Справа № 609/317/22
1-кп/609/43/2022
26 травня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не депутата, з освітою вищою, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211010000069 від 08.02.2022 року,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_3
захисника обвинуваченого: адвоката ОСОБА_5
28 квітня 2022 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов обвинувальний акт з угодою, укладеною між прокурором і обвинуваченим про визнання винуватості в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Відповідно до обвинувального акту вбачається, що 07 лютого 2022 року в після обідню пору доби у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на незаконну порубку дерев породи «граб» із лісової ділянки в кварталі 168 виділу 1, що знаходиться поблизу с. Сураж Кременецького району та відноситься до природно-заповідного фонду місцевого значення «Суразька дача» (об'єкт природно- заповідного фонду) Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство».
Реалізуючи свій злочинний умисел, 08 лютого 2022 року близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , прийшов у лісову ділянку кварталу 168 виділу 1, що знаходиться поблизу с. Сураж, Кременецького району, державного підприємства «Кременецьке лісове господарство», де за допомогою ручної пилки, яку мав при собі останній, умисно, без будь-якого на те дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, вчинив самовільну порубку сиро ростучих дерев породи «граб» в кількості 2 дерева, діаметрами 15 см. та 17 см., від пня.
Внаслідок незаконної порубки двох сиро ростучих дерев породи «граб» на території природно-заповідного фонду місцевого значення «Суразька дача», в кварталі 168 виділу 1, ОСОБА_3 заподіяв державі в особі Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство» шкоду на загальну суму 286 гривень.
Таким чином ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка лісу вчинена на території природно-заповідного фонду.
У суд обвинувальний акт надійшов разом з угодою про визнання винуватості.
27 квітня 2022 року в м. Шумськ між начальником Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12022211010000069 від 08.02.2022 року, з одного боку, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди ОСОБА_3 беззаперечно повністю визнає свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаюється, та зобов'язується беззастережно та в повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, в судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч. 3 ст. 246 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Крім того, згідно з умовами даної угоди обвинуваченому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
В свою чергу, обвинувачений зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, та вид покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди. Обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті.
Захисник також вважав можливим затвердження угоди на вказаних умовах.
Прокурор вважав за можливе затвердити угоду та призначити узгоджене покарання.
Представник потерпілого ДП «Кременецьке лісове господарство» ОСОБА_6 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та про відсутність заперечень щодо затвердження угоди про визнання винуватості.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися в незаконній порубці лісу вчиненої на території природно-заповідного фонду, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК України.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості є результатом вільного волевиявлення обвинуваченого. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом.
Таким чином, виконавши вимоги ст. 474 КПК України, вислухавши думку прокурора, представника потерпілої особи, обвинуваченого та захисника, суд дійшов висновку, що є всі підстави для затвердження угоди, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Так, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та Кримінального кодексу України, оскільки ст. 469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів, яким і є злочин, передбачений ч. 3 ст. 246 КК України, кримінальне правопорушення кваліфіковано правильно за ч. 3 ст. 246 КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, сторони угоди згодні на призначення узгодженого ними виду і міри покарання.
Підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлені.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданих збитків. Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.
При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно ст.6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, враховуючи роз'яснення, надані в п.2, п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід визначити покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України. Обрана обвинуваченому міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
При призначенні покарання, передбаченого угодою, на підставі ч.ч. 3, 5 ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення проти довкілля, особу винного, який щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра - як обставини, що пом'якшують покарання.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 , беззастережно визнав себе винним, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, завдана шкода ДП «Кременецьке лісове господарство» обвинуваченим відшкодована повністю.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_3 , його захисником - адвокатом ОСОБА_5 та начальником Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_4 , на підставі якої ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, та на підставі ч. 5 ст. 65 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу стороною обвинувачення не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2022 року у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, укладену між начальником Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211010000069 від 08 лютого 2022 року.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази, а саме: вилучені в процесі проведення огляду місця події - комлевий сортимент сироростучого дерева породи «граб» діаметром 15 см, який скріплений биркою із підписами учасників та понятих, а також печаткою №117 «Для пакетів»; комлевий сортимент сироростучого дерева породи «граб» діаметром 17 см, який скріплений биркою із підписами учасників та понятих, а також печаткою №117 «Для пакетів», які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів відділення поліції №1 (м.Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: м. Шумськ, вул. Українська, 47, Тернопільської області - повернути ДП «Кременецьке лісове господарство» після набрання вироком законної сили.
Речовий доказ, а саме: вилучену в процесі проведення огляду місця події - ручну пилу по дереву із ручкою помаранчевого кольору, яка скріплена биркою із підписами учасників та понятих, а також печаткою №117 «Для пакетів», яка знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів відділення поліції №1 (м.Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: м. Шумськ, вул. Українська, 47, Тернопільської області - повернути власнику ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1