23.05.2022 Справа № 914/2136/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С, розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЮГ В», м. Львів
про: стягнення штрафу
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Вакула А.Я.
Позов подано про стягнення штрафу в сумі 69 900 дол. США на підставі договору про відступлення права вимоги від 10.06.2021 №100621 та контракту від 19.11.2020 № 191120-2.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.09.2021, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021, позов залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.09.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 914/2136/21 скасувано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.02.2022 справу №914/2136/21 прийнято до розгляду суддею Горецькою З.В. Даною ухвалою сторонам запропоновано надати пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 18.01.2022, відповідачу надати нотаріально засвідчений переклад на українську мову Арбітражних Правил № 125 (GAFTA Arbitration Rules № 125).
Представник відповідача правом на подання пояснень скористався, та долучив до матеріалів справи нотаріально засвідчений переклад на українську мову Арбітражних Правил № 125 (GAFTA Arbitration Rules № 125).
Позивач пояснень з урахуванням постанови Верховного Суду від 18.01.2022 не надав.
В підготовче засідання 23.05.2022 з'явився представник відповідача, позивач явку уповноваженого представника не забезпечив. Ухвалу господарського суду від 02.05.2022 про виклик в судове засідання позивач отримав 16.05.2022, що підтверджується трекінгом поштового відправлення по номеру 7901414539036.
Суд беручи до уваги постанови Верховного Суду від 18.01.2022, Арбітражні Правила № 125 (GAFTA Arbitration Rules № 125) та пояснення представника відповідача зазначає наступне.
Відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 03.09.2021:
«Пунктом 1.1 Договору N 100621 про відступлення права вимоги від 10.06.2021 року передбачено, що первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, за Контрактом N 191120-2 від 19.11.2020, укладеним між ABC Grains SA та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ В" (далі Боржник). Відступлене право вимоги за Контрактом N 191120-2 від 19.11.2020, вказане в пункті 1.1 цього Договору, включає в тому числі право грошової вимоги до Боржника в частині його зобов'язань перед Первісним кредитором зі сплати штрафу, яке виникло в результаті невиконання його зобов'язань за вказаним Контрактом, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням, та будь які інші витрати, які заявлені до Боржника або можуть бути заявлені до нього в майбутньому (п. 1.2 Договору N 100621 від 10.06.2021 року).
Відповідно до п. 2.1 сторони підтвердили, що Первісний кредитор на момент підписання цього Договору передав, а Новий кредитор отримав всі документи, в тому числі оригінал Контракту N 191120-2 від 19 листопада 2020 року, які засвідчують права, що передаються за цим Договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Контрактом N 191120-2 від 19.11.2020.
Відступлення вимоги згідно з цим Договором не тягне за собою ніяких змін умов Основного договору (Контракту N 191120-2 від 19 листопада 2020 року) (п. 5.3 Договору N 100621 від 10.06.2021).
В даному випадку до Товариства з обмеженою відповідальністю УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО" перейшли права первісного кредитора ABC Grains SA у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав». До аналогічного висновку дійшла колегія суддів Західного апеляційного суду в постанові від 09.11.2021, при цьому було зазначено: «В даному випадку до ТзОВ "УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО" перейшли права первісного кредитора ABC Grains SA у зобов'язанні в обсязі і на умовах Контракту N 191120-2 від 19 листопада 2020 року, що існували на момент переходу цих прав. Зазначений факт не заперечується сторонами.
В п. 14.1 Контракту N 191120-2 від 19 листопада 2020 року сторони передбачили, що у випадку, якщо спір не вдалося розв'язати шляхом переговорів, всі спори та розбіжності, що виникають у зв'язку з цим Контрактом, а також усі претензії, пов'язані із тлумаченням або виконанням умов цього Контракту, вирішуються в арбітражному порядку у відповідності з Арбітражними Правилами ГАФТА N 125, в редакції чинній на дату цього Контракту. Мова арбітражу Англійська, місце арбітражу м. Лондон, Англія».
Таким чином, питання обсягу прав, переданих за договором, прав (обов'язків) за арбітражним застереженням, яке вміщено в Контракті, судом досліджено повністю.
Верховним Судом вказано те, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано й не зазначено наявності відповідного іноземного елементу в арбітражній угоді (оскільки суди виходили з існування такої угоди між Позивачем і Відповідачем у даній справі) в контексті ч. 2 ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Однак ч. 2 ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону «Цей Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном».
Щодо з'ясування Арбітражних Правил ГАФТА 125 на предмет визначення в цих Правилах конкретної назви (найменування) відповідної арбітражної установи, то назва конкретної установи є Gafta (Grain and Feed Trade Association) - ГАФТА (Міжнародна асоціація торгівлі зерном та кормами), що є міжнародною торговельною організацією з головним офісом у м. Лондон.
Відповідно до розділу 14 Контракту № 119120-2 від 19.11.2020 року усі спори, що виникають з цього Контракту, вирішуються в арбітражному порядку у відповідності з Арбітражними правилами ГАФТА, № 125 у м. Лондон. Таке арбітражне застереження є типовим для сфери торгівлі зерном та кормами.
Відповідно до преамбули Правил, будь - який спір, що випливає з контракту або арбітражної угоди, що включає або посилається на ці Правила, передається до арбітражу, і арбітр (и) або апеляційна комісія, залежно від обставин розпочинають розв'язання всіх питань, поставлених перед ними.
Відповідно до п. 1.3 Правил будь - яке слухання, призначене в арбітражі, має відбуватися в місці, визначеному Асоціацією торгівлі зерном і кормами (Gafta), Лондон, або в іншому місці, якщо це погоджено сторонами у письмовій формі. В даному випадку сторонами погоджено в письмовій формі м. Лондон.
В сфері торгівлі зерном та кормами вирішення спорів здійснюється саме арбітражем
ГАФТА за правилами ГАФТА. Інші арбітражі не керуються та не вирішують спори за правилами ГАФТА.
Таким чином до арбітражного застереження Контракту № 119120-2 від 19.11.2020 визначено конкретну арбітражну установу.
Згідно з ч. 5 ст. 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном; спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
Згідно із ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку коли дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Водночас, за положеннями статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Аналогічні положення закріплені і у п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Так, у питанні застосування п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" за наявності укладеної між сторонами арбітражної угоди вже наявний правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 17.04.2018 по справі № 904/4384/17. У п. 27 згаданої постанови Верховний Суд вказав, що" за змістом пункту 7 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження та розглядати справи з іноземним елементом, однак наведене не стосується тих випадків, коли між сторонами спору укладено арбітражну угоду, яка є дійсною, не втратила чинність та щодо якої не встановлено неможливості її виконання, оскільки суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, зобов'язаний, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу".
У даній справі суд вважає застосувати вищенаведений висновок Верховного Суду у справі № 904/4384/17 у правовідносинах, що склалися між сторонами цього спору.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.
Нью-Йоркська конвенція 1958 року передбачає, що кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв'язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов'язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).
Вказане положення міжнародного права знайшло своє відображення і у тексті ГПК України. Так, згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
У пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала «патологічний характер», головним чином у наступних випадках: і) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду, та іі) якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, яка не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.
У постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 Велика Палата Верховного Суду вказала (п. 34 постанови), що «суд має тлумачити незначні помилки та неточності в назві арбітражних установ, що передбачені в арбітражній угоді, на користь міжнародного комерційного арбітражу. Але вирішення питання про виконуваність чи невиконуваність арбітражної угоди у зв'язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи».
Разом з цим, цією ж постановою Велика Палата Верховного Суду (п. 37 постанови) уточнила (доповнила) висновок Верховного Суду України, що був викладений у постанові від 18.10.2017 року у справі № 910/8318/16, зокрема, таким висновком: "суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов'язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору".
У даному випадку, помилка сторін у назві арбітражу відсутня; в арбітражній угоді міститься вказівка на місце проведення арбітражу, а саме - в Лондоні, як і обрано регламент, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд - GAFTA Arbitration Rules 125 (застосовуються Арбітражні правила ГАФТА 125).
Тобто, сторонами спору укладено арбітражне застереження, яке є дійсним, не втратило чинність та щодо якого не встановлено неможливості його виконання.
Таким чином, за наявності арбітражного застереження в контракті, суд застосовує принцип імунітету та автономії арбітражної угоди, у зв'язку із чим не вбачає підстав для визнання арбітражного застереження таким, що не може бути виконане, в результаті чого суд дійшов висновку про те, що Позивач має право звернутися з відповідним позовом до Арбітражу GAFTA (GRAIN AND FEED TRADE ASSOCIATION) в Лондоні.
При цьому, суд акцентує увагу, що Арбітраж GRAIN AND FEED TRADE ASSOCIATION (GAFTA) є реальним, ефективним, доступним засобом вирішення спорів, що виникають в процесі торгівлі по всьому світу, а її абревіатурне скорочення - «GAFTA» є офіційним та загальновідомим у судовій практиці у світі й в тому числі в України, має свій загальнодоступний веб-сайт: https://www.gafta.com/, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність невірної назви Арбітражної установи.
Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом передбачено частиною 5 ст. 4 та ст. 22 ГПК України.
Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейської угоди.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.04.2019 у справі №910/4272/18.
При цьому, позивач не надав суду доказів того, що він звертався до визначеного міжнародного комерційного арбітражу і йому за вказаних підстав було відмовлено в розгляді спору.
Інші доводи позивача в обґрунтування підсудності, судом до уваги не приймаються в силу викладеного вище.
У Господарського суду Львівської області відсутні підстави вважати, що передбачена умовами контракту від 19.11.2020 року № 191120-2 арбітражне застереження не може бути виконаним, а тому арбітражне застереження тлумачиться судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Враховуючи вищевикладене, передбачену умовами контракту про арбітражне застереження, відповідно до якого арбітраж здійснюється англійською мовою, місце проведення - Лондон, звернення відповідача з запереченнями проти вирішення спору в Господарському суді Львівської області, відсутність підстав вважати, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, Господарський суд Львівської області на підставі п.7 ч.1 ст.226 ГПК України залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» без розгляду.
Керуючись ст. 185, п. 7 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЮГ В» 69 900,00 доларів США штрафу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.