25.05.2022 Справа №607/6451/22
Провадження 1-кс/607/2071/2022
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кобаки Косівського району Івано - Франківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачен ого ч. 1 ст. 263 КК України,
25 травня 2022 року заступник начальника СВ відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022211060000062 від 15 квітня 2022 року року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211060000062 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Так, 15.04.2022 року до ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшов рапорт старшого інспектора СПП ВППП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про те, що 15.04.2022 року близько 01:30 год. під час несення служби на блок - пості в с. Підгородне Тернопільського району був зупинений автомобіль марки «Hyundai» модель «Santa Fe» н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в багажному відділенні якого було виявлено та вилучено 98 предметів зовні схожих на боєприпаси калібру 7,62 мм, 478 предметів зовні схожих на боєприпаси калібру 5,45 мм та три предмети ззовні схожі на корпуси гранат та три предмети ззовні схожі на запали до гранат.
15 квітня 2022 року відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211060000062 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 квітня 2022 року в після обідню пору доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував у лісосмузі, що на об'їзді м. Бородянки Бучанського району Київської області та виявив у металевих та дерев'яних ящиках боєприпаси та гранати із запалами, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 13 квітня 2022 року в після обідню пору доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_4 , перебуваючи у лісосмузі, що на об'їзді м. Бородянки Бучанського району Київської області, усвідомлюючи, що виявлені ним предмети у металевих та дерев'яних ящиках є бойовими припасами, а саме 98 (дев'яносто вісім) боєприпасів калібру 7,62, заводського виготовлення, 478 (чотириста сімдесят вісім) боєприпасів калібру 5,45 заводського виготовлення та 3 (три) оборонні осколкові ручні гранати Ф -1 та 3 (три) запали УЗРГМ - 2, які в сукупності являються трьома оборонними осколковими ручними гранатами Ф - 1, підняв їх з землі, таким чином незаконно без передбаченого законом дозволу придбав бойові припаси.
В подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що вказані вище предмети є боєприпасами, переніс їх до багажного відділення належного йому автомобіля марки «Hyundai» модель «Santa Fe» н.з. НОМЕР_1 та вирушив в напрямку Івано - Франківська, чим здійснив незаконне носіння бойових припасів, де надалі його і зберігав, тим самим здійснив незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу до 15 квітня 2022 року.
Надалі, 15 квітня 2022 року на блок - пості № НОМЕР_2 , що в АДРЕСА_2 був зупинений працівниками поліції та при перевірці та огляду транспортного засобу добровільно видав працівникам поліції незаконно придбані ним 13 квітня 2022 року 98 (дев'яносто вісім) боєприпасів калібру 7,62, заводського виготовлення, 478 (чотириста сімдесят вісім) боєприпасів калібру 5,45 заводського виготовлення та 3 (три) оборонні осколкові ручні гранати Ф -1 та 3 (три) запали УЗРГМ - 2, які в сукупності являються трьома оборонними осколковими ручними гранатами Ф - 1 промислового виготовлення, які згідно висновків експерта є бойовими припасами, придатними для стрільби.
Відповідно до ч.2 ст.178 Цивільного Кодексу України, види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Враховуючи те, що спеціального закону, який регулює порядок придбання, зберігання та носіння зброї, вибухових припасів та вибухових речовин немає, дозвіл на володіння об'єктами, які обмежені в цивільному обороті, на законних підставах, фізичним особам - загального статусу, виданий бути не може.
В результаті своїх умисних дій ОСОБА_4 , не маючи будь - якого дозволу на такі дії, придбав, зберігав та носив бойові припаси, чим порушив вимоги Постанови Верховної Ради України №2471 XII від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 з наступними змінами та доповненнями.
25 травня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,та існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Вказані обставини, на думку слідчого, свідчать про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 даного запобіжного заходу, посилаючись на ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що СВ відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022211060000062 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
25 травня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
На думку слідчого судді, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його причетність до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: витяг з ЄРДР № 12022211060000062 від 15.04.2022 р.; протокол огляду місця події від 15.04.2022 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 20.04.2022 р.; висновок судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/120-22/4244- Д від 04.05.2022 р.; висновок судово-вибухотехнічної експертизи № СЕ-19/120-22/4243 ВТХ від 16.05.2022 р.; висновок судової експертизи зброї № СЕ-19/120-22/4245- БЛ від 09.05.2022 р.; висновок судової експертизи зброї № СЕ-19/120-22/4233- БЛ від 05.05.2022 р.; протокол повідомлення про підозру від 25.05.2022 р.; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 25.05.2022 р., інші матеріали в їх сукупності.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діянь потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи те, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, та з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя зазначає таке.
В обґрунтування клопотання та застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання слідчий зазначив, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків. На переконання слідчого судді, суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду. Крім того про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду також свідчить те, що останній не має постійного місця роботи, а також проживає в іншій області.
Таким чином існування зазначеного ризику у кримінальному провадженні відповідно до п. 2 ч.1 ст.194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є необхідним і що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти існуючим ризикам та у повній мірі забезпечити можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та досягнення мети кримінального провадження.
Особисте зобов'язання є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбаченого законом, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: з'являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
На переконання слідчого судді, покладення на підозрюваного ОСОБА_4 саме таких обов'язків необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження.
З урахуванням вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а також враховуючи положення ст. 219 КПК України, строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків слід визначити до 25 липня 2022 року.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язання виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- з'являтися до заступника начальника СВ відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 25 липня 2022 року.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на заступника начальника СВ відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1