19.05.2022 Справа № 914/2542/21
м. Львів
За позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, м. Львів, в інтересах держави
до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача-2: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», село Зелів, Яворівського району Львівської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1
про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав, припинення речового права
Суддя Щигельська О.І.
при секретарі Зарицькій О.Р.
Представники сторін:
від прокуратури: Місінська М.А. - прокурор,
від відповідача-1: Коржевич У.Ф. - представник,
від відповідача-2: Гавелко Ю.О. - адвокат, Попов Д.І. - адвокат;
від третьої особи: не з'явився.
Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави до Львівської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про
- визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №3698 від 19.05.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок»;
- визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4825 від 12.11.2020 «Про передачу у власність ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельної ділянки»;
- скасування державної реєстрації права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 43815360) на земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0011, площею 3,2914 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2095867246101, номер запису про право власності/довірчої власності: 39297206;
- припинення речового права - права приватної власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 43815360) на земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0011, площею 3, 2914 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2095867246101, номер запису про право власності / довірчої власності: 39297206.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду. В судовому засіданні 12.05.2022 оголошено перерву до 19.05.2022 до 12:00 год.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».
Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання від сторін не надходило та не заявлялось.
В підготовче засідання 19.05.2022 з'явилася прокурор, представниця відповідача-1 та представники відповідача-2. Третя особа явки в підготовче засідання не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату та час судового засідання.
Розглянувши клопотання прокурора про зміну (доповнення) підстав позову (вх.№932/22 від 28.03.2022), заслухавши думки представників сторін, судом встановлено таке.
У поданій заяві прокурор вказує, що подана ним позовна заява мотивована зокрема тим, що оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» та відноситься за категорією до земель природно-заповідного фонду, а тому у відповідності до вимог чинного законодавства не могла бути передана у приватну власність. Також, як підстави позову зазначено зокрема те, що передача сільською радою ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», членами якого є 3 особи, земельної ділянки площею 3,2914 га суперечить меті створення кооперативу та порядку його діяльності.
Прокурор стверджує, що в даному випадку спірне рішення про передачу гаражно- будівельному кооперативу земельної ділянки прийнято всупереч ст.41 Земельного кодексу України, а саме за відсутності встановлення такої можливості у затвердженій містобудівній документації. Також зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка передана для будівництва гаражів, а відтак для містобудівних потреб, передача останньої не могла відбутись за відсутності плану зонування або детального плану території, чи всупереч останнім, що підкреслює незаконність спірного рішення ради про передачу земельної ділянки відповідачу-2, що прийнято з порушенням зокрема ст.24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а відтак і незаконність вказаної передачі. Крім того оскаржуваним рішенням відповідачу-2 передано у власність земельну ділянку за категорією земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за кодом КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що прямо суперечить ст. 41 Земельного кодексу України. У зв'язку з чим прокурор просить прийняти заяву про зміну підстав позову.
У судовому засіданні, представники відповідача-2 заперечили щодо вказаного клопотання, просили відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Закріплений у ст. 14 ГПК України принцип диспозитивності означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Судом встановлено, що заява прокурора відповідає положенням ГПК України, а саме подана у встановлений строк з дотриманням вимог щодо надіслання заяви іншим учасникам справи.
Враховуючи вищевикладене, заява прокурора про зміну підстав позову приймається судом до розгляду.
Розглянувши клопотання прокурора (вх.№6766/22 від 28.03.2022) про поновлення пропущеного строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, заслухавши думки представників сторін, судом встановлено.
21.02.2022 Франківською окружною прокуратурою м. Львова отримано висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №42021140000000198 №1076/1408-1467/21-22. З урахуванням того, що висновок експерта отримано 21.02.2022, у прокурора була відсутня можливість подати його у строк, передбачений ч. 2 ст.80 ГПК України у зв'язку з чим прокурор просить поновити пропущений строк для подання доказів, прийняти до розгляду судом та приєднати до матеріалів справи докази у копіях: висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №42021140000000198 №1076/1408-1467/21-22, запит прокурора та лист ДП ДІПМ «Містопроект» №91/12-1 з додатками.
Відповідач-2 щодо задоволення вказаного клопотання заперечує та просить відмовити повністю оскільки прокурором всупереч вимогам ст. 80 ГПК України ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив, ні в інших письмових документах поданих до суду, не було зазначено про дані докази, що не можуть бути подані суду, не було вказано про причини з яких доказ не може бути подано у зазначений в ГПК строк, не надано доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів. Крім того як вбачається з самого клопотання прокурора, вказаний доказ прокурор отримала 21.02.2022 року, проте звернулася до суду з клопотанням про його приєднання до матеріалів справи тільки 28.03.2022 року, тобто більше як через 1 місяць з дня отримання доказу.
Водночас відповідач-2 вказує, що поданий прокурором висновок експерта не може бути належним та достовірним доказом в розумінні ГПК України та суперечить вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 зі змінами і доповненнями.
У клопотанні (вх.№9986/22 від 12.05.2022) прокурор зазначає, що висновок експерта отримано 21.02.2022, відтак у прокурора була відсутня можливість подати його у строк, передбачений ч. 2 ст. 80 ГТІК України. Також, у зв'язку з значним обсягом висновку експертизи, введенням воєнного стану на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 5:30 24 лютого 2022 року, знадобився певний час для опрацювання та підготовки відповідного клопотання, зокрема підготовки копій документа. При цьому, про вказаний доказ прокурор не вказував в ході розгляду справи у зв'язку з тим, що терміни завершення проведення експеризи були невідомі. Також, 25.03.2022 прокурором, подано заяву про зміну (доповнення) підстав позову. З метою підтвердження викладеного в даній заяві, є необхідність в долученні запиту прокурора та листа ДП ДІПМ «Містопроект» №91/12-1 з додатками, який отримано прокуратурою 23.03.2022. Для підтвердження дати отримання зазначеного листа ДП ДІПМ «Містопроект» надано копію листа ДП ДІПМ «Містопроект» №91/12-1 з відміткою прокурора про отримання, а також копію зазначеного листа з датою вхідної реєстрації.
Суд зазначає, що зі змісту ст.80 ГПК України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання. Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.
У відповідності до ч. 1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга. документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Суд зазначає, що згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
02.03.2022 Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких, зокрема рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що строк на подання доказів пропущений з поважних причин, а тому з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків, враховуючи принцип змагальності сторін в судовому процесі, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити: поновити пропущений строк для подання доказів, долучити до матеріалів справи докази додані до клопотання, а саме: висновок експерта №1076/1408-1467/21-22, запит прокурора та лист ДП ДІПМ «Містопроект» №91/12-1 з додатками.
Щодо клопотання відповідача-2 (вх.№407/22 від 03.02.2022 року) про зупинення провадження у справі, заслухавши думки представників сторін, судом зазначається таке:
Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі відповідач-2 вказує, що ним, подано адміністративний позов до Львівського окружного адміністративного суду.
Предметом адміністративного позову у справі №380/23540/21 є вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Львівської обласної ради «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».
У справі №914/2542/21 яка слухається Господарським судом Львівської області предметом позову є визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №3698 від 19.05.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок», визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4825 від 12.11.2020 «Про передачу у власність ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельної ділянки», скасування державної реєстрації права власності ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» на земельну ділянку та припинення речового права - права приватної власності ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» на земельну ділянку.
Зокрема неправомірність передачі у власність земельної ділянки із комунальної власності Рясне-Руської сільської ради до приватної власності та набуття у власність відповідачем-2 прокурор обґрунтовує наявністю на спірній земельній ділянці об'єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», створеного (оголошеного) на підставі рішення Львівської обласної ради від 29.10.2019 року № 907. Також, з підстав розміщення на земельній ділянці, яка знаходиться у приватній власності відповідача-2 об'єкту природно-заповідного фонду, прокурор у господарській справі №914/2542/21 просить скасувати державну реєстрацію права власності та припинити речове право.
Відтак відповідач-2 вказує, що у випадку скасування рішення Львівської обласної ради «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» від 29.10.2019 року №907 в адміністративному порядку, зумовить відсутність підстав для заявлення позовних вимог у справі №914/2542/21, на обґрунтування яких позивач покликається на відповідне рішення обласної ради. У зв'язку з чим просить зупинити провадження в справі №914/2542/21 до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №380/23540/21.
Заперечуючи щодо вказаного клопотання прокурор стверджує, що рішення Львівської обласної ради не є єдиною самостійною підставою для задоволення позовних вимог. Так, у позовній заяві наведені інші факти порушень при наданні у приватну власність такої земельної ділянки. Крім того відповідач як на одну з підстав зупинення провадження у справі зазначає відсутність можливості у господарського суду самостійно встановити певні обставини чи факти, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі. Однак, при цьому не посилається на те, якими є ці факти чи обставини. Прокурор вважає, що зібрані та надані суду докази в повній мірі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. На переконання прокурора сама лише взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.
Статтею 227 ГПК України визначено перелік випадків коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.
При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Враховуючи те, що прокурором не змінено підстав позову, а також те, що Господарський суд Львівської області не може самостійно встановити правомірність прийняття рішення Львівської обласної ради від 29.10.2019 року «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» оскілький такий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, що призводить до неможливості надання правильної оцінки підстав позову прокурора щодо незаконності відведення земель заказника відповідачу-2 по справі, господарський суд приходить до висновку про взаємопов'язаність даної справи зі справою №380/23540/21, що перебуває на розгляді Львівського окружного адміністративного суду і необхідності зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №380/23540/21.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 80, 118, 119,227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти до розгляду і долучити до матеріалів справи заяву прокурора вх.№9322/22 від 28.03.2022 про зміну підстав позову, подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.
2. З метою повного і всестороннього розгляду справи задовольнити клопотання прокурора (вх.№6766/22 від 28.03.2022) і поновити пропущений строк для подання доказів, долучити до матеріалів справи докази додані до клопотання, а саме: висновок експерта №1076/1408-1467/21-22, запит прокурора та лист ДП ДІПМ «Містопроект» №91/12-1 з додатками.
3. Задовольнити клопотання відповідача-2 - Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (вх.№407/22 від 03.02.2022) і зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №380/23540/21.
4. Зобов'язати сторони повідомити суд про можливість поновлення провадження по справі.
Дана ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки визначені ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.