Дата документу 25.05.2022 Справа № 337/5320/13-ц
Єдиний унікальний № 337/5320/13-ц Головуючий у 1-й інстанції: Ширіна С.А.
Провадження №22-ц/807/622/22 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
25 травня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаряПодліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Камалової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2021 року, у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина України боржника ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», -
У жовтні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина України боржника ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
Ініціатором подання зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. знаходиться виконавче повадження № 61721940 з виконання виконавчого листа № 337/5320/13-ц, виданого 21 лютого 2020 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованість за кредитним договором № 34.1/АА-00001.08.2 від 24 березня 2008 року в розмірі 7891,30 доларів США (що еквівалентно 35738 грн 54 коп), що складається з: 4471,23 доларів США (що еквівалентно 35738 грн 54 коп) - поточної заборгованості за кредитом; 1942,80 доларів США (що еквівалентно 15528 грн 80 коп) - простроченої заборгованості за кредитом, 1477,27 додларів США (що еквівалентно 11807 грн 82 коп) - простроченої заборговнагості за процентами та 85564 грн 03 коп, що складається з: 32208 грн 27 коп - пені за прострочення кредиту, 52035 грн 39 коп - пені за прострочення процентів, 165 грн 46 коп - суми нарахованих 3% річних за прострочення кредиту, 368 грн 32 коп - суми 3% річних за прострочення процентів, 768 грн 59 коп - штрафу.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2019 року, стягувача виконавчого провадження ПАТ «Родоівд Банк» замінено на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 337/5320/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 34.1/АА-00001.08.2 від 24 березня 2008 року.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2020 року було постановлено видати дублікати виконавчих листів № 337/5320/13-ц (2/337/2366/2013) на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2013 року та поновлено ТОВ «Вердит Капітал» строк пред'явлення виконавчих листів № 337/5320/13-ц (2/337/2366/2013) до виконання, виданих на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2013 року.
03 квітня 2020 року постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 61721940, яку рекомендованим листом направлено боржнику за вихідним номером 1334 від 03 квітня 2020 року. Згідно з даними сайту https://track.ukrposha.ua відправлення № 6906504145329 повернуто за закінченням встановленого строку зберігання. Окрім цього, з метою забезпечення реального виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2020 року винесено постанову про арешт майна та коштів боржника в межах суми звернення стягнення про що боржник повідомлений належним чином.
Вжитими приватним виконавцем заходами встановлено, що у боржника відсутнє на праві власності інше, будь-яке, нерухоме та рухоме майно, повітряні та водні судна, що належать йому на праві власності, на яке можливо звернути стягнення для погашення заборгованості; коштів на виявлених рахунках боржника у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувача - недостатньо.
Приватний виконавець зазначає, що Боржник фактично ігнорує його законні вимоги та ухиляється від виконання рішення суду. Боржника було повідомлено, що у разі неявки у вказану дату та час, у відповідності до вимог чинного законодавства, буде підготовлено та подано подання до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Рішення боржником не виконано, боржник ухиляється від його виконання, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, вільно виїжджає за межі України, у звязку з чим, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина України боржника ОСОБА_1 до погашення заборгованості за виконавчим документом в повному обсязі.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2021 року в задоволені подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина України боржника ОСОБА_1 , до погашення забрговнаості за виконавчим документом в повному обсязі № 337/5320/13-ц, виданого 21 лютого 2020 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставн справи, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України боржника ОСОБА_1 .
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не взяв до уваги долученні до подання належні та допустимі докази, які повністю підтверджують факт - умисного ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Зазначає, що боржник - ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження фактично ігнорує законні вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду, яке має обов'язковий характер виконаня. Крім того, суд першої інстанції проігнорував належний та допустимий доказ у справі та безпідставно виключив його із числа доказів, а саме інформацію отриману щодо неодноразового перетину боржником - ОСОБА_1 державного кордону України.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, до апеляційного суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь яких клопотань про відкладення розгляду справи не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на вказане, колегія у відповілдності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності учасників справи.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.
Відмовляючи у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина, суд першої інстанції виходив із того, що приватним виконавцем не надано належних та беззаперечних доказів, які б свідчили про навмисне чи інше свідоме невиконання боржником зазначених обов'язків, у зв'язку з чим здійснюється примусове виконання.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Приватним виконавцем при зверненні із вказаним поданням до суду було вказано, що боржник проігнорував вимогу державного виконавця надати декларацію про доходи та майно, на виклики не з'являється, від боржника не надійшло жодного клопотання, щодо надання йому реквізитів для погашення заборгованості, та за період з моменту відкриття виконавчого провадження по теперішній час жодної суми не було внесено на депозитний рахунок. Викладене свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
В силу ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права та свободи, не передбачені в конвенції, та в першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною волею. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав та свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Ці права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших та є сумісними з іншими правами, визначеними цим пактом.
Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена в здійсненні права на пересування лише у випадках, установлених законом.
Це право віднесено в ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме: до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Остання не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути їх позбавлена.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 частини 1 статті 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Тобто ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання.
Це також є підставою для звернення виконавця з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Разом із тим, сам по собі факт невиконання боржником судового рішення, якщо відсутні відомості про навмисне ухилення його від виконання цього зобов'язання, не є підставою для обмеження права боржника на виїзд за межі України.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Таким чином, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе лише у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Судом встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2013 року у справі №337/5320/13-ц, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитим договором №34.1/АА-00001.088.2 від 24 березня 2008 року в розмірі 7891,30 доларів США (що еквівалентно 63075 грн 16 коп), що складається з: 4471,23 доларів США (що еквівалентно 35738 грн 54 коп) - поточної заборгованості за кредитом; 1942,80 доларів США (що еквівалентно 15528 грн 80 коп) - простроченої заборгованості за кредитом; 1477,27 доларів США (що еквівалентно 11807 грн 82 коп) - простроченої заборгованості за процентами та 85564 грн 03 коп, що складається з: 32208 грн 27 коп - пені за прострочення кредиту, 52035 грн 39 коп - пені за прострочення процентів, 165 грн 46 коп - суми нарахованих 3% річних за прострочення кредиту, 368 грн 32 коп - суми 3% за прострочення процентів, 786 грн 59 коп - штрафу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1683 грн 11 коп (а.с. 58-59).
15 листопада 2013 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за заявою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» направлено останньому копію рішення суду та виконавчі листи у цій справі для пред'явлення їх до виконання (а.с.60-62).
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2019 року замінено вибулого стягувача ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 337/5320/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 34.1/АА-00001.08.2 від 24 березня 2008 року (а.с.88-89).
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2020 року було постановлено видати дублікати виконавчих листів № 337/5320/13-ц(2/337/2366/2013) на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2013 р. та поновлено ТОВ «Вердит Капітал» строк пред'явлення виконавчих листів № 337/5320/13-ц (2/337/2366/2013), виданих на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2013 року (а.с.139-140).
21 лютого 2020 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя видано дублікат виконавчого листа № 337/5320/13-ц на виконання рішення Хортицького районного суду м. Заопріжжя від 29 жовтня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованість за кредитним договором № 34.1/АА-00001.08.2 від 24 березня 2008 року в розмірі 7891,30 доларів США (що еквівалентно 35738 грн 54 коп), що складається з: 4471,23 доларів США (що еквівалентно 35738 грн 54 коп) - поточної заборгованості за кредитом; 1942,80 доларів США (що еквівалентно 15528 грн 80 коп) - простроченої заборгованості за кредитом, 1477,27 додларів США (що еквівалентно 11807 грн 82 коп) - простроченої заборговнагості за процентами та 85564 грн 03 коп, що складається з: 32208 грн 27 коп - пені за прострочення кредиту, 52035 грн 39 коп - пені за прострочення процентів, 165 грн 46 коп - суми нарахованих 3% річних за прострочення кредиту, 368 грн 32 коп - суми 3% річних за прострочення процентів, 768 грн 59 коп - штрафу (а.с.147-148).
Даний дублікат виконавчого листа стягувачем було пред'явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Проценку Дмитру Юрійовичу, яким винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61721940 за виконавчим документом № 337/5320/13-2 від 21 лютого 2020 року виданий Хортицьким районним судом м. Запоріжжя (а.с.153-154).
Постанову про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Дмитром Юрійовичем направлено боржнику - ОСОБА_1 за адресою зазначеною у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) (а.с.155-156).
Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитром Юрійовичем 11 червня 2020 року винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стгненя на які заборонено законом та належить бржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 334183,01 грн (а.с.158-159).
Як вбачається з відповіді на запит № 76949137 від 03 квітня 2020 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів у ОСОБА_1 , відсутні дані про зареєстровані за ним транспортні засоби (а.с.161).
Відповідно до Інфомації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з даних реєстру відомості щодо майна у ОСОБА_1 відсутні (а.с.1620.
Як вбачається з відповідей на запит № 76949112. № 76949125 від 03 квітня 2020 року до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника, відсутні дані про доходи та їх джерела отримання ОСОБА_1 , а також відсутні наявні у боржника відкритих рахунків (а.с.161).
Як вбачається з відповіда на запит № 76949125 від 03 квітня 2020 року до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника, відсутні дані про доходи та їх джерела отримання ОСОБА_1 (а.с.164).
В ході здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем вживались заходи щодо встановлення обставин виїзду боржника за межі України .
Обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, покладається в даному випаду на державного (приватного) виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.
Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Отже, сама по собі наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, не є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Надані приватним виконавцем матеріали подання містять фактичні дані щодо перебігу вчинених ним дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа, однак в матеріалах відсутні докази вчинення ОСОБА_2 саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього приватним виконавцем у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду.
Тобто, у матеріалах виконавчого провадження відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду.
Крім того, у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та обізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження, про здійснення приватним виконавцем викликів боржника та ухилення боржника від явки у відділ ДВС.
Приватний виконавець, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, не довів цієї обставини.
Крім того, колегія суддів зауважує, що приватний виконавець Проценко Д.Ю. повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог законодавства, а й пересвідчитись в отримані боржником цього документа.
Отже, врахувавши вказані норми чинного законодавства та надавши належну оцінку дослідженим доказам, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що подання державного виконавця є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його зміни або скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваноїх ухвал. Тому апеляційну скаргуТОВ « Вердикт Капітал» належить залишити без задоволення, а ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2021 року залишити без змін.
Разом із тим, апеляційний суд вважає за доцільне роз'яснити учасникам цієї справи, що відмова судом в обмеженні у праві виїзду боржника за кордон у цій справі не перешкоджає повторному зверненню приватного виконавця з таким самим поданням у подальшому у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність тимчасового обмеження фізичної особи боржника у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» залишити без задоволення.
Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 26 травня 2022 року.
Головуючий, суддя СуддяСуддя
Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.