Справа № 206/5385/21
пр.№ 2/464/817/22
18.05.2022 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі секретаря судового засідання - Цуняк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (ТОВ «Вердикт Капітал») про визнання виконавчого напису №11196, вчиненого 05.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 21 736 грн. таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що у листопаді 2021 року позивач з мобільного додатку «ДІЯ» дізнався, що 09.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження №67425318 на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., в межах якого вчиняються виконавчі дії, зокрема, 17.11.2021 винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника. Відповідно до виконавчого напису кредитний договір №3633101732-56853 від 19.03.2021 укладено між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору №23-06/20 та додатку №2 акту прийому передачі реєстру боржників від 07.07.2021 про відступлення прав вимоги від 07.07.2021, та ОСОБА_1 . Вважає, що виконавчий напис нотаріуса є неправомірним, вчиненим з порушенням законодавства, зокрема, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, який не був посвідчений нотаріально. Окрім цього приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за таким, а відтак не мав жодних правових підстав для його вчинення. Зокрема, сума кредиту, що підлягала поверненню складала 5480 грн., з яких 1480 грн. відсотки за користування позикою, в той час як у виконавчому написі заборгованість у розмірі 21 736 грн. стягується за період з 19.03.2021 до 17.08.2021, що виходить за межі строку користування позикою. Вважає нарахування непропорційно великої суми компенсації у порівнянні з розміром основного боргу не відповідає засадам добросовісності та розумності, є несправедливим. Вказав, що не отримував письмових повідомлень про порушення кредитних зобов'язань, а розрахунок боргу, зазначений у виконавчому написі, щодо наявності грошового зобов'язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача.
Позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» у судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив та відзиву не надав.
Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.
Судом, на підставі положень статей 223, 280 ЦПК України, враховуючи також відсутність відповідних заперечень позивача, здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 19.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір позики №3633101732-56853 «Проста позика», за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» надає позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4000 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики № 3633101732-5653 від 19.03.2021, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
05.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №11196, про стягнення на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №33633101732-56853 від 19.03.2021, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 . Правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «Інкасо Фінанс» за вищевказаним кредитним договором є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору №23-06/20 та додатку №2 акту прийому-передачі реєстру боржників від 07.07.2021 про відступлення прав вимоги від 07.07.2021. Стягнення заборгованості проводиться за період з 19.03.2021 до 17.08.2021, сума заборгованості 21 736 грн., з яких: 17 236 грн. - 3% річних, 4 000 грн. - інфляційні збитки, 500 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. від 09.11.2021 відкрито виконавче провадження №67425318 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом врегульовано статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктами 3.1., 3.2 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості ( п. 2-2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 залишено без змін, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Постановою Великої Палати Верховного Суду №11-174ас18 від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14 (постанова Великої Палати Верховного Суду 21.09.2021 в справі №910/10374/17).
У зв'язку з цим, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 у редакції станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, як така, що визначена імперативною нормою закону - ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Вчинення нотаріусом виконавчого напису здійснюється за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який також має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис, як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими він звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» судом перевіряються доводи боржника в повному обсязі з метою встановлення того, чи на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Таким чином нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
З матеріалів справи не встановлено, що при вчиненні напису нотаріус отримав від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери тощо), у зв'язку з чим в у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, сума відсотків та інфляційні збитки, зазначені у написі, є безспірними.
Також приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченого пунктом 2.3 глави 16 Порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М., зареєстрованого в реєстрі за №11196 від 05.10.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №3633101732-56853 від 19.03.2021 у розмірі 21 736 грн. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою.
Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «Вердикт Капітал» необхідно стягнути витрати, понесені позивачем щодо оплати судового збору у розмірі 908 грн.
Керуючись статтями 2, 81, 141, 247, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Виконавчий напис №11196, вчинений 05.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №3633101732-56853 від 19.03.2021 у розмірі 21 736 грн., - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження - м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Дулебко Н.І.