Справа № 473/4093/21
іменем України
"26" травня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Лукіянчиній Т.І.
За участю представника позивача Вишневського А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», треті особи без самостійних вимог Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
встановив
в листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений 10.07.2017 року №6280, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» коштів у розмірі 145 914 грн.90 коп..
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що виконавчий напис вчинений незаконно і без підстав, за відсутності всіх необхідних документів, визначених Законом, якими підтверджується безспірність заборгованості. Зважаючи на викладене позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року відкрито провадження по справі та справу призначено в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року задоволено заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 01 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» не з'явився в судове засідання, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, застосування строків позовної давності та просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна в судове засідання не з'явилася, на адресу суду надіслала витребовувані докази, просила розглядати справу у її відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруВознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину своєї неявки не повідомив, документи що витребовувалися судом надіслав.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною 10 липня 2017 року був вчинений виконавчий напис №6280 про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», код платника податків за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 14360570, місце знаходження: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, кр № НОМЕР_2 у УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299, яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» боргу за кредитним договором №NKXRRX07510037 від 06.06.2007 року у розмірі 142 914 грн. 90 коп..
Постановою від 06.11.2017 року державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Морозової М.В. постановлено стягнути з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса зареєстрованого в реєстрі за № 6290 від 10.07.2017 року на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» боргу в розмірі 145 914 грн. 90 коп..
Відповідно до ст.18 ЦК України передбачено здійснення захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Останній вчиняється, як передбачено ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172 затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зокрема, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, необхідно надати:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Також у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.2.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5).
При цьому нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.3 глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та положень ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року.
В судовому засідання було встановлено, що 13 грудня 2011 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» кредитної заборгованості за кредитним договором №NKXRRX07510037 від 06.06.2007 року в розмірі 54273 грн. 29 коп. В той же час виконавчим написом пропонується також стягнути кредитну заборгованість по кредитному договору №NKXRRX07510037 від 06.06.2007 року в розмірі 142914 грн.90 коп. Що свідчить про повторне стягнення з позивача кредитної заборгованості і за рішенням суду і за виконавчим написом нотаріуса.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
В судовому засіданні було встановлено, що про порушення свого права позивач дізнався в 2021 році, коли звернувся до Головного управління ПФУ в Миколаївській області та отримав відповідь 02.11.2021 року. Крім того слід зазначити, що вказане порушення права позивача є триваючим, оскільки з нього кожного місяця здійснюється відрахування з пенсійної виплати, а тому суд вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду для захисту свого цивільного права або інтересу.
Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави судовий збір (за подання позову 908 грн. та за подання клопотання про забезпечення позову 454 грн.) в сумі 1 362 грн..
Керуючись ст.ст. 141 , 263-268,280,282 ЦПК України, суд
ухвалив
позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 10 липня 2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №6280, про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», код платника податків за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 14360570, місце знаходження: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, кр № НОМЕР_2 у УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299, яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» боргу за кредитним договором №NKXRRX07510037 від 06.06.2007 року у розмірі 142 914 грн. 90 коп..
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», код ЕДРПОУ 14360570, юридична адреса 01001 м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д на користь держави судові витрати: сплачений судовий збір в сумі 1 362 грн..
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.М. Ротар