Справа № 466/11059/21
Провадження № 3/466/120/22
«26» травня 2022 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б., за участі адвоката Козака В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11 листопада 2021 року о 13:43 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні (коридорі) гуртожитку висловлювалася нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 , вчинивши такими діями дрібне хуліганство, чим скоїла правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП України.
При розгляді матеріалів в суді гр. ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не визнала. Додатково пояснила, що 11 листопада 2021 року потерпіла нецензурно виразилась до неї та копнула у вхідні двері кімнати, в якій вона проживає.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що 11 листопада 2021 року близько 14 год. вона почула сильний гуркіт в двері кімнати, в якій вона проживає. В двері стукала ОСОБА_1 , яка почала принижувати її, висловлюватися до неї, ОСОБА_2 , нецензурними словами. Вгамувати ОСОБА_1 не виявилося за можливе, тому вона викликала працівників поліції. Правопорушниця постійно штовхає її дворічну дитину. Крім того, ОСОБА_1 має конфлікти з іншими сусідами в гуртожитку, в якому вони проживають.
Судом оглянуто відеозапис, долучений до матеріалів справи за клопотанням потерпілої ОСОБА_2 , на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 11 листопада 2021 року нецензурно висловлювалася до потерпілої.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 11 листопада 2021 року серії АА № 154277;
- відеозаписом, який було долучено до матеріалів справи за клопотанням потерпілої ОСОБА_2 , в якому зафіксована неправомірна поведінка правопорушниці ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 173 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діях особи юридичного складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Коментар до Кодексу про адміністративні правопорушення дає роз'яснення, що найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце - це частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно або періодично або час від часу.
Тобто громадські місця - це під'їзди, ліфти інші місця загального користування багатоквартирних житлових будинків, приміщення та прилегла території державних установ, закладів охорони здоров'я, освіти, храмів, молитовних будинків інших культових будівель та споруд, будь-яких підприємств, установ та організацій усіх форм власності, об'єктів культурного призначення, ринки, зупинки громадського транспорту, підземні переходи, парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, пляжі тощо).
Невизнання правопорушницею вини є голослівним, спростовується вищенаведеним, а відтак не приймається до уваги та розцінюється як спосіб уникнення адміністративної відповідальності за вчинене.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Із наведеного слідує, що строки визначені ч. 2 ст. 38 КУпАП для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП минули.
За зазначених вище обставин приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 268, 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. Б. Глинська