Справа № 451/1878/21
Провадження № 1-кп/451/70/22
іменем України
26 травня 2022 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі дистанційного провадження об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12021142280000059 від 03.07.2021 та за реєстраційним №12021142280000063 від 04.07.2021 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радехів Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не депутат, з середньою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, який має на утриманні одну малолітню дитину, раніше неодноразово судимого, останній раз 26.11.2021 вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області за ч. 3 ст.185 КК України, із урахуванням вимог ст. 70 КК України на строк 3 роки 2 місяці позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
встановив:
ОСОБА_3 , 02.07.2021 близько 02:00 год, перебуваючи у підвальному приміщені загального користування багатоквартирного будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань та повторно, оскільки раніше вчиняв злочини проти власності, вчинив крадіжку велосипеда марки «24 DISCOVERY FLIT DD» вартістю 4000 грн, який належить ОСОБА_5 , чим завдав потерпілій матеріальну шкоду у розмірі 4 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.
Окрім цього, 03.07.2021 близько 03:00 год, ОСОБА_3 , перебуваючи у підвальному приміщені загального користування багатоквартирного будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань та повторно, оскільки раніше вчиняв злочини проти власності, вчинив крадіжку велосипеда марки «TREK DISCOVERY» вартістю 5000 грн, який належить ОСОБА_6 , чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на суму 5 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, надав суду показання за змістом яких він дійсно 02.07.2021 та 03.07.2021 вночі викрав з підвалу будинку у м. Радехів два велосипеди, які продав у Львові, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд. Щиро розкаюється у вчиненому.
Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти таємного викрадення ОСОБА_3 чужого майна (крадіжка), вчинених повторно, тобто вчинення ним злочинів, передбачених частиною 2 статті 185 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги статті 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України, є нетяжкими злочинами. Разом з тим, внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілим заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 9 000 грн, яка не відшкодована.
Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, є особою молодого віку, однак раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 185 КК України, з урахуванням вимог частини 4 статті 70 КК України, у виді позбавлення волі.
Застосовуючи положення частини 4 статті 70 КК України суд враховує, що ця норма підлягає застосуванню у разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов'язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими статтею 72 КК України (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №511/37/16-к).
Вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 26.11.2021 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України і призначено покарання, з урахуванням частин 1,4 статті 70 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
Обвинувачений ОСОБА_3 відбуває призначене вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області покарання у місцях позбавлення волі з 26.11.2021.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та зважаючи на те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення до постановлення вироку Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області від 26.11.2021, йому слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань згідно частини 1 статті 70 КК України.
Потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявлено цивільні позови до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
В обґрунтування позовів потерпілі покликаються на те, що ОСОБА_3 таємно викрав належне їм майно на загальну суму 9 000 грн, чим завдав майнову шкоду на заявлені до стягнення суми.
У поданих на розгляд суду заявах потерпілі (цивільні позивачі) позови підтримали, просять суд їх задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 (цивільний відповідач) позови визнав повністю.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доходить висновку, що позови цивільних позивачів у кримінальному провадженні підлягають до задоволення повністю, виходячи з такого.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК України ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд вважає, що протиправну поведінку ОСОБА_3 встановлено беззаперечно, як і встановлено наявність заподіяння матеріальної шкоди потерпілим - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Аналіз норм Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку про те, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, оскільки діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі №3-51гс14.
Досудовими розслідуваннями встановлено, що ОСОБА_3 своїми протиправними діями заподів ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 4 000 грн, ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 5 000 грн, відтак вказані суми підлягають відшкодуванню обвинуваченим ОСОБА_3 у повному обсязі, тому цивільні позови слід задовольнити повністю.
Долю речових доказів вирішити в порядку вимог 100 КПК України.
Процесуальних витрат не понесено.
Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався, суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.
Керуючись статтями 129, 368, 371, 374 КПК України, Радехівський районний суд Львівської області, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим по пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці.
Згідно з частиною 4 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці, призначеного вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 26.11.2021, а також покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці, призначеного цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 4 (чотири) місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення до виконання вироку Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 26.11.2021.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Речові докази, а саме: носії інформації - оптичний лазерний диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Радехівський районний суд Львівської області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддяОСОБА_7 -Трускавецька