяльності, відтак залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося не з вини ЛКП «Старий Львів». Вказує, що при огляді будинку та його конструкцій встановлено, що жолоби, лотки, лійки і ринви були виконані як єдина водоприймальна система з дотриманням необхідних ухилів, лежачі фальці загнуті за ухилом, лотки у нижній частині заведені під жолоби, коліна і ланки ринв вставлені один в інший (верхні всередину нижніх), стан ізоляції трубопроводів був задовільний, внутрішні водостоки з дахів забезпечували безперебійне відведення дощової і талої води, щільність і якість примикання гідроізоляційного килима до водоприймального стовпчика, міцність кріплення водоприймальних лійок до покриттів, правильність роботи компенсаторів, стан і герметичність стиків трубопроводів, кріплення стояків і водовідвідних трубопроводів, приєднання трубки аварійного водозливу до стояка внутрішнього водостоку і зміцнення стояка на горищному перекритті були в задовільному стані, а забруднення грат водоприймальних лійок не виявлено, відтак відсутні його дії або бездіяльність, які б знаходилися у прямому причинному зв'язку із завданою позивачу шкодою. Вважає, що не несе відповідальності за експлуатацію будинку АДРЕСА_2 , оскільки не є балансоутримувачем вищезазначеного будинку, а ризик випадкового знищення чи пошкодження майна несе його власник. Звертає увагу, що звіт про оцінку вартості відшкодування робіт підтверджує лише вартість ремонтних робіт в квартирі позивача, однак не встановлює причини проведення ремонту, а висновок відповідної будівельно-технічної експертизи в матеріалах справи відсутній, відтак позивачем не доведено причинно-наслідковий зв'язок між залиттям квартири та настанням негативних наслідків у вигляді витрат по ремонту квартири. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 січня 2022 року про відкриття апеляційного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства «Старий Львів» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року вирішено розглядати без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розгляд апеляційної скарги Львівського комунального підприємства «Старий Львів» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року призначено на 16 год. 00 хв. 16 травня 2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст постанови складено 25 травня 2022 року, то незважаючи на те, що розгляд справи призначено на 16 травня 2022 року, датою ухвалення постанови є саме 25 травня 2022 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неналежним чином надавалися комунальні послуги з утримання будинку, що спричинило залиття квартири позивача, чим ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду в розмірі 21 675.60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача, а враховуючи те, що пошкодженням майна позивачу спричинена також і моральна шкода, така підлягає відшкодуванню відповідачем в розмірі 1000 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 51.5 кв.м. належала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 31 грудня 1993 року.
Свідоцтвом про право на спадщину від 09 липня 2020 року, посвідченим державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Фурман Л.А., підтверджується, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 51.5 кв.м.
Отже, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
23 лютого 2021 року ОСОБА_1 як споживач комунальних послуг висловила претензію ЛКП «Старий Львів» щодо ненадання послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 , про що склала акт-претензію, підписаний нею та сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 12).
Крім того, 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ЛКП «Старий Львів» із заявою, в якій просила відремонтувати дах будинку АДРЕСА_2 , а також компенсувати витрати на усунення збитків, спричинених протіканням даху та залиттям її квартири внаслідок зсуву снігу з пошкодженого кровельного покриття даху.
Актом від 25 лютого 2021 року, складеним комісією ЛКП «Старий Львів», встановлено, що внаслідок накопичення снігу на покрівлях будинку та часткового промерзання водостічної системи відбулося часткове залиття квартири АДРЕСА_1 , в результаті якого в кімнатах виявлені сліди підтоплення площею 1.5х2.5 кв.м., а кухні - площею 1.2х1.5 кв.м. (а.с. 11).
13 квітня 2021 року ОСОБА_1 та ТзОВ «Агенство нерухомості «Габріель», яке є суб'єктом оціночної діяльності на підставі сертифікату № 134/20, виданого Фондом державного майна України 24 лютого 2020 року, уклали договір про проведення незалежної оцінки вартості будівельно-ремонтно (відновлювальних) робіт № DN210413-001.
Відповідно до пунктом 2.1 договору про проведення незалежної оцінки вартості будівельно-ремонтно (відновлювальних) робіт № DN210413-001 від 13 квітня 2021 року загальна вартість робіт з оцінки об'єкта складає 1500 грн.
Звітом про незалежну оцінку вартості будівельно-ремонтних (відновлювальних робіт) від 26 квітня 2021 року, проведеним ТзОВ «Агенство нерухомості «Габріель», підтверджується, що вартість відновлювальних будівельно-ремонтних робіт житлових приміщень квартири АДРЕСА_1 становить 21 675.60 грн.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, юридичною підставою відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 761/6010/15-ц, провадження № 61-15835 св 18.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до п. 1 ухвали Львівської міської ради № 4035 від 11 жовтня 2018 року «Про врегулювання питання управління багатоквартирними будинками та їх обслуговування у м. Львові» встановлено, що львівські комунальні підприємства, предметом діяльності яких є надання послуг з управління будинками та їх обслуговування залишаються виконавцями житлово-комунальних послуг у житлових будинках міста Львова, які перебували на балансовому обліку цих підприємств, до часу прийняття рішення власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків про форму управління багатоквартирним будинком або до створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Пунктом 5 розпорядження Галицької районної адміністрації від 30 жовтня 2018 року № 365 «Про списання житлових будинків з балансу ЛКП «Старий Львів» залишено львівські комунальні підприємства, предметом надання діяльності яких є надання послуг з управління будинками та їх обслуговування, виконавцями житлово-комунальних послуг у житлових будинках м. Львова до прийняття рішення власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків про форму правління багатоквартирним будинком або до моменту проведення конкурсу на визначення управителя по кожному будинку міста Львова.
Крім того, повідомленням про оплату житлово-комунальних послуг за лютий 2021 року підтверджується, що комунальні послуги за утримання будинку АДРЕСА_2 сплачувалися ЛКП «Старий Львів», що свідчить про те, що саме ЛКП «Старий Львів» було виконавцем послуг з утримання будинку.
В подальшому, 23 червня 2021 року між ЛКП «Старий Львів» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 , за умовами якого ЛКП «Старий Львів» зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов'язуються оплачувати послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.
Таким чином, станом на день залиття квартири АДРЕСА_1 , тобто 20 лютого 2021 року, ЛКП «Старий Львів» було виконавцем послуг з утримання цього будинку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
У ОСОБА_1 відсутня заборгованість за надання послуг з утримання будинку за період з 01 червня 2020 року по 01 листопада 2021 року, що підтверджується довідкою № 30 від 03 грудня 2021 року, виданою ЛКП «Старий Львів» (а.с. 127).
Відтак, позивач користується комунальними послугами, наданими ЛКП «Старий Львів», належним чином в повному обсязі сплачує плату за їх надання, тому має право на отримання комунальних послуг належного рівня.
Порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій регулюються Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила…).
Відповідно до п. 1.5 Правил… утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року № 150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 року за № 1046/9645 (зі змінами).
Відповідно до п. 1.1.8.6 розділу 1 «Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року № 150 до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.
Отже, обов'язок щодо прибирання, ремонту будинку та надання послуг з поточного утримання прибудинкової території, у тому числі прибирання з дахів будинку снігу та льодяних бурульок в зимовий період законодавець визначив як обов'язковий вид робіт для виконання з утримання будинків та прибудинкових територій.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 367/6795/15-ц.
Пунктом 2.8.2 Правил…передбачено, що під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються роботи з усунення несправностей: стін, фасадів, дахів, віконних і дверних заповнень, а також опалювальних печей, димоходів, газоходів, внутрішніх систем тепло-, водо- та електропостачання й установок із газовими нагрівачами
Разом з тим, відповідачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано доказів належного виконання ним своїх обов'язків з утримання будинку АДРЕСА_2 , в тому числі, усунення несправностей даху під час підготовки будинку до зимового періоду, а також прибирання снігу з даху під час експлуатації будинку в зимовий період.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з утримання будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території, а саме неналежна підготовка даху до зимового періоду незабезпечення виконання прибирання снігу з даху будинку, в сукупності призвело до залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , внаслідок чого позивачу спричинено шкоду пошкодженням належного їй майна в розмірі 21 675.60 грн., відтак така підлягає стягненню з відповідача.
Доводи апеляційної скарги про те, що залиття квартири відбулося у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин не заслуговують на увагу, оскільки накопичення снігу на покрівлях будинку та часткове промерзання водостічної системи, що стало причиною залиття квартири, відбулося в результаті бездіяльності ЛКП «Старий Львів» щодо виконання обов'язків з надання комунальних послуг з утримання будинку, а не внаслідок об'єктивних причин, які неможливо було усунути.
Покликання апелянта на те, що ЛКП «Старий Львів» не є власником та балансоутримуваем будинку АДРЕСА_2 , відтак з нього безпідставно стягнуто шкоду, спричинену залиттям квартири, не можуть братися до уваги, оскільки на день залиття квартири ЛКП «Старий Львів» було виконавцем комунальних послуг з утримання цього будинку і прибудинкової території, а відтак було зобов'язане утримувати в належному технічному стані вказаний житловий будинок.
Доводи апелянта про те, що ЛКП «Старий Львів» 04 травня 2020 року та 09 вересня 2020 року проведено профілактичний огляд даху, покрівлі та водостоків будинку, при якому не виявлено жодних несправностей, а технічний стан даху перебував у задовільному стані не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 2.1.1. Правил… проведення загального огляду житлового будинку оформляється актом, складеним комісією виконавця послуги, форма якого затверджена в додатку 1 до п. 2.1.1. Правил…, відтак належним та допустимим доказом проведення загального огляду будинку є саме акт, складений за його результатами, а не записи в Журналі огляду будинку.
На думку колегії суддів, наявні в матеріалах справи копії Журналу огляду будинку АДРЕСА_2 не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували належне виконання ЛКП «Старий Львів» послуг з утримання будинку, а відповідних актів проведення огляду будинку відповідачем не надано.
Задовольняючи частково позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що пошкодженням квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, позивачу завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем в розмірі 1000 грн., з врахуванням вимог розумності та справедливості.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи те, що залиття квартири ОСОБА_1 призвело до пошкодження належного їй майна, що потягло моральні переживання, порушення звичного способу життя, яке завдало переживань, враховуючи незручності в користуванні квартирою, необхідність проведення ремонту та залучення коштів для відновлення належного житлового стану квартири, внаслідок чого позивач відчувала нервозність, переживання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачу завдано моральної шкоди.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вірно врахував характер і тривалість переживань позивача, спричинених залиттям квартири, вірно виходив із принципів розумності та справедливості та прийшов до обґрунтованого висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення в розмірі 1000 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Старий Львів» - залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
Постанова складена 25.05.2022 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк