24 травня 2022 року
Київ
справа №240/42082/21
адміністративне провадження № Пз/990/1/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Єзерова А.А., Стеценка С.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., розглянувши подання судді Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №240/42082/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи №240/42082/21 разом із поданням судді Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О. про розгляд цієї справи Верховним Судом як зразкової.
Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової обґрунтовано перебуванням в проваджені Житомирського окружного адміністративного суду значної кількості справ, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень, спір у яких, виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких, позивачами заявлено аналогічні вимоги (№№0640/4487/18, 0640/4478/18, 240/4847/18, 240/4842/18, 240/4845/18, 0640/4348/18, 0640/4480/18, 0640/4846/18, 240/5076/18, відповідно), а також зростанням у майбутньому кількості справ з аналогічними вимогами. Подання мотивоване необхідністю надання правової оцінки розрахунковій величині, яка підлягає застосуванню під час визначення розміру щомісячної доплати до пенсії громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Одночасно, у поданні зазначається про різну судову практику серед адміністративних судів апеляційної інстанції з розгляду спірного у цій справі питання.
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О. ухвалою від 21 грудня 2021 року відкрила провадження у справі №240/42082/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
У адміністративному позові ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо непроведення нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати вчинити відповідні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області, має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. З огляду на прийняття 17 липня 2018 року Конституційним Судом України рішення №6-р/2018 уважає, що згідно положень статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18. Однак, відповідач у проведенні нарахування і виплати такої доплати, на переконання позивача, протиправно відмовив, що і зумовило звернення до суду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі №240/42082/21 як зразкової, Верховний Суд керується таким.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у статті 290 КАС України.
У відповідності до частини першої статті 290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 290 КАС України у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, уважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, у тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 4 КАС України зразкова адміністративна справа - це типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що типова адміністративна справа набуває статусу зразкової лише після прийняття Верховним Судом рішення про відкриття провадження у зразковій справі у порядку, визначеному статтею 290 КАС України.
В аспекті наведеного необхідно зазначити, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової як зразкової справи має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.
Колегія суддів Верховного Суду, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цій зразковій справі, приходить до висновку, що фактичні обставини у спірних правовідносинах, які лягли в основу подання судді Житомирського окружного адміністративного суду, не є новими у судовій правозастосовчій практиці. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала свою правову позицію щодо застосування норм матеріального права у спорах з приводу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18, була висловлена правова позиція, згідно з якою позивач має право за Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як установлено статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів звертає увагу, що відступу від вищенаведеної правової позиції суду касаційної інстанції не відбувалось, а процесуальний закон не наділяє такими повноваженнями суд першої інстанції, у тому числі й Верховний Суд, при розгляді ним справи як зразкової.
Наявність неоднакового застосування судами першої та/або апеляційної інстанцій норм матеріального права, ухвалення цими судами різних і суперечливих судових рішень у спорах окремої категорії, без врахування уже сформованої правової позиції Верховного суду, не зумовлюють автоматичного і безумовного прийняття Верховним Судом справи до провадження як зразкової, і не визначені процесуальним законом як обов'язкові підстави для відкриття провадження у зразковій справі. Навпаки, такі обставини сприятимуть дублюванню вже сформованих правових позицій.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що у поданні про розгляд цієї справи Верховним Судом як зразкової не міститься належних і обґрунтованих міркувань, які б свідчили про необхідність розв'язання нових повторюваних юридичних проблем, які раніше не були предметом розгляду Верховного Суду, та зумовлювали б доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової.
Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або) другої цієї статті, зокрема через значні розбіжності у їх фактичних обставинах, які унеможливлюють прийняття для них зразкового рішення (частина шоста статті 290 КАС України).
Оскільки у цьому конкретному випадку зазначені у поданні підстави не зумовлюють розгляд цієї справи Верховним Судом як зразкової, тобто подання не відповідає вимогам частини першої статті 290 КАС України, у відкритті провадження належить відмовити.
Керуючись статтями 4, 248, частиною шостою статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження за поданням судді Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №240/42082/21.
Матеріали справи №240/42082/21 разом з поданням та доданими документами повернути до Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій
С.М. Чиркін