26.05.2022 Справа №607/6276/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021140030000120 від 2 грудня 2021 року відносно :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лебедин Сумської області, українки, громадянки України, кухара господарчого відділення взводу забезпечення дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), заміжньої, котра зареєстрована по АДРЕСА_2 , проживає по АДРЕСА_3 , не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України (в редакції Закону №194 - VIII від 12.02.2015 року),
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , -
Солдат військової служби за контрактом ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах особливого періоду, вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_1 , без поважних причин о 8 годині 30 хвилин 29 вересня 2021 року не з'явилася та, не з'являючись у військову частину, о 10 годині 30 хвилин 17 травня 2022 року прибула до Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, чим вчинила нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України військовослужбовцем крім строкової служби.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 суду повідомила, що проходила військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
В період, вказаний в обвинуваченні, на службу не з'являлася, не маючи відповідного дозволу від командування. При цьому перебувала по місцю проживання, займалася особистими справами.
У скоєному щиро розкаюється, просить її суворо не карати.
Обвинувачена ОСОБА_3 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України (в редакції Закону №194 - VIII від 12 лютого 2015 року), за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч.4 ст.407 КК України (в редакції Закону №194 - VIII від 12.02.2015 року): нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України - військовослужбовцем (крім строкової служби).
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винної, яка притягується до кримінальної відповідальності вперше, пом'якшуючі покарання обставини, до яких суд відносить визнання вини та щире каяття, участь в АТО, а тому вважає, що їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання із встановленням іспитового строку.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України (в редакції Закону №194 - VIII від 12 лютого 2015 року) та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Згідно п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на неї наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно ч.3 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_3 в період дії іспитового строку покласти на командира в/ч за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення - орган пробації за місцем проживання.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1