79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.05.2022 Справа № 914/3736/21
за позовом: Міністерства оборони України, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Опт Прод Торг”, м. Львів
про стягнення штрафних санкцій
за участю: Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері західного регіону, м. Львів
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Брошко І.Б.
Представники:
Від прокуратури: Лупійчук Богдана Володимирівна - прокурор;
Від позивача: Лесик-Гошко Оксана Євгенівна - представник;
Від відповідача: не з”явився
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Міністерства оборони України, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Опт Прод Торг”, м. Львів про стягнення штрафних санкцій у сумі 1 940 122,51грн.
Ухвалою суду від 13.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.01.2022 о 10:00год.
13.01.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання за вх.№839/22 з документами, згідно вказаного переліку. Рух справи відображено в ухвалах суду.
21.02.2022 року на адресу суду надійшла заява за вх.№4624/22 про вступ у справу №914/3736/21 за позовом Міністерства оборони України, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Опт Прод Торг”, м. Львів про стягнення штрафних санкцій у сумі 1 940 122,51грн заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на стороні позивача.
В судовому засіданні 31.03.2022 року судом залучено (допущено) до участі у справі представника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на стороні позивача на підставі заяви (вх. №4624/22).
Ухвалою суду від 31.03.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.05.2022 р.
Протокольною ухвалою суду від 05.05.2022 року, у зв'язку з неявкою відповідача, з врахуванням думки представника позивача щодо доцільності відкладення розгляду справи, судом відкладено розгляд справи на 19.05.2022 року.
В судове засідання 19.05.2022 року прокурор та позивач явку представників забезпечили, які підтримали позовні вимоги та просять їх повністю задоволити.
В судове засідання 19.05.2022 року відповідач явку представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 06.05.2022 року, жодних заяв, клопотань чи відзиву від відповідача станом на час розгляду справи до суду не поступало.
Суд дійшов висновку про розгляд справи з урахуванням заявлених позовних вимог, судом неодноразово відкладався розгляд справи з метою належного, повторного повідомлення усіх учасників про розгляд справи для можливості подання учасникам справи заяв процесуального характеру.
Господарський процесуальний кодекс України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справи і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлений чіткий порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, запроваджено розумні обмеження, в тому числі щодо подання заяв процесуцального характеру. Саме всі процесуальні дії учасників справи повинні вчинятися своєчасно для того, щоб в подальшому не залишалося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвали суду надіслані учасникам справи (прокурору, позивачу та відповідачу) за належними адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення відповідача про розглядуваний спір. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про судовий процес.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.
Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.
В судовому засіданні 19.05.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 грудня 2018 року між Міністерством оборони України (Замовник) з Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРЕМІУМ ФІНАНС ГРУП” (Виконавець) укладено Договір № 286/2/18/177, про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування) забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації).
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по договору, а саме порушено умови щодо зберігання продовольства, використано під час надання послуги з харчування харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними та не здійснено освіження запасів, відтак позивач нарахував відповідачу штрафні санкції на підстав складених актів про порушення договірних зобов'язань №5778 від 11.12.2020 року, №962 від 03.12.2020 року, №683 від 03.12.2020 року у загальному розмірі 1 940 122,51грн. (1035,7грн. штрафу та 1 939 086,81 грн. пені). В матеріалах справи немає доказів оплати відповідачем нарахованих позивачем штрафних санкцій на загальну суму 1 940 122,51грн. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 1 940 122,51грн.
Правова позиція прокурора, який вступив у справу.
08.02.2022 року прокурором проведено ознайомлення з матеріалами справи , за результатами якого встановлено порушення інтересів держави. В даному випадку порушення інтересів держави полягає у порушенні договірних зобов'язань, щодо якості надання послуг, що призводить до порушення інтересів держави у сфері використання державних коштів та забезпечення виконання вимог законодавства щодо належного харчування військовослужбовців, відтак зачіпає майнові права та інтереси держави. В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги позивача.
Правова позиція відповідача.
Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи.
29 грудня 2018 року між Міністерством оборони України (Замовник) з Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРЕМІУМ ФІНАНС ГРУП” (Виконавець) укладено Договір № 286/2/18/177, про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування) забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації). В подальшому, відповідно до інформації довідки ЄДРПОУ, Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРЕМІУМ ФІНАНС ГРУП” перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю “ОПТ ПРОД ТОРГ”.
Згідно п. 2.1. Договору Виконавець зобов'язався у 2019 році надати Міністерству оборони України послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації), зазначені у специфікації до цього Договору, освіження продовольства, а Замовник - прийняти Послуги і оплатити у строки та за цінами згідно з положеннями цього Договору.
Ціна, кількість та строки надання послуг зазначаються у специфікації Договору (п.2.4 Договору). Відповідно до специфікації, загальна вартість послуг з ПДВ становить 191 400 071 (сто дев'яносто один мільйон чотириста тисяч сімдесят одна) грн. 71 коп.
Термін дії договору визначено до 31 грудня 2019 року.
Відповідно до матеріалів справи 09.12.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду №14 до Договору, якою продовжено строк дії Договору до 31.03.2020 року.
Також, відповідно до додаткової угоди №20 від 31.03.2020 до Договору, продовжено дію Договору до 30.04.2020 та до додаткової угоди №21 від 06.04.2020 року до Договору, його дію було продовжено до 31.12.2020 (включно).
Згідно з пунктом 3.1 Договору якісні та кількісні показники Послуг, порядок їх надання повинні відповідати вимогам законодавства України, що регулює питання у цій сфері.
Відповідно до пункту 3.3. Договору харчові продукти, які використовуються Виконавцем для надання Послуг за цим Договором, повинні відповідати вимогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У та ТУ, розробленими та затвердженими Міністерством оборони України, які зареєстровані установленим порядком відповідно до чинного законодавства.
Згідно п. 6.16.1 Договору виконавець відповідно до заявки представника замовника здійснює оновлення/освіження (далі - освіження) харчових продуктів.
Під час виконання договору Товариство з обмеженою відповідальністю “ОПТ ПРОД ТОРГ” допускало ряд порушень умов Договору, зокрема: при наданні послуг з харчування у військовій частині НОМЕР_1 було виявлено порушення умов Договору, що підтверджується в Акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 03.12.2020 №962 (до акта приймання послуг від 01-10.12.2020 №35/А1606), а саме зазначено, що всупереч вимогам підпункту 6.4.5 Договору було виявлено порушення умов зберігання харчових продуктів (сир твердий сичужний, масло солодко- вершкове, м'ясні та рибні напівфабрикати, соління та овочеві напівфабрикати).
Відповідно до абзацу 10 підпункту 8.2.1 Договору у разі виявлення порушень договірних зобов 'язань, щодо порушення інших умов цього Договору щодо якості надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушення.
Враховуючи зазначене, за порушення умов щодо зберігання продовольства, сума штрафу становить 270,77 грн.: 1 353,84 гри. (вартість наданої послуги із харчування за 02.12.2020 Акт №35/2 від 02.12.2020) х 20% = 270,77 грн.
28.12.2020 року позивачем надіслано претензію відповідачу про сплату суму штрафу у сумі 270,77 грн. за порушення умов щодо зберігання продовольства.
Також, при наданні Послуг з харчування у військовій частині НОМЕР_2 було виявлено порушення умов зазначеного Договору, про що свідчать Акт про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від №683 (до акта приймання послуг від 01-10.12.2020 №51/3), а саме всупереч вимогам пункту 3.3 Договору були виявлені небезпечні харчові продукти (не відповідає вимогам стандартів та умов).
Відповідно до абзацу 1 підпункту 8.2.1 Договору у разі виявлення порушень договірних зобов'язань. щодо використання Виконавцем під надання послуг з харчування харчових продуктів встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої Послуги, відповідно до акту приймання послуг з харчування на день виявлення порушень.
За використання під час надання послуг з харчування харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними нараховано 3 824,64 (вартість наданої послуги із харчування за 03.12.2020 Акт №51/3 від 03.12.2020) х 20% = 764,93 грн., відтак враховуючи зазначене, сума штрафу становить 764,93 грн.
28.12.2020 року позивачем надіслано претензію відповідачу про сплату суму штрафу у сумі 764,93 грн. за використання під час надання послуги з харчування харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними.
Відповідно до матеріалів справи, при наданні послуг з харчування у військовій частині НОМЕР_3 за листопад 2020 року не здійснено освіження запасів: консерви м'ясні в кількості 163 788,975 кг на суму 10 482 494,40 грн. Консерви м'ясні в кількості 22 337,175 кг на суму 2 191 276,87 грн. Всього несвоєчасно освіженого продовольства ТзОВ “ОПТ ПРОД ТОРГ” на суму 12 673 771,27 грн.
Зазначені порушення зафіксовані в Акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 11.12.2020 №5778, який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до підпункту 8.2.3. Договору при порушенні умов цього Договору щодо своєчасного та/або повного освіження харчових продуктів відповідно до заявки представника Замовника, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості не освіжених або несвоєчасно освіжених харчових продуктів, а також пеню у розмірі 0,1% вартості не освіжених або невчасно освіжених харчових продуктів за кожен день прострочення, а в разі їх псування в результаті не освіження з вини Виконавця -- зобов 'язані поставити харчові продукти свіжого виробництва на заміну зіпсованих.
Враховуючи вищенаведене, позивачем розраховано відповідачу на підставі п. 8.2.3. та Акту пеню за несвоєчасно освіжене продовольство, а саме: 12 673 771,27 грн. (вартість не освіженого продовольства) х 0,1% х 153 дні (з 01.08.2020 по 31.12.2020) = 1 939 086,81 грн., відтак сума пені становить 1 939 086,81 грн. 03.11.2020 року за №286/6/7859 позивачем надіслано претензію відповідачу про сплату штрафу за нездійснення освіження запасів, яка відповідачем була отримана наручно, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, відтак позивач нарахував відповідачу штрафні санкції на підстав складених актів про порушення договірних зобов'язань №5778 від 11.12.2020 року, №962 від 03.12.2020 року, №683 від 03.12.2020 року у загальному розмірі 1 940 122,51грн. (1035,7грн. штрафу та 1 939 086,81 грн. пені).
В матеріалах справи немає доказів оплати відповідачем нарахованих позивачем штрафних санкцій на загальну суму 1 940 122,51грн.
Норми права та висновки суду.
Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання умов договору, а відтак виконання обов'язку щодо оплати нарахованих штрафних санкцій.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору № 286/2/18/177, про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування) забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Надання послуг здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме: Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» (далі - Постанова КМУ від 29.03.2002 №426), постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року №1348 «Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ та установ кримінально-виконавчої системи», наказ Міністерства оборони України від 09 лютого 2016 року №62 «Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2016 за №361/28491, від 29 липня 2016 року №390 «Про затвердження норм забезпечення столово-кухонним посудом, обладнанням, інвентарем та мийними засобами Збройних Сил України на мирний час», від 29.02.2016 №114 «Про затвердження типових договорів позички рухомого та нерухомого майна, необхідного для організації харчування особового складу Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 23.03.2016 за №429/28559, наказу Міністра оборони України від 09 грудня 2002 року №402 «Про затвердженню Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час» та інших нормативно-правових актів України, а також прийнятих під час дії Договору нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання відносин, визначених умовами даного Договору.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали укладено Договір № 286/2/18/177, про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування) забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації), у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
Відповідно до пункту 3.3. Договору харчові продукти, які використовуються Виконавцем для надання Послуг за цим Договором, повинні відповідати вимогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У та ТУ, розробленими та затвердженими Міністерством оборони України, які зареєстровані установленим порядком відповідно до чинного законодавства.
Згідно п. 6.16.1 Договору виконавець відповідно до заявки представника замовника здійснює оновлення/освіження (далі - освіження) харчових продуктів.
Відповідно до абзацу 10 підпункту 8.2.1 Договору у разі виявлення порушень договірних зобов 'язань, щодо порушення інших умов цього Договору щодо якості надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушення.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 8.2.1 Договору у разі виявлення порушень договірних зобов'язань. щодо використання Виконавцем під надання послуг з харчування харчових продуктів встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої Послуги, відповідно до акту приймання послуг з харчування на день виявлення порушень.
Відповідно до підпункту 8.2.3. Договору при порушенні умов цього Договору щодо своєчасного та/або повного освіження харчових продуктів відповідно до заявки представника Замовника, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості не освіжених або несвоєчасно освіжених харчових продуктів, а також пеню у розмірі 0,1% вартості не освіжених або невчасно освіжених харчових продуктів за кожен день прострочення, а в разі їх псування в результаті не освіження з вини Виконавця -- зобов 'язані поставити харчові продукти свіжого виробництва на заміну зіпсованих.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання договору.
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не подав належних та допустимих доказів повного виконання зобов'язань за договором, а саме не виконав взятих на себе зобов'язань по договору, а саме відповідачем порушено умови щодо зберігання продовольства, використано під час надання послуги з харчування харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними та не здійснено освіження запасів.
Таким чином в порушення вимог пунктів 8.2.1, 8.2.3., відповідачем допущено неналежне та несвоєчасне виконання умов договору, що є підставою до нарахування і стягнення штрафних санкцій внаслідок прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У даному випадку закупівля послуг з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування) забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації, здійснювалася за кошти Державного бюджету України.
Зокрема, у п.1 Додаткової угоди №21 від 06 квітня 2020 року до Договору від 29.12.2018 року №286/2/18/177 про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування) забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) зазначено, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було внесено зміни до договору та продовжено його на новий строк. Так, ст.27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» дозволено Міністерству оборони України та Міністерству внутрішніх справ України у 2020 році для забезпечення безперебійності процесу харчування особового складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів продовжити до 31 грудня 2020 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України строк дії договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2019 році.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України. Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верхового Суду від 01.06.2021 у справі N 910/12876/19.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору, а саме порушено умови щодо зберігання продовольства, використано під час надання послуги з харчування харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними та не здійснено освіження запасів, що виявлено на підставі складених актів про порушення договірних зобов'язань №5778 від 11.12.2020 року, №962 від 03.12.2020 року, №683 від 03.12.2020 року.
Перевіривши поданий розрахунок суми штрафу та пені, відповідно до положень п.п.8.2.1., 8.2.3., суд доходить висновку, що нараховані штрафні санкції у загальному розмірі 1 940 122,51грн., а саме: 1035,7грн. штрафу та 1 939 086,81 грн. пені, відповідають правовим приписам.
Оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 1 940 122,51грн, які документально підтверджені та правомірно нараховані.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме, стягненню підлягають штрафні санкцій у загальному розмірі 1 940 122,51грн.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 29101,85грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 29101,85грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Опт Прод Торг” (79000, м. Львів, проспект В'ячеслава Чорновола, будинок 57, код ЄДРПОУ 37371973) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотскький, 6, код ЄДРПОУ 00034022 ) штрафні санкції у розмірі 1 940 122,51грн. та 29 101,85грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2022р.
Суддя Коссак С.М.