25 травня 2022 року
м. Київ
справа №0240/3278/18-а
адміністративне провадження № К/9901/34118/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 (головуючий суддя: Мацький Є.М., судді: Сушко О.О., Залімський І.Г.) у справі №0240/3278/18-а за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області Бойко Лілії Миколаївни, третя особа: Спільне підприємство «Колгоспний ринок» про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області Бойко Лілії Миколаївни (далі - державний реєстратор або відповідач), третя особа: Спільне підприємство «Колгоспний ринок» (далі - СП «Колгоспний ринок»), в якому просила:
визнати протиправною і скасувати реєстраційну дію, вчинену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.09.2018 державним реєстратором Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області Бойко Лілією Миколаївною, якою скасовано включення відомостей про юридичну особу Кооперативне підприємство «Крижопільський кооперативний ринок» від 20.12.2005 №1155120000000190;
визнати протиправною і скасувати реєстраційну дію за номером 11551200000000957, вчинену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.09.2018 державним реєстратором Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області Бойко Лілією Миколаївною про включення відомостей про юридичну особу СП «Колгоспний ринок»;
визнати протиправною і скасувати реєстраційну дію за номером 11551050005000957, вчинену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.12.2018 державним реєстратором Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області Бойко Лілією Миколаївною про реєстрацію змін до установчих документів СП «Колгоспний ринок».
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2019 позов задоволено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2019 і ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення, і залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 справу прийнято до провадження і призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на зборах Ради райспоживспілки було прийнято рішення від 30.07.1992 «Про створення спільних підприємств Крижопільської райспоживспілки та сільських споживчих товариств району» (пункт 2 протоколу восьмих зборів Ради райспоживспілки від 30.07.1992).
Протоколом Загальних зборів №1 від 18.10.1993 було затверджено статут СП «Колгоспний ринок», який зареєстрований Крижопільською районною державною адміністрацією 30.11.1993, згідно із розпорядженням представника Президента України №209 присвоєно ідентифікаційний код 01557101.
Судами встановлено, що СП «Колгоспний ринок» засноване на колективній формі власності і його засновниками стали: Крижопільська райспоживспілка та Жабокрицьке, Городківське, Вербецьке, Крижопільське сільські споживчі товариства, в яких позивачка є пайовиком.
Згодом на виконання Закону України від 21.09.2000 №1987-III, яким передбачалося, що організаційна форма «спільне підприємство» можлива лише для підприємств з іноземною інвестицією та з огляду на викладені в Постанові четвертих зборів ради Центральної спілки споживчих товариств України 17 скликання рекомендації щодо реорганізації спільних підприємств в підприємства інших організаційно-правових форм, засновники СП «Колгоспний ринок» 05.09.2000 прийняли рішення про реорганізацію спільного підприємства «Колгоспний ринок» в кооперативне підприємство «Крижопільський кооперативний ринок», що оформлено протоколом зборів Ради засновників.
Цього ж дня, правлінням Крижопільської райспоживспілки було прийнято постанову №32-р від 05.09.2000, якою вирішено реорганізувати з 05.09.2000 СП «Колгоспний ринок» Крижопільської РСС в кооперативне підприємство «Крижопільський кооперативний ринок» Крижопільської РСС. Пунктом 2 зазначеної постанови вирішено затвердити статут КП «Крижопільський кооперативний ринок».
Із інформації, зазначеній у статуті КП «Крижопільський кооперативний ринок», суди попередніх інстанцій встановили, суб'єкт господарювання створений шляхом реорганізації СП «Колгоспний ринок», є його юридичним правонаступником, здійснює свою діяльність згідно із цим Статутом, Установчим договором і є кооперативним підприємством засновників (членів кооперативу): юридичної особи - Крижопільської райспоживспілки та фізичних осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7
26.09.2000 Крижопільською РДА зареєстровано КП «Крижопільський кооперативний ринок» (ідентифікаційний код 01557101), створене шляхом реорганізації СП «Колгоспний ринок», та зареєстровано його статут, про що вчинено реєстраційний запис №1568 від 26.09.2000.
Одночасно суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі №802/1356/16-а, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_8 задоволено частково:
визнано протиправними дії Крижопільської РДА щодо вчинення 26.09.2000 реєстраційного запису про перереєстрацію СП «Колгоспний ринок», код ЄДРПОУ 01557101, в КП «Крижопільський кооперативний ринок»;
скасовано рішення Крижопільської РДА, реєстраційний запис №1568 від 26.09.2000, про перереєстрацію СП «Колгоспний ринок» (код ЄДРПОУ 01557101) в КП «Крижопільський кооперативний ринок».
В решті позовних вимог відмовлено.
З метою виконання цього рішення, 07.09.2018 відповідачем вчинено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, якими скасовано включення відомостей про юридичну особу КП «Крижопільський кооперативний ринок» від 20.12.2005 №1155120000000190, а також включено відомості про юридичну особу СП «Колгоспний ринок» (реєстраційна дія №11551200000000957).
Також 28.12.2018 відповідачем вчинено реєстраційну дію 11551050005000957 про реєстрацію змін до установчих документів СП «Колгоспний ринок».
Вважаючи зазначені вище реєстраційні дії незаконними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є співзасновником та кінцевим бенефіціаром КП «Крижопільський кооперативний ринок» і жодних рішень щодо припинення юридичної особи КП «Крижопільський кооперативний ринок» не приймала. Також зазначила, що про вчинення оскаржуваних дій звернулася неуповноважена на те особа, позаяк документів, які б уповноважували її на звернення до державного реєстратора від імені КП «Крижопільський кооперативний ринок» цією юридичною особою не видавалось. Наполягає, що відповідач обрав неправильний спосіб виконання рішення у справі №802/1356/16-а.
Відповідач та третя особа позов не визнали. Наполягають на законності проведених реєстраційний дій, оскільки реєстраційні записи вчинялися безпосередньо на виконання судового рішення у справі №802/1356/16-а, яким було скасовано реєстраційний запис, вчинений 26.09.2000 про перереєстрацію СП «Колгоспний ринок», код ЄДРПОУ 01557101, в КП «Крижопільський кооперативний ринок». Таким чином, з метою відновлення становища СП «Колгоспний ринок», яке існувало до 26.09.2000, державному реєстратору необхідно було видалити усі записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про КП «Крижопільський кооперативний ринок». Спосіб виконання судового рішення у справі вважають №802/1356/16-а правильним та єдиними можливим.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, насамперед виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки перевірці у цій справі підлягають виключно дії (рішення) державного реєстратора на предмет відповідності їх вимогам законодавства у сфері реєстрації прав та обтяжень.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що документи для проведення реєстраційних дій щодо юридичної особи подано неуповноваженою на те особою, а тому у відповідача не було законних підстав приймати такі документа та відповідно вчиняти реєстраційні дії.
Апеляційний суд дійшов протилежних висновків. За висновками суду апеляційної інстанції, особа, яка звернулася до відповідача із пакетом документів для проведення реєстраційних дій щодо СП «Колгоспний ринок» мала відповідні повноваження, а тому у державного реєстратора не було правових підстав для відмови у проведенні оскаржуваних реєстраційних дій. Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився із доводами відповідача та третьої особи щодо відповідності оскаржуваних дій вимогам законодавства.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. У касаційній скарзі, враховуючи додатково подані доповнення до неї, скаржниця зазначила, що судом апеляційної інстанції розглянуто справу із суттєвими процесуальними порушеннями, зокрема, апеляційну скаргу прийнято до розгляду без перевірки факту сплати судового збору саме апелянтом у справі; у справі відкрито апеляційне провадження незважаючи на те, що така подана із пропуском строку апеляційного оскарження і апелянт не порушував питання про його поновлення.
По суті справи скаржниця наголосила, що у відповідача не було правових підстав приймати до розгляду подані неуповноваженим представником юридичної особи документи, та відповідно вносити до Реєстру записи про виключення відомостей про юридичну особу КП «Крижопільський кооперативний ринок».
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:
«Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Натомість приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин».
У постанові від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка оскаржує до адміністративного суду дії суб'єкта владних повноважень - державного реєстратора, які пов'язані із реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу (скасовано включення відомостей про юридичну особу КП «Крижопільський кооперативний ринок» і включено відомості про юридичну особу СП «Колгоспний ринок») та установчих документів, посилаючись при цьому на порушення цим суб'єктом положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Незаконність реєстраційних дій, за позицією позивачки, полягає у внесенні змін до відомостей про юридичну особу КП «Крижопільський кооперативний ринок» на підставі документів, поданих неуповноваженою на те особою, що як наслідок призвело до позбавлення її права на участь в управлінні юридичної особи (КП «Крижопільський кооперативний ринок»).
Таким чином, без надання правової оцінки відносин між позивачкою та третьою особою спір не може бути вирішено, а права позивачки не можуть бути захищені ефективно.
Скасування спірних реєстраційних дій та записів не призведе до вирішення цього спору і не сприяє виконанню завдання адміністративного судочинства.
Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктами 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають: з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
Водночас пункт 4 частини першої статті 20 цього Кодексу не обмежує склад учасників такого спору.
Аналізуючи зміст наведених вище правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що спір у цій справі підпадає під юрисдикцію господарських судів.
Колегія суддів не оцінює інші доводи, викладені позивачкою у касаційній скарзі, оскільки порушення правил юрисдикційної підсудності є обов'язковою підставою для скасування судових рішень у справі, незалежно від доводів касаційної скарги.
За нормами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і закрити провадження у справі.
Частиною першою статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю (.....) і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування постановлених у справі судових рішень із закриттям провадження в адміністративній справі.
Керуючись статтями 238, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №0240/3278/18-а скасувати, а провадження у справі - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до господарської юрисдикції, та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
А. А. Єзеров
В. М. Шарапа