Іменем України
25 травня 2022 року
Київ
справа №348/592/17
адміністративне провадження № К/9901/38360/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.07.2017 (суддя - Міськевич О.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 (судді -Шинкар Т.І., Пліш М.А., Глушко І.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував у ВАТ «Сибнафта-Ноябрськнафтогаз» та у ТОВ «Сибнафта-Хантос»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії починаючи з 21.11.2007, з урахуванням розміру заробітної плати з районними коефіцієнтами та північною надбавкою, яку він отримував:
у ВАТ «Сибнафта-Ноябрськнафтогаз» в період з 01.01.2002 по 30.04.2005, згідно довідок про заробітну плату, виданих 20.02.2006 ВАТ «Сибнафта-Ноябрськнафтогаз за №№49, 50, 51, 52;
у ТОВ «Сибнафта-Хантос» у період з 01.05.2005 по 30.06.2007, згідно довідок про заробітну плату, виданих 20.07.2007 ТОВ «Сибнафта-Хантос» за №№478, 479, 480, а також дорахувати, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача призначити та перерахувати з 22.12.2016 пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у застосуванні усередненого показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії у 2016 році;
- зобов'язати відповідача при призначенні пенсії за віком з 22.12.2016 застосувати згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» усереднений показник заробітної плати, який у 2016 році встановлений в розмірі 3263,44 грн., а також виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування пенсії із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6;
- зобов'язати відповідача зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період з 01.01.1984 по 30.06.2007 при обчисленні пенсії та здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 21.11.2007 з врахуванням повного заробітку, а також дорахувати, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області і з 21.11.2007 отримує пенсію за віком, яка призначена як працівнику Крайньої Півночі відповідно до Тимчасової угоди укладеної 15 січня 1993 року між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.
У період з 10.09.2001 по 30.04.2005 позивач працював на посаді ведучого інженера Управління по бурінню в Центральному апараті ВАТ «Сибнафта-Ноябрськнафтогаз» (м.Ноябрськ Ямало-Ненецького автономного округу), а з 01.05.2005 по 24.03.2012 - на посадах ведучого інженера відділу контролю за процесом будівництва і ремонту свердловин, головним спеціалістом управління будівництва свердловин служби контролю за процесом будівництва свердловин, заступником начальника служби у ТОВ «Сибнафта-Хантос» (м.Ханти-Мансійськ, Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу).
22.12.2016 ОСОБА_1 звернувся в Управління із заявою, просив: призначити пенсію по віку і застосувати усереднений показник заробітної плати 2016 року; зарахувати стаж роботи ТОВ «Газпромнафта-Хантос» з 01.07.207 по 31.12.2011 включно та заробітну плату із районними коефіцієнтами та північними надбавками відповідно до довідок про заробітну плату від 20.07.2007 №№478, 479, 480 (наявними в матеріалах пенсійної справи); зарахувати заробітну плату із районними коефіцієнтами та північними надбавками відповідно до довідок про заробітну плату, виданих 20.02.2006 ВАТ «Сибнафта-Ноябрськнафтогаз», №№49, 50, 51, 52 за період з січня 2002 по квітень 2005 (містяться в матеріалах пенсійної справи); зарахувати заробітну плату із районними коефіцієнтами та північними надбавками відповідно до довідок про заробітну плату, виданих 07.06.2006 ВАТ «Прикарпатським управлінням бурових робіт» за №11/634 за період з січня 1991 по липень 1994 (містяться в матеріалах пенсійної справи); зробити перерахунок пенсії без обмеження заробітної плати коефіцієнтом 5,6 (а.с.19-20).
Листом Управління від 27.02.2016 №400/Г-15 позивачу роз'яснено, що підстав для зарахування заробітної плати після 1992 року з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки немає в зв'язку з тим, що період не відповідає нормам, передбаченим Законом України «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР».
Щодо порушення в зверненні питання про проведення перерахунку пенсії не обмежуючи коефіцієнтом 5,6, то відповідно до п.2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Крім того, повідомлено, що немає підстав для застосування середньої заробітної плати за 2016 рік, оскільки пенсію призначено за віком відповідно до ст.1 Тимчасової Угоди (а.с.21-22).
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.07.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 , за період з 21.11.2007 по 14.09.2016 залишено без розгляду.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.07.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував у ВАТ «Сибнафта-Ноябрськнафтогаз» та у ТОВ «Сибнафта-Хантос».
Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 14.09.2016, з урахуванням розміру заробітної плати, з районними коефіцієнтами та північною надбавкою, яку він отримував: у ВАТ «Сибнафта-Ноябрськнафтогаз» в період з 01.01.2002 по 30.04.2005, згідно довідок про заробітну плату, виданих ВАТ «Сибнафта-Ноябрськнафтогаз» 20.02.2006 за №№49, 50, 51, 52; у ТОВ «Сибнафта-Хантос» у період з 01.05.2005 по 30.06.2007, згідно довідок про заробітну плату, виданих ТОВ «Сибнафта-Хантос» 20.07.2007 за №№478, 479, 480, та виплатити недоотримані ним суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Визнано неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 22.12.2016 призначити та перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визнано неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у застосуванні ОСОБА_1 усередненого показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії у 2016 році.
Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 22.12.2016 застосувати згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» усереднений показник заробітної плати, який у 2016 році встановлений в розмірі 3263,44 грн, а також виплатити недоотримані ним суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Визнано неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6.
Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 14.09.2016 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , знявши обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 з врахуванням повного заробітку при обчисленні його пенсії, та виплатити недоотримані ним суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що не врахування при розрахунку пенсії позивача районного коефіцієнта та північної надбавки є протиправним, оскільки під час обчислення розміру пенсії має враховуватися вся заробітна плата.
Крім того, суди виходили з того, що в період з 01.01.1984 по 12.07.1998 (включно) обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, оскільки постанову Кабінету Міністрів України №1064 «Про встановлення максимальної величини, фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів» було прийнято лише 13.07.1998, тому дії відповідача щодо нарахування пенсії із обмеженням заробітної плати за вказаний період коефіцієнтом 5,6 є неправомірними.
Крім того, суди виходили з того, що раніше позивач отримував пенсію відповідно до Тимчасової угоди укладеної 15 січня 1993 року між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше, тому позивач має право на призначення такої пенсії, із застосуванням усередненого показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за 2013-2015 роки, оскільки має місце не переведення, а перше призначення пенсії.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги відповідач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, неправильно встановлено обставини справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що періоди роботи позивача на Крайній Півночі та заробіток за цей період не підлягають врахуванню під час обчислення пенсії, обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 передбачено законом, а підстави для застосування при обчисленні пенсії позивача показника середньої зарплати за 2016 відсутні.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, станом на час призначення пенсії позивачу (Закон 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 24 цього Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 5 Розділу XV Прикінцеві положення цього Закону передбачено порядок зарахування до страхового стажу періодів роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі, особи на яких поширюються пільги обчислення такого страхового стажу та порядок його підтвердження.
Відповідно до статті 1 Тимчасової угоди укладеної 15 січня 1993 року між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення (Угода) громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.
За правилами статі 4 цієї Угоди при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.
Зазначеною Угодою не передбачено окремого виду пенсії для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі, а з урахуванням передбачених нею пільг призначається пенсія за віком за законодавством України.
Відповідно до першої статті 10 Закону №1058, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, як встановлено судами попередніх інстанції позивачу в 2007 році призначено пенсію за віком за Законом 1058 зі зниженням віку відповідно до Угоди, відтак підстави для повторного призначення пенсії такого ж виду в 2016 році відсутні. З цих же міркувань відсутні підстави для переведення на інший вид пенсії.
Застосування судами попередніх інстанцій під час вирішення справи висновків Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-612а14 є помилковим, оскільки такі висновки Верховного Суду України зроблено щодо інших правовідносин, які (на відміну від справи яка розглядається) дійсно виникли у зв'язку з призначенням особі іншого виду пенсії ніж та, яку він отримував раніше.
Крім того, відповідно до статті 41 Закону №1058-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.
Верховний Суд в складі Судової палати у постанові від 09.10.2019 у справі №489/5283/16-а дійшов висновку, що аналіз норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства дозволяє стверджувати, що зазначеними вище нормами не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі.
Крім того, у постановах від 06.02.2020 у справі №348/2381/16-а, від 13.05.2020 у справі №348/2245/16-а, від 08.09.2020 у справі №350/1607/16-а, від 10.12.2021 у справі №345/3019/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що посилання судів на постанову Кабінету Міністрів України №1064 «Про встановлення максимальної величини, фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів» є помилковими, оскільки обмеження сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» показником 5,6 застосовується саме до заробітних плат, які отримувались до встановлення такого обмеження (до 01.07.1998).
Враховуючи такі приписи законодавства та висновки Верховного Суду не можна визнати обгрунтованими висновки та рішення судів попередніх інстанції щодо протиправності дій відповідача та задоволення позовних вимог у цій справі.
Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій і в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити.
Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук