Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/1313/21
Провадження № 1-кп/475/87/22
26.05.2022смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора : ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка в режимі відеоконференції з приміщення ДУ “Миколаївський слідчий ізолятор” кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, українця, громадянина України, співмешкає, не працюючого, освіта середня-спеціальна, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом, з реєстром матеріалів досудового розслідування , внесеному в ЄРДР за №12021152210000118 від 14.10.2021р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
За клопотанням прокурора, ухвалою суду від 14.12.2021року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В ході судового розгляду прокурор заявив клопотанням про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу , який ухвалою суду від 01.04.2022року визначений до 30 травня 2022року, оскільки строк дії запобіжного заходу закінчується, а розгляд справи з об"єктивних причин не може бути завершений до закінчення строку дії запобіжного заходу.
В письмовому клопотанні прокурор посилається на те, що ризики, зазначені у клопотанні не зникли і не зменшилися.
Обвинувачений ОСОБА_4 , перебувачи на волі, може негативно впливати на потерпілих та свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, оскільки проживає із свідками, в одній місцевості .
Враховуючи наявні ризики, передбачені ч 1 ст.177 КПК України, на думку прокурора виникає необхідність в продовженні строку дії запобіжного заходу на 60 днів.
Більш м”який вид запобіжного заходу не може запобігти настанню ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі і просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 , заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на введення военного стану в Україні та просив обрати більш м'який вид запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який на його думку, повною мірою може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Захисник вважає, що оскільки потерпілі та свідкі допитані в судовому засіданні і в своїх поясненнях вони позитивно характеризують обвинуваченого, ризик, на який посилається прокурор на даний час відпав, а тому не має необхідності тримати обвинуваченого під вартою.
Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_7 , який підтримав захисника обвинуваченого, дослідивши клопотання , суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч 3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов”язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує дію запобіжного заходу на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п.4 ч 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п”ять років.
При обранні запобіжного заходу у підготовчому судовому засіданні судом встановлена доведеніть ризику у виді незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки обвинувачений не визнає себе винним у пред'явленому обвинувачені, а учасники та очевидці подій ще не допитані в судовому засіданні.
На даний час ризик у виді незаконного впливу на потерпілих та свідків не відпав і не зменшився. Потерпілі та свідки в судовому засідання надали свої пояснення, однак в ході судового розгляду обвинувачений себе винним не визнав, а проживає він за однією адресою, однією сім"єю з одних із свідків, а саме ОСОБА_8 , яка є близьким родичем потерпілих. Іншого житла обвинувачений не має. Із пояснень свідків в судовому засіданні, вбачається, що даний злочин вчинений по причині виникнення неодноразових конфліктів, які відбувалися між обвинуваченим, його співмешканкою ОСОБА_8 , яка є свідком по справі,її сином ОСОБА_7 та зятем ОСОБА_9 , які є потерпілими по справі. Спілкування обвинуваченого із потерпілими та свідками поза межами судового розгляду може негативно вплинути на хід судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 263 КК України, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за що передбачене покарання у виді позбавлення волі строком понад 10 років. Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15, п.1 ч. 2 ст.115, ч 1 ст.263 КК України та доведеність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому, у разі визнання його винуватим, тяжкість наслідків, пов”язаних з замахом на умисне вбивство двом особам, способом небезпечним для життя з застосуванням бойових припасів, незаконно придбанних, та все викладене у сукупності, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 є суспільно-небезпечною особою , що дає підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу на період судового розгляду кримінального провадження
Інші, більш м'які запобіжні заходи, а саме: домашній арешт, який просив застосувати захисник, є недостатніми для запобігання встановленому ризику порівняно із триманням під вартою.
Наявність постійного місця проживання, яке співпадає із постійним місцем проживання свідка та місцем вчинення злочину,а також позитивна характеристика, надана обвинуваченому близькими родичами та сусідами не є визначальним аргументом, який би давав можливість обрати обвинуваченому інший вид запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту, про обрання якого просить захисник, на думку суду, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, так як обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин відносно двох осіб небезпеченим способом.
Ухвалою суду від 14.12.2021р. при обрані запобіжного заходу, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, застава не визначалась.
Керуючись ст.ст.ст.177, 178,182, 183, 194, 196, 314-316, 369, ч.1 ст. 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі “Миколаївський слідчий ізолятор” до 17 год. 22 липня 2022р. , без визначення розміру застави.
Ухвала суду діє до 17:00 год. 22 липня 2022р.
Виконання ухвали в частині запобіжного заходу покласти на ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП у Миколаївській області та начальника Державної установи “Миколаївський слідчий ізолятор”.
Копію ухвали направити обвинуваченому та для виконання направити начальнику ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП у Миколаївській області і начальника Державної установи “Миколаївський слідчий ізолятор”.
суддя : ОСОБА_1