вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" травня 2022 р. Справа№ 925/1165/16(925/248/21)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Грека Б.М.
за участю секретаря судового засідання: Макухи О.А.
представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілочний завод "Прайм" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року
у справі № 925/1165/16(925/248/21) (суддя Боровик С.С.)
за позовом ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро"
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілочний
завод "Прайм"
про визнання недійсним договорів та стягнення 35 501,50 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року у справі №925/1165/16(925/248/21) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір №20-11 про переведення боргу, укладений 01.07.2016 року між ПАТ "Жашківській маслозавод", ТОВ "Агро" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм"; визнано недійсною угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладену 11.07.2016 року між ПАТ "Жашківський маслозавод" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм"; стягнуто з ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" на користь ПАТ "Жашківський маслозавод" 35 501,50 грн. та 2 270,00 грн. судового збору; стягнуто з ТОВ "Арго" на користь ПАТ "Жашківський маслозавод" 2 270,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року у справі №925/1165/16(925/248/21) та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.
Ухвалою суду від 28.10.2021 року вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 у справі №925/1165/16(925/248/21), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1165/16(925/248/21) за позовом ліквідатора ПАТ "Жашківський маслозавод" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до ТОВ "Агро" та ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" про визнання недійсним договорів та стягнення 35501,50 грн.
16.11.2021 супровідним листом Господарського суду Черкаської області №925/1165/16(925/248/21)/12584/2021 від 08.11.2021 матеріали справи №925/1165/16(925/248/21) надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 для розгляду справи №925/1165/16(925/248/21) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року у справі №925/1165/16(925/248/21) залишено без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та без клопотання про поновлення цих строків, а також через неподання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
02.12.2021 року, згідно відомостей на конверті, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали від 22.11.2021 року подано докази сплати судового збору, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою суду від 08.12.2021 року поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ"Лікеро-горілочний завод "Прайм" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року у справі №925/1165/16(925/248/21), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 23.12.2021 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Судове засідання, призначене на 23.12.2021 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. на лікарняному.
Після виходу головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. з лікарняного ухвалою суду від 28.12.2021 року розгляд справи №925/1165/16 (925/248/21) призначено на 27.01.2022 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
17.01.2022 через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв'язку від представника ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" надійшло клопотання про проведення судового засідання 27.01.2022 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 18.01.2022 року відмовлено у його задоволенні.
21.01.2022 через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв'язку від представника ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" надійшли клопотання вх.№09.1-21/168/22, вх.№09.1-21/170/22 про проведення судового засідання 27.01.2022 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 24.01.2022 клопотання задоволено, призначено проведення судового засідання 27.01.2022 у справі №925/1165/16(925/248/21) в режимі відеоконференції.
Судове засідання, призначене на 27.01.2022 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. у відпустці.
Після виходу головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. з відпустки ухвалою суду від 31.01.2022 року розгляд справи №925/1165/16 (925/248/21) призначено на 24.02.2022 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
10.02.2022 через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв'язку від представника ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" надійшло клопотання про проведення судового засідання 24.02.2022 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon.
У зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 для розгляду справи №925/1165/16(925/248/21) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 22.02.2022 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №925/1165/16(925/248/21) за апеляційною скаргою ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року, а також задоволено клопотання скаржника про участь у судовому засіданні 24.02.2022 року в режимі відеоконференції.
Через військову агресію Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з чим для запобігання загрози життю та здоров'ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану судове засідання з розгляду справи №925/1165/16(925/248/21), призначене на 24.02.2022 року, не відбулось.
Разом з тим, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки для розгляду справи №925/1165/16(925/248/21) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В. та ухвалою від 12.04.2022 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження вказану справу за апеляційною скаргою ТОВ "Лікеро-горілочний завод "Прайм" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року та призначено її до розгляду на 12.05.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Представники учасників провадження у справі в судове засідання 12.05.2022 року не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до ч.6 ст. 120 ГПК України шляхом направлення копії ухвали суду від 12.04.2022 року електронною поштою, докази чого долучено до матеріалів справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.
Повідомлення про призначення справи до розгляду також було опубліковано 22.04.2022 року на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду у мережі Інтернет за посиланням https://anec.court.gov.ua/sud4873/gromadyanam/povidomlennya/1270061/
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
12.05.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року у справі №925/1165/16(925/248/21) - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа №925/1165/16 про банкрутство ПАТ "Жашківський маслозавод", провадження у якій порушено ухвалою суду від 08.11.2016 року.
Постановою господарського суду Черкаської області від 18.11.2019 року боржника визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
У березні 2021 року ліквідатор ПАТ "Жашківський маслозавод" звернувся до місцевого господарського суду із позовною заявою до ТОВ "Арго" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм", в якій просить суд: визнати недійсним договір №20-11 від 01.07.2016 року; визнати недійсною угоду №1 від 11.07.2016 року; стягнути з відповідача 35501,50 грн.
Як зазначає заявник, 01.07.2016 року між ПАТ "Жашківський маслозавод", ТОВ "Арго" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" було укладено договір №20-11 про переведення боргу, за умовами якого ТОВ "Арго" перевело на ПАТ "Жашківський маслозавод" борг (грошове зобов'язання) у розмірі 35 501,50 грн., що виникло на підставі договору комісії №0101415-BV від 01 квітня 2015 року, укладеного між ТОВ "Арго" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм".
За твердженням позивача, сплату грошових коштів на користь ПАТ "Жашківський маслозавод" чи вчинення будь-яких майнових дій з боку ТОВ "Арго" Договір про переведення боргу не передбачає.
В подальшому, 11.07.2016 року між ПАТ "Жашківський маслозавод" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" було укладено угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до пунктів 1,3 Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог було припинено грошове зобов'язання ПАТ "Жашківський маслозавод" на суму 35 501,50 грн., яке у останнього виникло у зв'язку з укладенням Договору про переведення боргу, а також припинено грошове зобов'язання ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" на суму 35 501,50 грн.
Ліквідатор вважає, що вказані договори підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 2 ст. 42 КУзПБ, як такі, що вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, оскільки боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.
За наслідками розгляду заявлених вимог, рішенням господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року у справі №925/1165/16(925/248/21) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір №20-11 про переведення боргу, укладений 01.07.2016 року між ПАТ "Жашківській маслозавод", ТОВ "Агро" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм"; визнано недійсною угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладену 11.07.2016 року між ПАТ "Жашківський маслозавод" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм"; стягнуто з ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" на користь ПАТ "Жашківський маслозавод" 35 501,50 грн. та 2 270,00 грн. судового збору; стягнуто з ТОВ "Арго" на користь ПАТ "Жашківський маслозавод" 2 270,00 грн. судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності заявленої підстави для визнання спірних правочинів недійсним як таких, що укладені боржником у підозрілий період.
ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" з даною ухвалою суду не погоджується та у поданій апеляційній скарзі зазначає, що визначені ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства спеціальні підстави для визнання спірних правочинів недійсними не можуть бути застосовані в даному випадку, зважаючи на принцип незворотності дії в часі положень даного кодексу.
Крім того, за твердженням апелянта, також відсутні обставини вчинення правочину шляхом взяття на себе зобов'язань без відповідних майнових дій іншої сторони, оскільки при одночасному переведенні боргу перед ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" від ТОВ "Арго" до ПАТ "Жашківський маслозавод" останнє отримало право вимоги до ТОВ "Арго" у відповідному розмірі.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2016 року між ПАТ "Жашківський маслозавод", ТОВ "Арго" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" укладено договір №20-11 про переведення боргу.
Відповідно до пунктів 1,2 вказаного Договору про переведення боргу ТОВ "Арго" перевело на ПАТ "Жашківський маслозавод" борг (грошове зобов'язання) у розмірі 35 501,50 грн., що виникло на підставі договору комісії №0101415-BV від 01 квітня 2015 року, укладеного між ТОВ "Арго" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм".
В подальшому, 11.07.2016 року між ПАТ "Жашківський маслозавод" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" було укладено угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до пунктів 1-3 Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог було припинено грошове зобов'язання ПАТ "Жашківській маслозавод" на суму 35 501,50 грн., яке у останнього виникло у зв'язку з укладенням Договору про переведення боргу, а також припинено грошове зобов'язання ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" на суму 35 501,50 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 року відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Жашківській маслозавод" №925/1165/16, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Каплю С.В.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 18.11.2019 року у справі №925/1165/16 ПАТ "Жашківській маслозавод" визнано банкрутом, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
З 21.10.2019 року введено в дію положення Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року №2597-VIII. Наразі провадження у справі про банкрутство ПАТ "Жашківській маслозавод" здійснюється відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
На даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
Так, предметом судового розгляду у цій справі є заява ліквідатора ПАТ "Жашківській маслозавод" до ТОВ "Арго" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм", про визнання недійсним договору №20-11 від 01.07.2016 року; визнання недійсною угоди №1 від 11.07.2016 року та стягнення з відповідача 35501,50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
У контексті зазначеного можна зробити висновок, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам спеціального закону про банкрутство за відсутності відкритого провадження у справі про банкрутство.
До того ж, на відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
Судова колегія зазначає, що правова позиція Верховного Суду у питанні застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство щодо визнання недійсними правочинів, а саме статті 20 Закону про банкрутство чи статті 42 КУзПБ, викладена у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, була уточнена судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 28.10.2021 за розглядом справи №911/1012/13.
Зокрема, відповідно до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 по справі № 911/1012/13, критерієм для застосування норм статті 42 КУзПБ та статті 20 Закону про банкрутство, у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію цього Кодексу, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі 910/3093/20 (910/7330/21).
Як вбачається із матеріалів справи, що переглядається, спірні правочини, із заявою про визнання недійсними яких у березні 2021 року звернувся ліквідатор боржника арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф., було укладено 01.07.2016 року та 11.07.2016 року.
Провадження у даній справі №925/1165/16 про банкрутство ПАТ "Жашківський маслозавод" було порушено ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 року відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013), умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника в якому було врегульовано ст. 20 цього Закону.
Так, згідно ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у зазначеній вище редакції) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Слід відзначити, що ст. 20 Закону про банкрутство, порівняно з приписами ст. 215 ЦК України, розширює підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.
Судам при розгляді спорів в поряду ст. 20 Закону про банкрутство, належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
Оскілки, період часу з моменту виникнення грошового зобов'язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною 1 ст. 20 Закону про банкрутство, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.
Виходячи з аналізу ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наведена норма, у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягає застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі №911/950/16.
У зв'язку з викладеним, враховуючи, що провадження у даній справі про банкрутство порушено на підставі норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування при розгляді заяви ліквідатора банкрута про визнання правочинів недійсними з підстав, передбачених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні неправильно застосував приписи ст. 42 КУзПБ.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що підстава для визнання правочину недійсним, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 42 КУзПБ, зокрема боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог, повністю співпадає з відповідною підставою, передбаченою абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство.
Як було зазначено вище, Договір про переведення боргу №20-11 укладено 01.07.2016 року, угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог укладено 11.07.2016 року, а провадження у даній справі про банкрутство ПАТ "Жашківській маслозавод" відкрито 08.11.2016 року, тобто оспорювані договір та угода укладено у підозрілий період - протягом одного року, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Уклавши спірні правочини, боржник прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, а також відмовився від власних майнових вимог.
Доводи скаржника про те, що при одночасному переведенні боргу перед ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" від ТОВ "Арго" до ПАТ "Жашківський маслозавод" останнє отримало право вимоги до ТОВ "Арго" у відповідному розмірі, а відтак відсутні підстави для висновку про вчинення боржником правочину шляхом прийняття на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, є безпідставними та колегією суддів відхиляються.
Так, пунктом 7 договору переведення боргу сторони погодили, що з моменту набуття чинності чим Договором у Нового боржника виникає право вимоги до Первісного боржника в сумі, зазначеній в п.2 цього Договору. Порядок, умови та строки сплати Первісним боржником Нового боржнику зобов'язань у сумі, визначеній в п.2 цього Договору, узгоджуються між Боржниками додатково.
Разом з тим, жодних доказів укладення в подальшому між Боржниками додаткових угод щодо порядку, умов та строків сплати Первісним боржником Нового боржнику зобов'язань у сумі, визначеній в п.2 цього Договору, а також факту сплати переведеного боргу (грошового зобов'язання) станом на дату звернення ліквідатора до суду (майже 5 років) матеріали справи не містять та судом не встановлено.
Вказані обставини свідчать про наявність обґрунтованих на те підстав для визнання таких правочинів недійсними.
Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").
Аналіз наведеного свідчить, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення, яке не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту порушення, яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення, є відступом від принципу правової визначеності та проявом правого пуризму. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2019 року у справі №926/358/19).
На підставі наведеного судова колегія зазначає, що не можна скасовувати або змінювати правильно прийняте по суті заявлених вимог рішення з наведених апелянтом мотивів, оскільки таке рішення матиме ознаки видимої легітимності (дотримання ознак "форми").
За вказаних обставин, враховуючи принцип процесуальної економії господарського судочинства, а також наведену вище практику ЄСПЛ, беручи до уваги, що хоча місцевий господарський суд і припустився порушення норм матеріального права, однак вказане порушення не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність в даному конкретному випадку підстав для скасування правильного по суті рішення, що оскаржується, лише з формальних причин.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілочний завод "Прайм" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 у справі №925/1165/16(925/248/21) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2021 року у справі №925/1165/16(925/248/21) залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4. Справу повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 25.05.2022 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.М. Грек