Справа № 951/238/22
Справа № 1-кп/951/39/2022
26 травня 2022 року смт. Козова
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова у кримінальному провадженні №12022216050000019 від 21 січня 2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Посухів, Бережанського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, не депутата, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України,
клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 254 КК України, на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження,
На розгляді у Козівському районному суді Тернопільської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 254 КК України.
Згідно обвинувального акту, 01 квітня 2019 року, ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 ) отримав у приватну власність земельну ділянку із кадастровим номером 612308400:02:001:1484 із загальною площею 0,4999 гектари, що розташована неподалік його житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка за видом цільового призначення належить до земель для ведення особистого селянського господарства, а отже згідно пункту «а» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України на нього, як на власника земельної ділянки поряд з іншими обов'язками покладено обов'язок щодо неухильного забезпечення використання земельної ділянки, за її цільовим призначенням.
Разом з тим, після набуття права власності на вищевказану земельну ділянку, в квітні 2019 року, (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 діючи умисно та проявляючи безгосподарність при використанні належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0,4999 га, за кадастровим номером 612308400:02:001:1484, яка належить до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим використанням для ведення особистого селянського господарства (рілля), та розташована в межах населеного пункту с. Конюхи, Козівського району, Тернопільської області, (на даний час с. Конюхи, Козівської ТГ, Тернопільського району, Тернопільської області), вирішив без зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки та переведення до земель водного фонду, облаштувати на частині згаданої земельної ділянки штучну водойму для використання у власних потребах.
Не ініціюючи перед Конюхівською сільською радою,Козівського району, Тернопільської області питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,4999 га, з кадастровим номером 612308400:02:001:1484, та не маючи в наявності готового та затверджено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, ОСОБА_4 в квітні 2019 року (точного періоду досудовим розслідуванням не встановлено), шляхом виїмки та переміщення за допомогою спецтехніки верхнього грунтового покриву землі для облаштування берегової смуги незаконно облаштувала на частині вищевказаної земельної ділянки штучну водойму (ставок) загальною площею 0,0245 га.
Внаслідок облаштування ОСОБА_4 штучної водойми (ставка), на земельній ділянці призначеній для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, за кадастровим номером 612308400:02:001:1484, без попередньої зміни її цільового призначення, частина цієї земельної ділянки - площею 0,0245 га була безпідставно виведена з земель сільськогосподарського обороту та всупереч вимогам п. «а» ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України в подальшому використовувалась нею не за її цільовим призначенням.
Такі дії ОСОБА_4 органом, який проводив досудове розслідування кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 254 КК України - (в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-V1 від 15 квітня 2008 року), - безгосподарське використання земель, яке спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12022216050000019 від 21 січня 2022 року відносно нього за ст. 254 КК України, з підстав закінчення строків притягнення до відповідальності за відповідним правопорушенням. Зазначив, що наслідки задоволення такого клопотання йому відомі та зрозумілі.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні подане клопотання підтримав. Просив закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків притягнення одо кримінальної відповідальності за вказаним правопорушенням.
Прокурор у судовому засіданні не заперечила щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 з тих підстав, що наведене є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 254 КК України, на підставі ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження, слід задоволити, з таких підстав.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачено звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України.)
В цьому випадку особу можна звільнити від кримінальної відповідальності лише за наявності визначених у КК України умов і підстав.
Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 254 КК України /на час його вчинення/ відноситься до проступків.
Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09.04.2019, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст.74, ст.49 КК України може звільнити від нього засудженого.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язком суду.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
З наданих ОСОБА_4 показань у ході судового розгляду та і з матеріалів кримінального провадження, зокрема обвинувального акту вбачається, що подія за участю обвинуваченого ОСОБА_4 мала місце в квітні 2019 року.
Таким чином, з моменту вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України станом на 26 травня 2022 року строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення спливли. За час провадження досудового розслідування та судового розгляду не встановлено випадків, що обвинувачений ОСОБА_4 ухилявся від органів дізнання та суду. Таким чином перебіг строку не зупинявся і не переривався.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому ОСОБА_4 заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.
Разом з тим у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подане клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження підтримав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає, що таке клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження за ст. 254 КК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення на час його вчинення належить до категорії проступків, факт того, що обвинувачений ухилявся від слідства або суду в ході розгляду клопотання не встановлений, сам обвинувачений просить закрити кримінальне провадження з цих підстав.
Цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні не заявлявся.
Дані, що у цьому кримінальному провадженні наявні судові витрати у суду відсутні.
Речові докази у справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування не обирався.
Керуючись ст.49, 254 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.ст. 370, 372, 395 КПК України, суд,
клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 254 КК України, на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022216050000019 від 21 січня 2022 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1