25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/21066/18
адміністративне провадження № К/9901/10852/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року (ухвалене у складі головуючого судді Кузьменка В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Костюк Л.О., суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.),
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідачі - 2), у якому просив:
визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки від 26 березня 2018 року №22/6-71129 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , до якої не враховано щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988);
зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського - начальника відділу, що не входить до складу структурного підрозділу апарату Національної поліції України, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови №988, а саме: - посадовий оклад - 4800 грн, - оклад за спеціальним званням - 2400 грн, - надбавка за вислугу років (45%) - 3240 грн, - надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 720 грн, - премія (82%) - 9151,20 грн;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, які полягають у:
- перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру грошового забезпечення, до якого не враховано розмір грошового забезпечення поліцейського за прирівняною посадою - начальника відділу, що не входить до складу структурного підрозділу апарату Національної поліції України, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови №988;
- зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, 75% від підвищення - з 1 січня 2019 року, 100% від підвищення - з 1 січня 2020 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві: здійснити перерахунок з 1 січня 2016 року пенсії, призначеної ОСОБА_1 , з розміру грошового забезпечення поліцейського за прирівняною посадою - начальника відділу, що не входить до складу структурно підрозділу Національної поліції України, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови №988, а саме:- посадовий оклад - 4800 грн, - оклад за спеціальним званням - 2400 грн, - надбавка за вислугу років (45%) - 3240 грн, - надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 720 грн, - премія (82%) - 9151,20 грн і виплатити перераховану ОСОБА_1 пенсію у розмірі 67% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 1 січня 2016 року, здійснивши виплату однією сумою.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, позов задоволено частково: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії і виплату перерахованої ОСОБА_1 пенсії у розмірі 67 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 1 січня 2018 року. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
3. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки відбулося скасування з 5 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови №103, якими зокрема встановлено відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям, що оскаржується позивачем у межах даної справи, то є підстави для визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплачувати позивачу пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
4. В іншій частині позовних вимог суди попередніх інстанцій відмовили у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. На підтвердження своїх доводів у касаційній скарзі зазначається, що в результаті протиправних дій Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пенсію позивачу перераховано як колишньому військовослужбовцю, а не як працівнику органу внутрішніх справ України, за яким відповідно до наказів Міністра внутрішніх справ України від 31 січня 2002 року №94, від 22 лютого 2002 року №70 о/с, від 30 жовтня 2010 року №1901 мали бути збережені умови грошового забезпечення та рівень соціального захисту згідно із Законом України «Про міліцію» і Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
7. На думку скаржника, вказані дії Міністерства внутрішніх справ України потягли за собою перерахунок пенсії позивача на підставі Постанови №103 з урахуванням вимог Постанови №704, як колишньому військовослужбовцю, а не з урахуванням вимог Постанови №988 як колишньому працівнику органів внутрішніх справ.
8. Крім того, позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №817/1791/16, від 5 грудня 2019 року у справі №636/2607/16-а, а також у рішенні Верховного Суду від 12 березня 2018 року у зразковій справі №802/2196/17-а, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до суду 16 травня 2020 року.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16 травня 2020 року для розгляду справи №640/21066/18 визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О. та Коваленко Н.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №640/21066/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
12. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 6 грудня 2021 року №15), що унеможливило його участь у розгляді касаційної скарги, призначено повторний розподіл.
13. Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23 травня 2022 року для розгляду справи №640/21066/18 визначено нову колегію суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г.
14. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 25 травня 2022 року.
15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
16. 26 травня 2020 року до суду надійшов відзив Міністерства внутрішніх справ України на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
17. У відзиві на касаційну скаргу, зокрема вказується на те, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ України з посади начальника відділу військових та спеціальних перевезень штабу ГУ ВВ МВС України. Тому довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії була перерахована з урахуванням посадового окладу, військового (спеціального) звання, відсоткової надбавки за вислугу років, визначених відповідно до Постанови №704.
18. Оскільки ОСОБА_1 проходив службу у внутрішніх військах, то прирівнювати його посаду до посади поліцейського є безпідставним. У зв'язку із зазначеним, Міністерство внутрішніх справ України вважає, що застосування при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення положень пункту 3 Постанови №103 є недопустимо.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
19. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що наказом Міністра внутрішніх справ України від 30 жовтня 2010 року №1901 о/с полковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з посади начальника відділу військових та спеціальних перевезень МВС України Головного управління внутрішніх військ МВС України у відставку через хворобу згідно пункту 65 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
20. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 17 листопада 2010 року.
21. До 2018 року позивач отримував пенсію за вислугою років у розмірі 67% грошового забезпечення відповідно до Закону №2262-ХІІ.
22. У зв'язку зі змінами законодавства, позивач зазначає, що отримав право на перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року, виходячи з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови №988.
23. Однак, територіальним органом Пенсійного фонду України, на підставі наданої Міністерством внутрішніх справ України довідки від 26 березня 2018 року №22/6-71129 з 1 січня 2018 року, здійснено перерахунок пенсії позивачу як колишньому військовослужбовцю.
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
28. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є не прийнятні з огляду на наступне.
29. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
31. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
У той же час, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
32. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
33. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
34. Згідно із приписами статтею 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
35. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
36. 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103, пунктами 1, 2 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
37. Постановою № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
38. Згідно із абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
39. Водночас Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
40. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
41. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
41. Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови № 704 передбачена надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
42. Підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 передбачено здійснення преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
43. Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
44. До компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Разом із тим, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 5 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
45. Згідно з вимогами пунктів 1-3 Порядку № 45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби:
у Національній гвардії України - державним органом, у якому вони перебували на пенсійному обліку до 1 січня 2007 року;
у штабах і військах Цивільної оборони України, що ліквідовані, органах та підрозділах служби цивільного захисту та Держтехногенбезпеки - ДСНС;
у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього Союзу РСР та Служби безпеки України, що ліквідовані, - Службою зовнішньої розвідки за відповідними посадами у такому державному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії;
в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін'юсті) - Мін'юстом;
в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту).
46. Отже, Порядком №45 передбачено, що МВС України повідомляє Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій. В свою чергу, Пенсійний фонд України повідомляє головні управління в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління складають відповідні списки таких осіб та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - органам, з яких особи були звільнені із служби.
47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Міністерством внутрішніх справ України була виготовлена довідка від 26 березня 2018 року №22/6-71129 на ім'я ОСОБА_1 як на військовослужбовця, а не за прирівняною до посади поліцейського, з чим не погодився позивач та звернувся до суду з позовом.
48. Водночас суди попередніх інстанцій виходили із того, що Міністерство внутрішніх справ правомірно видало позивачу довідку як колишньому військовослужбовцю відповідно до Постанови №704.
49. Стосовно доводів касаційної скарги про те, що положення пунктів 1 і 2 Постанови №103 не підлягають застосуванню відносно позивача, оскільки стосуються виключно військовослужбовців у відставці, зокрема і пенсіонерів за лінією Міністерства оборони України (тобто військовослужбовців у відставці), а позивач є пенсіонером за лінією Міністерства внутрішніх справ України, тому на нього поширювалась дія пункту 3 Постанови № 103, колегія суддів зазначає наступне.
50. Як встановлено судами попередніх інстанцій з наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 жовтня 2010 року №1901 о/с полковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з посади начальника відділу військових та спеціальних перевезень МВС України Головного управління внутрішніх військ МВС України у відставку через хворобу згідно пункту 65 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
51. Статтею 1 Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" від 26 березня 1992 року № 2235-ІХ (чинного на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії; далі - Закон № 2235-ІХ) визначено, що внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, охорони виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
52. Відповідно до статті 7 Закону №2235-ІХ внутрішні війська складаються із з'єднань, військових частин і підрозділів по охороні важливих державних об'єктів, зокрема атомних електростанцій, і виправно-трудових установ, по супроводженню спеціальних вантажів і конвоюванню заарештованих і засуджених, із військових частин спеціального призначення та спеціальних моторизованих військових частин міліції, підрозділів зв'язку, військових установ, навчальних закладів та учбових частин.
53. Згідно зі статтею 8 Закону №2235-ІХ особовий склад внутрішніх військ складається із військовослужбовців та осіб, які не атестовані і працюють за трудовим договором. Військовослужбовці внутрішніх військ приймають Військову присягу, мають єдині для Збройних Сил України військові звання і знаки розрізнення.
54. Закон № 2235-XII втратив чинність 16 березня 2014 року у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну гвардію України» від 13 березня 2014 року № 876-VII (далі - Закон №876-VII).
55. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.
56. Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 3 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №876-VII Головний орган військового управління Національної гвардії України, органи військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, установи та заклади Національної гвардії України є правонаступниками відповідних органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин, органів і підрозділів забезпечення, установ внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
Дія цього Закону в частині соціального і правового захисту військовослужбовців Національної гвардії України поширюється на осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку із складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а також на членів сімей військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби до набрання чинності цим Законом.
57. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, з 1 січня 2018 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 26 березня 2018 року №22/6-71129, виходячи із сум грошового забезпечення, визначених Постановою №704.
58. З огляду на вищезазначене правове регулювання, оскільки позивач звільнений у відставку зі складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, то він відноситься до категорії військовослужбовців, перерахунок пенсії якого здійснювався відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, пункту 1, 2 Постанови №103 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Постанови № 704 від 30 серпня 2017 року.
59. Доводи касаційної скарги про те, що на позивача поширювалась дія пункту 3 Постанови №103, який передбачав перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до Постанови N988, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.
60. Водночас колегія суддів вважає слушними доводи Міністерства внутрішніх справ України, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про те, що оскільки ОСОБА_1 проходив службу у внутрішніх військах, то прирівнювати його посаду до посади поліцейського є безпідставним. Тому довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії була виготовлено з урахуванням посадового окладу, військового (спеціального) звання, відсоткової надбавки за вислугу років, визначених відповідно до Постанови №704.
61. Таким чином, дії Міністерства внутрішніх справ України щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки від 26 березня 2018 року №22/6-71129 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови №704, вчинені у спосіб та в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України.
62. З огляду на вищезазначені мотиви цієї постанови, а саме щодо правомірності дій Міністерства внутрішніх справ України щодо оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки від 26 березня 2018 року №22/6-71129 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови №704, та висновки судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, колегія суддів не бере до уваги доводи касаційної про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №817/1791/16, від 5 грудня 2019 року у справі №636/2607/16-а, а також у рішенні Верховного Суду від 12 березня 2018 року у зразковій справі №802/2196/17-а, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року, як такі, що стосуються перерахунку пенсії відповідно до Постанови №988.
63. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
64. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
65. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
66. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
67. Суд у цій справі враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
68. Важливо наголосити, що низка рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.
69. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)).
70. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов'язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.
71. Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява №69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява №19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов'язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
72. До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява №6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов'язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. The Netherlands», заява №16034/90, пункт 59).
73. Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов'язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.
74. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов'язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).
75. Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.
76. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
77. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
78. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
79. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Висновки щодо розподілу судових витрат
80. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець