25 травня 2022 року
м. Київ
справа №500/3543/20
адміністративне провадження № К/9901/27574/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Берназюка Я.О., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 500/3543/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року (головуючий Чепенюк О. В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді Мікули О. І., суддів: Кушнерика М. П., Пліша М. А.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради у видачі йому будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0765, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль);
- зобов'язати Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видати йому будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0765, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль).
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що забудова земельної ділянки та будівництво ним садового будинку на земельній ділянці відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: Детальному плану території. Невідповідність Детального плану території вимогам чинного законодавства, а також затвердження такого з порушенням вимог чинного законодавства не відповідає предмету доказування у цій справі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 04 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, позов задовольнив частково: визнав протиправною відмову Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0765, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області; зобов'язав Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради повторно розглянути питання видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0765, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль), з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що неузгодженість в діяльності Тернопільської міської ради та Тернопільської обласної державної адміністрації щодо затвердження містобудівної документації за даних умов не може створювати негативні наслідки для позивача у здійсненні права власності на земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням, в тому числі і щодо відмови в отриманні будівельного паспорту для будівництва садового будинку.
При цьому, суди вважають, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов'язання відповідача повторно належним чином розглянути питання видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0765, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль) з урахуванням висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 20 липня 2021 року відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій скаржник просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Так, судами не враховано, що наміри забудови земельної ділянки позивача не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі Детальному плану території. Так, відповідно до генеральному плану та плану зонування м. Тернополя, земельна ділянка позивача відноситься до садибної житлової забудови (зони Ж-1), а згідно Детального плану передбачається реконструкція садівницького поселення під поселення садибної забудови.
Також, судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 520/8970/18, від 28 жовтня 2019 року у справі № 820/4909/17 та від 27 лютого 2020 року у справі № 640/8241/17.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2021 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Берназюка Я. О., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом уточнення вимог касаційної скарги.
9. В межах строку встановленого Верховним Судом в ухвалі від 09 серпня 2021 року скаржник усунув недоліки касаційної скарги.
10. Ухвалою Верховного суду від 08 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року.
Позивач правом на подання відзиву не скористався.
11. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 з 30 травня 2020 року є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0765, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий № 1493 від 30 травня 2020 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 210795890 від 30 травня 2020 року.
13. Згаданий договір купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий № 1493 від 30 травня 2020 року, укладений від імені ОСОБА_1 його представником Конколем А. В., який діяв на підставі довіреності від 30 березня 2020 року (строк дії довіреності до 30 березня 2023 року).
14. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6112896612020 від 01 червня 2020 року загальні відомості про земельну ділянку: кадастровий номер 6110100000:17:002:0765, місце розташування: Тернопільська обл., м. Тернопіль, цільове призначення: 01.05 для індивідуального садівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: для індивідуального садівництва, форма власності: приватна, площа земельної ділянки 0,0600 га, у відомостях про право власності/право постійного користування вказано ОСОБА_1 .
15. З метою використання позивачем належної йому земельної ділянки відповідно до її цільового призначення 09 червня 2020 року ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг звернувся до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради із заявою на видачу будівельного паспорта, в якій просив видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,06 га, посвідченої витягом з Державного реєстру про реєстрацію права власності від 30 травня 2020 року № 210795890, за адресою Тернопільська обл., м. Тернопіль. У заяві також вказано, що до заяви додається копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ескізні наміри забудови. Заява зареєстрована 12 червня 2020 року адміністратором Центру надання адміністративних послуг за реєстраційним номером № 721986.
16. Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради за результатами розгляду вказаної заяви стосовно надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки під будівництво садового будинку в районі примикання об'їзної дороги до автомобільної дороги Н-02 Львів-Тернопіль направлено ОСОБА_1 листа від 19 червня 2020 року № 1026/14, в якому вказано, що згідно зі ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідно до чинної містобудівної документації на місцевому рівні - Генерального плану міста Тернополя та плану зонування території міста Тернополя, вищезазначена територія знаходиться за межами міста Тернополя в проектній межі міста та визначена на перспективу для подальшого територіального розвитку сельбищної зони під розташування садибної житлової забудови (зона Ж-1) з об'єктами торгівлі (зона Г-6), а на схемі територіального районування міста Тернополя назва даного мікрорайону є умовною. Також зазначено, що вказана земельна ділянка не передана у встановленому законодавством порядку в комунальну власність Тернопільської міської ради і відноситься до земель державної власності, розпорядником якої на даний час є територіальний орган Держгеокадастру в Тернопільській області. З врахуванням викладеного Тернопільська міська рада позбавлена можливості вчиняти будь-які дії по забудові даної території.
17. Не погоджуючись із відмовою Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради щодо видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га для індивідуального садівництва, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до ст. ст. 316 - 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
21. Статтею 373 Цивільного кодексу України передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
22. Згідно зі ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
23. Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
24. Статтею 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
25. За приписами ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
26. Положеннями статті 19 Закону № 3038-VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, та державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок.
Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом. Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.
27. Згідно зі п. 4.2-4.4 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290) рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї визначає джерела фінансування розроблення містобудівної документації та організовує її розроблення.
28. Відповідно до абз. 2 п. 4.12 Порядку № 290 детальний план території, розташованої за межами населеного пункту, розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
29. За приписами ч. 5 ст. 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
30. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 21 лютого 2018 року № 100-од (з подальшими змінами відповідно до розпорядження від 16 квітня 2018 року № 299-од) вирішено розробити детальний план території земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами міста Тернополя на території Тернопільської міської ради (автодорога Краковець-Львів-Тернопіль-Умань Н-02, загальною площею 84,03 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови.
31. Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 серпня 2018 року № 636-од затверджено детальний план забудови цієї території.
Вказані розпорядження у встановленому законом порядку не скасовувалися та нечинними не визнавалися.
32. Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що земельні ділянки на цій території отримали у власність члени обслуговуючого кооперативу «Сади ветеранів АТО» для ведення садівництва, а рішенням Тернопільської міської ради від 06 грудня 2019 року № 7/41/160 «Про прийняття в комунальну власність земельних ділянок розміщених на території Тернопільської міської територіальної громади» земельні ділянки загального користування були прийняті до комунальної власності.
33. Положеннями статті 25 Закону № 3038-VI передбачєно, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними районними державними адміністраціями, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними адміністраціями.
34. Згідно зі ч. 2-4 ст. 26 Закону № 3038-VI суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
35. Відповідно до ч. 1-3 ст. 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
36. Отже, власник земельної ділянки може здійснювати своє право власності, у тому числі і щодо її забудови, відповідно до цільового призначення земельної ділянки та відповідної містобудівної документації. Для земельних ділянок, які розміщенні за межами населених пунктів, режим забудови може визначатися обласною державною адміністрацією у разі відсутності адміністративного району. При цьому, забудова земельної ділянки, яка надана для ведення садівництва може здійснюватися на підставі будівельного паспорту.
37. За приписами п. 1.2, 1.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (далі - Порядок № 103) будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Розроблення будівельного паспорта за межами населених пунктів здійснюється відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.
38. Згідно зі п. 2.1, 2.4 Порядку № 103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих, днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за. формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Пакет документів для видачі будівельного паспорта повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з наступних підстав: - неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; - невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
39. Отже, слід звернути увагу, що підставою для відмови у наданні будівельного паспорта може бути неподання повного пакета документів або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 640/4417/19.
40. Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що детальним планом території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м. Тернополя на території міської ради визначено: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови земельних ділянок садівницького поселення, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (уточнення) містобудівних умов; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг.
Вказаний Детальний план, затверджений розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 серпня 2018 року № 636-од, є чинним та у встановленому законом порядку не скасований.
41. 09 червня 2020 року позивач через свого представника Конколь А. В. звернувся до уповноваженого органу для отримання будівельного паспорту та ним подано усі необхідні документи, передбачені пунктом 2.1. Порядку № 103. Надання позивачем повного пакета документів, визначених вказаним Порядком не заперечується відповідачем.
42. Таким чином, судами встановлено, що позивачем дотримано усі необхідні умови для отримання будівельного паспорта, встановлені Законом № 3038-VI , Порядком № 103 та наміри забудови земельної ділянки відповідають вимогам Детального плану території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м. Тернополя на території міської ради.
43. З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що відмова відповідача у видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0765, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль) є протиправною.
Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності зобов'язання відповідача повторно належним чином розглянути питання видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки.
44. Колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника про те, що детальний план території індивідуальних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м. Тернополя на території міської ради загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови, розроблений та затверджений з порушенням вимог Закону № 3038-VI, а також без врахування вимог Порядку № 555, оскільки порядок затвердження вказаного плану, та й сам вищезазначений детальний план не є предметом позову у цій справі.
45. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 520/8970/18, від 28 жовтня 2019 року у справі № 820/4909/17 та від 27 лютого 2020 року у справі № 640/8241/17.
Судами попередніх інстанцій враховано висновки викладені у вказаних постановах, проте, результат у цій справі та у вказаних справах різний, оскільки різні обставини. Так, у справах № 520/8970/18, № 820/4909/17, № 640/8241/17 наявна невідповідність намірів позивачів щодо забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тому у задоволенні позовних вимог судами першої та апеляційної інстанцій було відмовлено. Поряд з цим, у цій справі № 500/3543/20 позивачу на праві власності належить земельна ділянка з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, позивачем подано відповідачу усі необхідні документи, передбачені пунктом 2.1. Порядку № 103 для отриманням будівельного паспорту та його наміри забудови відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (Генерального плану міста Тернополя та плану зонування території міста Тернополя), а тому наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
45. Інші доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій.
46. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
47. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
48. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
49. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
50. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
51. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
52. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної існтанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
53. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Я.О. Берназюк Л.В. Тацій