465/10287/21
3/465/353/22
Іменем України
25.05.2022 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.122-2 КУпАП, -
Працівниками УПП у Л/о ДПП скеровано до суду протокол Серії ААД № 233888 від 18 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії Серії ААД № 233888 від 18 грудня 2021 року, водій ОСОБА_1 , 18 грудня 2021 року о 03 год. 03 хв., по вул. Кн.Ольги,30 у м. Львові, керуючи транспортним засобом Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно поданого за допомогою проблисклових маячків синього та червоного кольорів не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному транспортному засобі шляхом утворення затору. Своїми діями порушив вимоги п. 2.4 правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 24 січня 2022 року ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до трек-коду Укрпошти № 7905705382628, відправлення за вказаним номером отримано 24 січня 2022 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії Серії ААД № 233888 від 18 грудня 2021 року, водій ОСОБА_1 , 18 грудня 2021 року о 03 год. 03 хв., по вул. Кн.Ольги,30 у м. Львові, керуючи транспортним засобом Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно поданого за допомогою проблисклових маячків синього та червоного кольорів не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному транспортному засобі шляхом утворення затору. Своїми діями порушив вимоги п. 2.4 правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122-2 КУпА.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено правила дорожнього руху.
Підпунктом 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Частиною 1 ст. 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, крім самого протоколу про адміністративне правопорушення, не містить доказів того, що особа дійсно порушив пп.2.4 ПДР.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У рішенні ЄСПЛ від 21липня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Згідно з ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі. До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жожного доказу, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на те, що поліцейськими не надано та в ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 245, 247, 279, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя Г.П. Мигаль