ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
09.06.06 Справа № 4/115н.
Суддя Батюк Г.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства Науково -виробничої фірми "Луганські акумулятори", м. Луганськ
до 1- відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, м.Луганськ
2- відповідача - Управління Пенсійного фонду в Марківському районі Луганської області, смг.Марківка Луганської області
3- відповідача - Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, м.Луганськ
4- відповідача -Правління Пенсійного фонду України, м. Київ
5- відповідача - Управління Пенсійного фонду України Крижопільського району Вінницької області, м.Крижопіль Вінницької області
6- відповідача -Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області, м.Алчевськ Луганської області
про визнання недійсним повідомлення (розрахунку) фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, скасування рішень
в присутності представників сторін:
від позивача -Солоніченко О.В., дов. від 16.03.06 № 20/10;
від 1- відповідача -Скрилова І.І., дов. № 8323/06 від 12.12.05;
від 2- відповідача - не прибув ( явка обов»язкова.;
від 3- відповідача - Бахаровська О.Ю, дов.№ б/н від 26.04.06;
від 4- відповідача - Бахаровська О.Ю, дов.№ 5173/0720 від 25.04.06;
від 5- відповідача - не прибув ( явка обов»язкова);
від 6- відповідача - Петрищева К.В., дов. № 55/01 від 04.01.06.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.03.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Тому, з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним повідомлення (розрахунку) фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призназначених відповідно
до ч.2 Заключних положень Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»: УПФ Марківського району Луганської області на суму 814 грн. 23 коп., УПФ Крижопільського району Вінницької області на суму 159 грн. 15 коп., УПФ в м. Алчевську Луганської області на суму 1762 грн. 12 коп. та скасування рішень управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська № 6713/06 від 17.10.05., головного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 4638/04-10 від 14.11.05., Пенсійного фонду України № 916/07-10 від 26.01.06.
1- відповідач надав до суду відзив на позовну заяву від 27.03.06 № 4221/07, та заперечення на пояснення від 03.05.06 № 6385/07, яким, позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами»( далі -Закон № 2181-ІІІ) застосовуються відносно стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, нарахування пені та штрафних санкцій, але не зачіпають порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначений Законом України від 09.07.03 № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»( далі -Закон 1058-ІУ). Також, він посилається на те, що строки надіслання повідомлень відповідачеві у відповідності до п.6.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.12.03 № 21-1 та затвердженої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі -Інструкція) не передбачені. Крім того, п.6 Інструкції не передбачено надіслання повідомлень про розрахунок сум по пільгових пенсіях листом з повідомленням про вручення, або передача посадовій особі підприємства. Також він посилається на те, що оскаржувані рішення стосуються окремих зобов'язань та не мають загального характеру.
2- відповідач відзивом на позовну заяву від 08.06.06. № 653 позовні вимоги відхилив, та пояснив, що вимоги позивача, щодо отриманого повідомлення (розрахунок) було направлене органом ПФУ з порушенням строків, встановлених Інструкцією № 21-1, є безпідставними, оскільки строки надіслання повідомлення ( рахунку) в такому випадку (п.6.10 ) Інструкцією не передбачені, та з інших підстав, викладених у відзиві, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позов є необґрунтованим.
3 - відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву (без номера та без дати, вхідний по канцелярії суду 09.06.06.), за яким позовні вимоги не визнає , посилаючись на правомірність складеного повідомлення-розрахунку у відповідності з вимогами ст. 13 Закону № 1788 та на те, що положення Закону № 2181-ІІІ застосовуються відносно стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, нарахування пені та штрафних санкцій, але не зачіпають порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначений Законом № 1058-ІУ . Крім того, він посилається на те, що при надісланні позивачу розрахунку про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, територіальне управління Пенсійного фонду діяло в порядку, межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Також він послався на те, що скаргу позивача на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , яка надійшла до головного управління було розглянуто та винесене відповідне рішення.
4 - відповідач надав заперечення на позовну заяву від 19.05.06 № 6254/07-10 та від 24.05.06 № 6433/07-10, за якими позовні вимоги відхилив, з підстав правомірності складання розрахунку територіальним УПФУ, посилаючись на те, що положення Закону № 2181-ІІІ застосовуються відносно стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, нарахування пені та штрафних санкцій, але не зачіпають порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначений Законом № 1058-ІУ.
5 - відповідач відзив на позовну заяву не надав.
6 - відповідач відзивом на позовну заяву від 07.06.06 № 2638 /07-10 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що розмір сум до відшкодування , підстави для складання повідомлень, форма повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ( згідно з додатком 6 та 7) встановлені п. п. 6.4,6.5 Інструкції
№ 21-1. Пунктом 6 Інструкції № 21-1 не передбачено надіслання повідомлень про розрахунок сум по пільгових пенсіях листом з повідомленням про вручення, або передача посадовій особі юридичної особи, та з інших підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, а також приймаючи до уваги, що:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська от 19.09.05 № 6000/06 на його адресу були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених у відповідності з ч. 2 Заключних положень Закону № 1058-ІУ у частині пенсій . призначених у відповідності з п.п. “б-з» ст. 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення»(далі- Закон № 1788) на суму 814 грн. 15 коп., 159 грн. 15 коп., 1762 грн. 12 коп. помісячно на протязі року. Дані розрахунки були складені управлінням Пенсійного фонду України у м. Алчевську, Марківському районі Луганської області, Крижопільському районі Вінницької області.
Вказані повідомлення-розрахунки були оскаржені позивачем у адміністративному порядку у відповідності з вимогами п.5.2 Закону України № 2181-ІІІ.
Рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська від 17.10.05 № 6713/06, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 14.11.05 № 4638/04-10 та Пенсійного фонду України від 26.01.06 № 919/07-10 скарги позивача були залишені без задоволення.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду оскільки вважає, що висновки Пенсійних фондів є неправомірними, а розрахунки (повідомлення) фактичних витрат на виплату та доставку пенсій: УПФ Марківського району Луганської області на суму 814 грн. 23 коп., УПФ Крижопільського району Вінницької області на суму 159 грн. 15 коп., УПФ в м. Алчевську Луганської області на суму 1762 грн. 12 коп., такими що підлягають скасуванню з наступних підстав:
- 1 - відповідачем був порушений термін направлення повідомлень (розрахунків) , встановлений відповідно п. 6.4 Інструкції;
- надіслані 1 - відповідачем повідомлення (розрахунки) не відповідають вимогам п.6.1 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ;
- надіслані повідомлення (розрахунки) не були відправлені, а позивачем отримані без дотримання форми, передбаченої п.5.2.1 ст. 5, п. 6.2.4 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ;
Крім того, він вважає, що рішення Пенсійного фонду України від 26.01.06 № 9198/07-10 протирічить раніше прийнятому рішенню Пенсійного фонду України від 06.10.05, з аналогічної скарги, відповідно до якого передписано прийняти міри відносно додержання законодавства підвідомчими органами при здійсненні розрахунків фактичних затрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Заключних положень Закону № 1058-ІУ у частині пенсій, які призначені у відповідності з п.п. «б-з» ст. 13 Закону № 1788 та підлягають скасуванню.
Відповідачі проти позовних вимог заперечують з підстав викладених вище.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Позивач у справі, ВАТ НВФ «Луганські акумулятори», зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Луганська 23.02.99.
Відповідно до п. 2 Заключних положень Закону № 1058-ІV передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-ІV, тобто передбачений Законом № 1788 (положення ст.ст. 13,14,55 Закону ).
Відповідно до Закону України від 17.02.00 № 1461-ІІІ “Про внесення змін до деяких Законів України» з 16.03.2000 відшкодування витрат по пільгових пенсіях здійснюється відповідно до Закону № 400, згідно зі ст. 2 якого для платників збору об'єктом
оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. ''б-з''ст. 13 Закону № 1788 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього ж Закону. Таким чином, витрати по виплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Відповідно до п.п. 6.9 п.6 Інструкції несплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених у абз. 2 п. 6.1 Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону № 2181-ІІІ.
Тобто, положення Закону № 2181-ІІІ застосовуються відносно стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з нарахуванням пені та штрафних санкцій, але не зачіпають порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачений Законом № 1058-ІУ. Тому, посилання позивача на невідповідність повідомлень (розрахунків) фактичних витрат на виплату та доставку пенсій: УПФ Марківського району Луганської області на суму 814 грн. 23 коп., УПФ Крижопільського району Вінницької області на суму 159 грн. 15 коп., УПФ в м. Алчевську Луганської області на суму 1762 грн. 12 коп. вимогам п.6.1 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ не заслуговує на увагу.
Відповідно до п.6.10 Інструкції у разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи за місцем призначення цієї пенсій орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсій надсилає повідомлення (розрахунок) згідно з додатками, зазначеним у п.6.4 Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцем знаходження цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Таким чином, при надісланні позивачу повідомлень (розрахунків) сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, 1 - відповідач діяв у порядку, межах та способом, передбаченим чинним законодавством.
У відповідності з п.6.4 Інструкції розмір сум відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях (розрахунку) сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, які надсилаються підприємству до 20-го січня поточного року, та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні (розрахунку) місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Недодержання даного порядку не робить недійсним само зобов'язання платника щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Посилання позивача на відсутність у повідомленнях (розрахунках) форми та порядку, передбаченого п.5.2.1 ст. 5, п. 6.2.4 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ (вручення повідомлення посадовій особі підприємства або надсилання листа з поштовим повідомленням) судом не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до п.п. 6.4, 6.5 Інструкції від 19.12.03 № 21-1 форма повідомлень (розрахунків) передбачена додатками 6,7 до Інструкції, щодо способу надсилання повідомлень (розрахунків) даною Інструкцією він не передбачений.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають до задоволення, з віднесенням судового збору на позивача.
На підставі п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.01.93 № 7-93, слід повернути позивачу з державного бюджету України зайве сплачене державне мито у сумі 81 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., які сплачені ним за платіжними дорученнями від 09.02.06 № 115, від 10.02.06 № 123, відповідно.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 150, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори», м. Луганськ, вул. Оборонна,91, код 05758948 зайве сплачена державне мито у сумі 81 грн. 60 коп., за платіжним дорученням № 115 від 09.02.2006. Підставою для повернення мита є ця постанова належно завірена гербовою печаткою суду.
4. Повернути з ДП «Судовий інформаційний центр», м. Київ на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори», м. Луганськ, вул. Оборонна,91, код 05758948 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., видавши платіжне доручення з матеріалів справи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 14.06.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі та підписана -14.06.06.
Суддя Г.М.Батюк