25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 560/10985/21
адміністративне провадження № К/990/11657/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року по справі № 560/10985/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправними щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 19.12.1985 р. по 31.07.1986 р., з 13.02.1989 р. по 19.04.1989 р., з 01.01.1989 р. по 26.01.1989 р., станом на день подання заяви до територіального управління Пенсійного фонду України - 30.07.2021 року та відповідно призначення дострокової пенсії за віком як учасника бойових дій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 документально підтверджений період роботи 1976 рік, 1977 рік, 1978 рік, 1979 рік, 1980 рік, 1989 рік - 110 днів в колгоспі ім. Фрунзе та одночасно зарахувати періоди роботи, згідно даних записів трудової книжки від 21.05.1986 р.: з 19.12.1985 р по 31.07.1986 р в Ізяславській 9-й ППЧ; з 13.02.1989 р. по 19.04.1989 р. в Южно-Украинское монтажное управление треста Теплоенергомонтаж (мовою оригіналу); з 08.06.2021 р. по 28.07.2021 р. Ізяславської районної філії Хмельницького ОЦЗ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби в зоні АТО на території Луганської та Донецької областей з 24.07.2015 р. по 29.10.2016 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком як учасника бойових дій в зоні АТО на території Луганської та Донецької областей подану 30.07.2021 року та відповідно призначити дострокову пенсію;
- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення з наданням первинних підтверджуючих документів, зокрема, рішення щодо повторно розглянутої заяви ОСОБА_1 від 30.07.2021 року та протоколу призначення та виплати пенсії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 13.02.1989 по 19.04.1989, з 24.07.2015 по 29.10.2016, з 08.06.2021 по 28.07.2021 та 108 днів у період з 1976 року по 1989 рік протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 13.02.1989 по 19.04.1989, з 08.06.2021 по 28.07.2021 та 108 днів у період з 1976 року по 1989 рік. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби в зоні АТО на території Луганської та Донецької областей з 24.07.2015 по 29.10.2016. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком як учасника бойових дій, враховуючи висновки суду у цій справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року скасовано в частині визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача 108 днів у період роботи з 1976 по 1989 роки. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову. В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року залишено без змін.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року по справі № 560/10985/21 та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Разом з касаційною скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанції, яке обґрунтовує тим, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з приписами частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Судом встановлено, що справа у суді апеляційної інстанції розглянута в порядку письмового провадження 21 лютого 2022 року.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" частково змінено ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, на які покликається скаржник, а тому наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішень суду першої та апеляційної іністанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин, уточнення або відступлення від правових позицій Верховного Суду, формально покликається на наявній у цій справі підстави касаційного оскарження, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України.
Враховуючи вказане, Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення достатніх обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Задовольнити клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі № 560/10985/21.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року по справі № 560/10985/21.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій