про відмову у відкритті касаційного провадження
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 200/10557/21
адміністративне провадження № К/990/11369/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати щомісячних страхових виплат; зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з дати припинення; допустити негайне виконання рішення в частині присудження виплати у межах сум стягнення за один місяць.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року відмовлено в задоволені позовних вимог.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, з 01 серпня 2014 року.
Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування і виплатити щомісячні страхові виплати, та виплатити заборгованість з 01 липня 2014 року. Судове рішення в межах суми за один місяць звернуто до негайного виконання.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
ОСОБА_1 у цій справі оскаржуються дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови у виплаті страхових виплат.
Встановлено, що судом першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України віднесена до справ незначної складності.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу мотивує тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду, в якому було б надано оцінку правовідносинам, що стосуються ненарахування та невиплати щомісячних страхових виплат внутрішньо переміщеним особам, у яких скасовані довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або коли потерпілі на виробництві не зверталися до органів соціального захисту населення та не отримували довідки про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб.
Також підставами касаційного оскарження скаржник вказує підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підставу мотивує тим, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки на даний час в судах першої та апеляційної інстанцій судів Донецької області знаходяться численні заяви та скарги потерпілих на виробництві з оскарження бездіяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з приводу ненарахування та невиплати щомісячних страхових виплат внутрішньо переміщеним особам у яких скасовані довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або коли такі особи не зверталися до органів соцзахисту та взагалі не отримували такі довідки. Також зазначає, що справа становить виняткове значення для Фонду.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на підпункт "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, а має суб'єктивний характер.
Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, позаяк переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо припинення виплат суперечать Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, оскільки припинення таких виплат здійснено на підставі, яка не передбачена цим Законом.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 204/2001/17 (2-а/204/121/17), і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої цієї статті у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Надіслати Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Шарапа