19 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3867/19 пров. № А/857/2621/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року (суддя Костюкевич С.Ф., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/3867/19 за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції у Волинській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Головне управління Національної поліції у Волинській області звернулося в суд з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу ВП № 60019511 від 16 грудня 2019 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, його оскаржив позивач- Головне управління Національної поліції у Волинській області подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 24 грудня 2021 року та прийняти нове, яким позов задовольнити
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Головним управлінням Національної поліції, чітко дотримуючись вимоги статті 99 Закону України «Про Національну поліцію», керуючись резолютивною частиною рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року по справі №857/5337/19, виконано виконавчий лист від 10.09.2019 №835 2019 у повному обсязі. А відтак, апелянт вважає, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. помилково обчислено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2019 року. А тому апелянт вважає, що постанова від 16.12.2019 ВП №60019511 про накладення на ГУНП у Волинській області штрафу в сумі 5100 грн. винесена безпідставно та незаконно, всупереч пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Сторони будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Протокольною ухвалою суду від 05.05.2022 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 у 22.09.2017 року звернувся до Головного управління Національної поліції у Волинській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності в період проходження служби. На підставі ЗУ “Про Національну поліцію” та Наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 і враховуючи надані матеріали ОСОБА_1 було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 112 000 грн., яка була розрахована з 70 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб станом на 01.01.2017. Повторно розглянувши подані заявником матеріали про призначення та виплату одноразової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, що настала в період проходження служби, ГУНП у Волинській області відмовило у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги. Відмову оформлено листом від 26.10.2018 року №950/01/29-2018.
ОСОБА_1 вказану відмову оскаржив у судовому порядку, та рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 у справі № 140/2762/18, (залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019), визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Національної поліції у Волинській області від 26.10.2018 року №950/01/29-2018 у призначенні ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України “Про Національну поліцію”; зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України “Про Національну поліцію”.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаного рішення Волинський окружний адміністративний суд 10.09.2019 видав виконавчий лист за № 835/2019, якого ОСОБА_1 пред'явив до примусового виконання в органи виконавчої служби, та постановою старшого державного виконавця від 10.09.2019 року було відкрито виконавче провадження № 60019511. Вказаною постановою державний виконавець встановив боржнику ГУНП у Волинській області строк (10 робочих днів) для виконання судового рішення.
Головним управлінням Національної поліції у Волинській області складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який 25.09.2019 року було затверджено начальником ГУНП у Волинській області Шпигою П.П., та 28.10.2019 року ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 112 000 грн, яка була обчислена із розрахунку 70 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року.
В подальшому, актом державного виконавця від 13.12.2019 року зафіксовано невиконання рішення суду з огляду на те, що розмір одноразової грошової допомоги визначено боржником із розрахунку 70 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, а не станом на 01 січня 2019 року.
Відтак, у зв'язку із тим, що ГУНП у Волинській області рішення суду не виконало у повному обсязі, керуючись статтями 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”, старший державний виконавець відділу Гриценя Г. Г . 16.12.2019 року винесла постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100 грн.
Головне управління Національної поліції у Волинській області не погоджується із вказаною постановою, звернулося в суд з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковими до виконання.
Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року № 1404-VIII ч. 1 ст. 3 якого визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч.6 ст. 26 цього ж Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Нормами ч. 2 ст. 63, та ч. 1 ст. 75 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ВП № 60019511 відкрите 10.09.2019 року за судовим рішенням від 27.02.2020 у справі № 140/3869/19, резолютивною частиною якого визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у Волинській області при призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України “Про національну поліцію” в розмірі 112 000,00 грн.; зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 11, код ЄДРПОУ 40108604) призначити і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України “Про національну поліцію” в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2019, з врахуванням виплачених сум.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, 28.10.2019 року стягувачу було виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 112 000 грн, яка обчислена із розрахунку 70 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року. УДВС ГТУЮ у Волинській області стверджує, що вимога державного виконавця про виконання судового рішення боржником не виконана, оскільки одноразову грошову допомогу необхідно розраховувати на підставі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, станом на 01.01.2019 року.
Разом з тим як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2019, начальником ГУ НП у Волинській області 25.09.2019 затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на суму 112 000,00 грн., тобто в розмірі 70 прожиткових мінімумів станом на 01.01.2017, що суперечить приписам підпункту 4 частини першої статті 99 Закону №580-VIII, згідно якої розмір одноразової грошової допомоги поліцейському, якому встановлено III групу інвалідності внаслідок причин, зазначених у пункті 4 частини першої статті 97 Закону, становить 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Відтак, враховуючи зміст вказаних норм законодавства та дату прийняття відповідачем рішення про призначення позивачу допомоги, а саме - 25.10.2019, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що розмір вказаної допомоги має визначатись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2019 року як зазначено в рішенні від 27.02.2020 у справі № 140/3869/19 за позовом ОСОБА_1 , яке набрало законної сили за постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року в розмірі 1 921 гривня.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що виконуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 у справі №140/2762/19 відповідач повинен був здійснити обрахунок та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 70 прожиткових мінімумів, встановленого законом для працездатних осіб на дату прийняття рішення про виплату ОГД 25.09.2019, тому сума одноразової грошової допомоги позивачу повинна була становити 134 470,00 грн. (70 прожиткових мінімумів *1 921,00 грн.).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина 2 статті 63, частина 1 статті 75 Закону України “Про виконавче провадження”).
Також слід зазначити, що ч.1 ст 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відтак, оскільки із такими заявами сторони виконавчого провадження до суду не звертались, таким чином, боржник у виконавчому провадженні № 60019511 від 10.09.2019 констатував зрозумілість резолютивної частини судового рішення в адміністративній справі № 140/2762/18.
Враховуючи наведене вище, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи оскаржену постанову про накладення на ГУНП у Волинській області штрафу за невиконання судового рішення в адміністративній справі № 140/2762/18 у встановлений строк, діяв в межах своїх повноважень правомірно, а відтак оскаржувана постанова Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про накладення на Головне управління Національної поліції у Волинській області штрафу ВП № 60019511 від 16.12.2019 року є законною та не підлягає скасуванню.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини справи та прийнято законне та обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року у справі № 140/3867/19 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 25.05.2022