Справа № 487/1251/22
Провадження № 1-кс/487/1038/22
25.05.2022 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення
14.04.2022 року до Заводського районного суду м Миколаєва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 06.12.2021 року.
Свої вимоги заявник мотивував тим, що 06.12.2021 року ОСОБА_4 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві із скаргою на дії органів виконавчої влади. 13.02.2022 року він отримав відповідь від ТУ ДБР у м. Миколаєві, у якій зазначено, що лише в разі встановлення ознак вчинення кримінального правопорушення у діях правоохоронного органу буде прийнято рішення в порядку ст.214 КПК України. Отже, посадовою особою ТУ ДБР у м. Миколаєві фактично відмовлено ОСОБА_4 у проведенні перевірки у кримінальному провадженні №12021152020001663 від 03.12.2021 року, що на думку заявника є порушенням його прав. Вважає, що такими діями було порушено порядок, який встановлений нормами КПК України при проведенні перевірки заяви про вчинення кримінального правопорушення. На підставі викладеного просив скаргу задовольнити.
До судового засідання адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 не з'явився, надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
У судове засідання представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві не з'явився, про причини неприбуття слідчого суддю не повідомив.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, за скаргою якої здійснюється судове провадження та представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 22, 26, 306 КПК України.
Вивчивши скаргу, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ст. 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Згідно ст.11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві із зверненням від 06.12.2021 року щодо неправомірних дій слідчого ГУНП в Миколаївській області під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. Зазначене звернення розглянуто та ОСОБА_4 листом від 10.12.2021 року № Б-4218/16-04-04.10/21 повідомлено, що за результатами звернення не встановлено об'єктивних обставин, що можуть однозначно та достовірно свідчити про вчинення співробітниками правоохоронного органу кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюється слідчими органів Державного бюро розслідувань, у зв'язку з чим, відсутні достатні правові підстави для застосування слідчими органів Державного бюро розслідувань наданих повноважень щодо початку досудового розслідування і внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у зазначений цим Кодексом строк.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.214 КПК України, заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Окрім КПК України, нормативні засади, пов'язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК; Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1377 (Далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, до Реєстру вносяться відомості зокрема про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, - «про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.
Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу».
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Також, враховуючи положення статей 2 ч.1, 11 КК України, слідчий суддя вважає, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Звернення ОСОБА_4 містить лише посилання про вчинення слідчим ГУНП в Миколаївській області кримінального правопорушення, проте відомості в заяві носять загальний характер та суб'єктивні переконання, припущення заявника, які не підтвердженні об'єктивними даними і не вказують на передбачені чинним кримінальним законодавством ознаки злочину. Також судом встановлено, що звернення ОСОБА_4 направлено до ГУНП в Миколаївській області для розгляду в межах компетенції та вирішення питання щодо вжиття, за наявності підстав, заходів реагування відповідно до вимог чинного законодавства та при отриманні відомостей від ГУНП в Миколаївській області, які підтверджують наведені у зверненні факти буде прийняте відповідне рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Таким чином, посадові особи Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, отримавши заяву ОСОБА_4 , дотримались вимог чинного законодавства України, перевірили її та встановили факт відсутності на даний час обставин, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, зазначених заявником у заяві про вчинення злочину.
З урахуванням встановленого слідчий суддя приходить до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1