м. Вінниця
16 травня 2022 р. Справа № 120/19880/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бошкової Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Голованюк І.В.,
представника відповідача: Моніч Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Вінницької обласної прокуратури
про: визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Вінницької обласної прокуратури (далі - відповідач).
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо не здійснення нарахування та виплати усіх належних сум при звільненні ОСОБА_1 , а саме заробітної плати, нарахованої відповідно до розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок до посадового окладу та премій;
- зобов'язати Вінницьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 26.03.2020 по 28.04.2020 відповідно до розміру посадового окладу визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок до посадового окладу та премій.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за період з 26.03.2020 по 28.04.2020 заробітна плата нараховувалась відповідачем виходячи з посадового окладу начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Вінницької області, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури», а повинна була нараховуватися і виплачуватись відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 зумовлено застосування до спірних правовідносин норми статті 81 Закону України «Про прокуратуру», що визначають розміри та порядок виплати заробітної плати прокурорам.
Зокрема, розмір посадового окладу, нарахованого на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», повинен був становити 48051,72 грн. з відповідним розрахунком інших складових заробітної плати, однак Вінницька обласна прокуратура нараховувала та виплачувала заробітну плату на підставі посадового окладу 7210 грн.
Як зазначає позивач, внаслідок протиправних дій відповідачем застосовано розмір посадового окладу в меншому розмірі у порівнянні із тим, який встановлено статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», що призвело до не нарахування та не виплати їй заробітної плати у повному розмірі. При цьому, у день звільнення ОСОБА_1 , 28.04.2020 та у подальшому відповідач всупереч вимогам законодавства, виплату всіх належних їй сум не провів, а саме не виплатив заробітну плату, нараховану відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою від 04.01.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17.01.2022 відповідач подав до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 20.01.2022 задоволено вищезазначену заяву Вінницької обласної прокуратури. Розгляд справи №120/19880/21-а вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.02.2022 о 10:30 год.
21.01.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив, що з позицією та доводами позивача не погоджується, вважає їх необґрунтованими. Зокрема вказано, що наказом керівника Вінницької обласної прокуратури від 28.04.2020 № 399к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Вінницької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку із рішенням кадрової комісії від 02.04.2020 № 87 про неуспішне проходження атестації.
У зв'язку з відсутністю рішення кадрової комісії про успішне проходження атестації ОСОБА_1 не була призначена у Вінницьку обласну прокуратуру та не набула права на отримання заробітної плати відповідно до норм ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
З огляду на вищезазначене Вінницька обласна прокуратура просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.02.2022 відкладено підготовче судове засідання на 17.03.2022 о 10:30 год.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, 17.03.2022, справа була знята з розгляду та наступне судове засідання призначено на 04.05.2022 о 11:30 год.
02.05.2022 на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без її участі.
Ухвалою суду від 04.05.2022 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 16.05.2022 о 10:30 год.
13.05.2022 позивачем подано заяву про розгляд справи без її участі та зазначено, що вона підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні, 16.05.2022 представник Вінницької обласної прокуратури просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.06.2003 по 28.04.2020 працювала в органах прокуратури на різних посадах, зокрема з 08.12.2017 - на посаді начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Вінницької області, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.08.2002.
Наказом керівника Вінницької обласної прокуратури від 28.04.2020 № 399к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Вінницької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 28.04.2020. Підставою для звільнення позивача слугувало рішення кадрової комісії від 02.04.2020 № 87 про неуспішне проходження атестації.
Відповідно до розрахункового листи за 2020 рік від 29.05.2020 № 18-Ф-251 у спірний період позивачу нараховано наступні виплати:
1) за березень 2020 року:
- оклад - 4806,67 грн;
- доступ до державної таємниці - 480,67 грн.,
- відпустка по календарним за 2 дні - 2100,90 грн.,
- щомісячна премія - 8327,56 грн.,
- індексація - 198,99 грн.,
- лікарняні 5 днів - 4992,56 грн.,
- надбавка за високі досягнення у праці - 4374,07 грн.,
- відрядження - 1436,34 грн.,
- вислуга оперативних - 1442,00 грн.
Всього нараховано - 28159,76 грн;
2) за квітень 2020 року:
- оклад - 3433,33 грн;
- доступ до державної таємниці - 343,33 грн.,
- відпустка по календарним за 13 днів -13604,3 грн.,
- компенсація за невикористану відпустку за 37 днів - 38485,1 грн.
- щомісячна премія - 5948,24 грн.,
- індексація - 142,13 грн.,
- матеріальна допомога (соцпобутова) - 29589,2 грн.,
- надбавка за високі досягнення у праці - 3124,33 грн.,
- матеріальна допомога до відпустки - 29589,2 грн.,
- вислуга оперативних -1030,00 грн.
Всього нараховано - 125289,36 грн.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати їй заробітної плати, нарахованої відповідно до розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок до посадового окладу та премій, тому звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України врегульовані Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
Відповідно до ст. 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 81 Закону № 1697-VII встановлено, що заробітна плата прокурорів регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами
Відповідно до ч. 2 ст. 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: вислугу років; виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Відповідно частини 3, 4 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" (у первісній редакції) посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених Законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3.
Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.9 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII частину 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» викладено в такій редакції: «Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року».
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» було установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі:
- з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі:
- з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» було установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб:
- з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» було установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб:
- з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб:
- з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб:
- з 1 січня 2020 року - 2012 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» було установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб:
- з 1 січня 2021 року - 2102 гривні.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95-ВР) умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 13 зазначеного Закону оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
За приписами статті 89 Закону України «Про прокуратуру» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.
Згідно статті 90 вказаного Закону фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» норми і положення, зокрема, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.
Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
Закон України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та Закон України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин прийняті пізніше Закону України 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", а тому у 2015 році норми і положення Закону України "Про прокуратуру" щодо заробітної плати прокурора застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 825/575/16, від 19.03.2020 у справі № 806/3314/17, від 09.09.2020 у справі №807/1171/16.
Законом України № 113-ІХ від 19.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури та внесено зміни до Закону України "Про прокуратуру" 1697-VІІ від 14.10.2014, зокрема, замість системи органів прокуратури, яка складається з Генеральної прокуратури України, регіональних та місцевих прокуратур, після проведення атестації прокурорів передбачено побудову нової структури: Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур (ст. 7 Закону № 1697-VІІ).
Пунктом 66 вказаного Закону № 113-ІХ частину 3 статті 81 Закону № 1697-VІІ викладено в такій редакції: "Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року".
Відповідно до п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Пунктом 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України № 113-ІХ встановлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у регіональних прокуратурах чи місцевих прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах чи окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
За прокурорами та керівниками, зокрема, місцевих прокуратур, зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до окружної прокуратури.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
Наказом Генерального прокурора від 23 грудня 2019 року № 351 днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02 січня 2020 року.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.
Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.
Таким чином, починаючи з 25.09.2019 (дата набрання чинності Закону № 113-ІХ), отримання прокурорами посадового окладу у розмірі, встановленому ст. 81 Закону № 1697-VІІ, пов'язано з набуттям ними статусу прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, чому в свою чергу мало передувати переведення до таких органів прокуратур, після проходження відповідної атестації.
Як уже зазначалось судом, в спірний період оплата праці працівників органів прокуратури, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
Судом встановлено, що в період з 26.03.2020 по 28.04.2020 позивач обіймала посаду начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Вінницької області та її посадовий оклад нараховувався в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у Постанові № 505, що підтверджує відповідач у відповіді на запит від 02.06.2020.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів.
Постанова Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" в спірний період була чинною, не скасована та підлягала застосуванню.
При цьому суд зазначає, що звільнення позивача із органів прокуратури пов'язано із неуспішним складенням іспиту під час проходження атестації. Так, за результатами проведення першого етапу атестації прокурорів першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято рішення від 02.04.2020 року № 87 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
На підставі вказаного рішення, наказом Прокуратури Вінницької області від 28.04.2020 № 399к позивача звільнено з посади начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Вінницької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 28.04.2020.
Не погоджуючи із вищезазначеним рішенням кадрової комісії та наказом про звільнення, ОСОБА_1 оскаржила їх до суду. За результатом розгляду справи №120/2101/20-а Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення від 30.10.2020, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021. Вищезазначеним рішенням суду вирішено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Отже, у зв'язку з неуспішним складенням іспиту позивач не була переведена до Вінницької обласної прокуратури, відтак, заробітна плата за період з 26.03.2020 по 28.04.2020 їй виплачувалася відповідно до чинного законодавства, яке встановлювало оплату праці працівників місцевих та регіональних органів прокуратури. У свою чергу, право на нарахування та виплату заробітної плати з урахуванням положень ст. 81 Закону № 1697-VII позивач не набула.
Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 по справі № 826/17798/14 (К/9901/13106/21) зазначив, що виплата заробітної плати згідно з Постановою № 1155 і статті 81 Закону № 1697-VII пов'язувалася якраз із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону № 113-ІХ).
Доводи позивача щодо необхідності врахування у спірних правовідносинах рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру", зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру", зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційним виключно положення Бюджетного Кодексу України, водночас інші нормативно-правові акти неконституційними не визнані. Як наслідок, Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у справі №1-223/2018 (2840/18) не зумовлює правових підстав для перерахунку розміру посадового окладу позивача у спірний період. Тобто, з відновленням дії ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" правове становище позивача залишилося незмінним.
Із врахуванням вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати за період з 26.03.2020 по 28.04.2020 діяв на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Вінницька обласна прокуратура (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909).
Повний текст рішення суду сформовано: 26.05.2022.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна