79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.05.2022 Справа № 914/467/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів,
до відповідача: Яворівська квартирно-експлуатаційна частина (району), м. Яворів, Львівська обл.,
про: стягнення заборгованості у сумі 4 975 194, 25 грн.
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представників сторін:
позивача: К.І. Кабаль- представник;
відповідача: не зявився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) про стягнення заборгованості у сумі 4 975 194, 25 грн.
Ухвалою суду від 28.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.03.2021. В подальшому розгляд справи відкладено на 28.04.2022. Ухвалою суду від 28.04.2022 закрито підготовче провадження у справі № 914/467/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2022.
В судовому засіданні 26.05.2022 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості за куповану електричну енергію згідно отриманого рахунку за розрахункові періоди листопад - грудень 2021.
В судовому засіданні 26.05.2022 представник відповідача з'явився, в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх. №6715/22 від 25.03.2022), а саме: відсутності виділених Яворівській КЕЧ (району) бюджетних коштів для проведення розрахунків з ТзОВ «Львівенергозбут».
Ознайомившись з аргументами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх. №7010/22 від 31.03.2022), в якій зазначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
В судовому засіданні 26.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 29.06.2021р. укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) № 31411.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, Закону України «Про публічні закупівлі»
Згідно п. 2.1. цього Договору Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 2.2 цього Договору договірні обсяги закупівлі електричної енергії визначені в Додатку №1 до Договору.
Розрахунковим періодом вважається календарний місяць.
Відповідно д о п .5.11. цього Договору Споживач бере зобов'язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки передбачені Додатком № 2 «Порядок розрахунків».
Згідно п. 5.14. цього Договору оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.
На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, позивачем було поставлено, а відповідачем спожито у листопаді-грудні 2021р. електричної енергії- 1446425 кВт/год., загальною вартістю 4 975 194,25 грн, що підтверджується актами про приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії, які підписані між ТОВ «Львівенергозбут» та оператором системи розподілу ТОВ «Нафтогазтепло», а також актом звірки між ТОВ «Львівенергозбут» та Яворівською КЕЧ (району).
Однак, порушуючи умови цього договору, відповідачем не здійснено повної оплати за куповану електроенергію згідно отриманого рахунку за розрахунковий період листопад-грудень 2021 року, внаслідок чого станом на день подання цього позову заборгованість відповідача перед позивачем за продану за спірний період електричну енергію становить 4 975 194, 25 грн.
Відтак загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позову становила 4 975 194,25 грн, яка ним добровільно не сплачена, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально - правовою вимогою про стягнення з відповідача 4 975 194,25 грн боргу за електричну енергію.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, положеннями ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Згідно зі ст.ст. 1, 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Отже, між сторонами у справі виникли правовідносини щодо поставки електричної енергії.
Обсяг спожитої відповідачем електроенергії за спірний період листопад-грудень 2021 року, становить 1446425 кВт/год., що підтверджується актами про приймання-передачі Фактичних обсягів спожитої електричної енергії, які підписані між ТОВ «Львівенергозбут» та оператором системи розподілу ТзОВ «Нафтогазтепло», а також актом звірки між позивачем та відповідачем.
Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 4 975 194, 25 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо посилання відповідача на відсутність у нього бюджетних коштів для проведення розрахунків з ТзОВ «Львівенергозбут», як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог, то суд погоджується з посиланням позивача на приписи ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України, а саме: відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020р. у справі №910/4926/19.
Таким чином, доводи відповідача щодо неможливості виконання зобов'язання з підстав відсутності бюджетних коштів на оплату електричної енергії, не е причиною невиконання зобов'язання по договору.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 74 627,91 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10,12,20,73,74,75,76,79,123,129,231,232,233, 236,237,238,240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Яворівська квартирно-експлуатаційна частина (району) (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Львівська,19, ідентифікаційний код 07930854) на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Львівенергозбут» (м. Львів, вул. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 42092130) 4 975 194,25 грн боргу за електричну енергію та 74 627,91 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.05.2022.
Суддя Березяк Н.Є.