25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/7180/21 пров. № А/857/22282/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року (суддя- Денисюк Р.С., ухвалене в м. Луцьк) у справі № 140/7180/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
В липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення від 27.01.2021 №907640828199 «Про перерахунок пенсії» щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 90 % до 50 % суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 № 03-23/1616/20, неврахування до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періодів виконання обов'язків арбітра у відомчому арбітражі в Камчатській облрибспоживспілці з 22.11.1976 по 04.05.1983, з 04.05.1983 по 27.03.1985, на посаді старшого арбітра відомчого арбітража у Камчатській облрибспоживспілці за період з 27.03.1985 по 09.09.1986, а всього за період з 22.11.1976 по 09.09.1986 відповідно до розрахунку стажу судді від 13.10.2017 № 02-24/5700/17, виданого Господарським судом Волинської області, прийнятого Радою правосуддя при розгляді заяви про відставку та підтвердженого рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 по справі № 161/18565/17 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із стажу роботи 27 років 06 місяців 23 дні з розрахунку 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 27.01.2021 №907640828199 в частині зменшення ОСОБА_1 розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку на підставі довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1616/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на 50 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та зменшення стажу роботи на посаді судді. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1616/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в розмірі 64 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 19.02.2020. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Як на доводи апеляційної скарги, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач, встановлюючи позивачу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 50 % суддівської винагороди при здійсненні його перерахунку з 19 лютого 2020 року, діяв протиправно.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке було призначено з 13.10.2017 у розмірі 80% суддівської винагороди, а в подальшому після здійснених перерахунків 19.03.2018 - у розмірі 90 % суддівської винагороди.
У зв'язку із зміною розміру складових суддівської винагороди позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці.
Однак, відповідачем було відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вказана відмова була оскаржена позивачем до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 в справі №140/13629/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, рішень та зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 02.09.2020 №59 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.08.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1616/20 від 12 березня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ГУ ПФУ у Волинській області з 19.02.2020 на виконання вказаного рішення суду проведено позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії № 907640828199 від 18.12.2020, а відповідно до рішення про перерахунок пенсії № 907640828199 від 27.01.2021 в розмірі 50 %.
На звернення позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 в справі №140/13629/20 ГУ ПФУ у Волинській області листом № 1115-484/Ф-02/8-0300/21 від 16.02.2021 повідомило позивача про те, що на момент виконання рішення суду від 05.11.2020 в справі №140/13629/20 діє частина третя статті 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів, якою визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи, загальний стаж роботи позивача становить 40 років 11 місяців 09 днів, в тому числі: 17 років 09 місяців 08 днів стаж роботи на посаді судді та 09 років 09 місяців 18 днів зараховано до стажу судді на виконання рішення суду.
В результаті перерахунку, на даний час, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 встановлено в сумі 60695,25 грн (121390,50 грн х 50%) та виплачується з 01.01.2021. Заборгованість з 19.02.2020 по 31.12.2020 в сумі 114540,88 грн буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці з 90% до 50 %, позивач звернулася із даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 142 цього Закону судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з частиною 5 статті 142 Закону № 1402-VIII пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI Про судоустрій і статус суддів (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Законом України від 16.10.2019 № 193-IX «Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402-VIIIзі змінами.
Конституційний Суд у вказаному рішенні зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).
Судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
З дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Аналогічна правова позиція відображена в рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20.
У зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020, пункт 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, який визначав, що розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, втратив чинність.
Таким чином, з 19.02.2020 при вирішенні питання розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача та, відповідно, здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідно керуватися положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, які визначають, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Апеляційним судом встановлено, що при призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ГУ ПФУ у Волинській області керувалося абзацом другим пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII (в редакції чинній станом на 15.05.2013) та застосувало 80% суддівської винагороди.
Виконуючи рішення суду від 05.11.2020 у справі №140/13629/20, ГУ ПФУ прийняло рішення №907640828199 від 18.12.2020, яким здійснило перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020.
Разом з тим, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було розраховано з розміру 64 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1616/20, виходячи зі стажу судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання 27 років 06 днів 23 дні.
27.01.2021 ГУ ПФУ прийняло рішення №907640828199, яким здійснило перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020, при цьому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було розраховано з розміру 50 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1616/20.
Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 після проведеного перерахунку складає 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
З аналізу матеріалів справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, при здійсненні такого перерахунку пенсійний орган протиправно не зарахував до стажу роботи судді, що дає право на відставку стажу роботи, що дає право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці періоди виконання обов'язків арбітра у відомчому арбітражі в Камчатській облрибспоживспілці за період з 22.11.1976 року по 04.05.1983 рік - 06 років 05 місяців 12 днів; з 04.05.1983 року по 27.03.1985 рік - 01 рік 10 місяців 23 дні; на посаді старшого арбітра відомчого арбітража у Камчатській облрибспоживспілці за період з 27.03.1985 року по 09.09.1986 рік - 01 рік 05 місяців 12 днів.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 у справі №161/18565/17, яке набрало законної сили 16.07.2018, зобов'язано Луцьке об'єднане управління ПФУ у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 періоди виконання обов'язків арбітра у відомчому арбітражі в Камчатській облрибспоживспілці за період з 22.11.1976 року по 04.05.1983 рік - 06 років 05 місяців 12 днів; з 04.05.1983 року по 27.03.1985 рік - 01 рік 10 місяців 23 дні; на посаді старшого арбітра відомчого арбітража у Камчатській облрибспоживспілці за період з 27.03.1985 року по 09.09.1986 рік - 01 рік 05 місяців 12 днів, а всього 09 років 09 місяців 17 днів до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із стажу роботи 27 років 06 місяців 23 дні згідно з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.10.2017 року №02-24/5700/17, з розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (судді, заступника голови суду), без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання, починаючи з 13.10.2017 року з урахуванням проведених виплат.
Згідно частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Таким чином, встановлені рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 у справі №161/18565/17 показники стажу ОСОБА_1 на посаді судді 27 років 06 місяців 23 дні не можуть бути змінені пенсійним органом самостійно, оскільки вказане рішення суду набрало законної сили та є обов'язковим до виконання і повторного зарахування до стажу роботи на посаді судді не потребують.
Враховуючи положення частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII та суддівський стаж позивача (повних 27 років), з 19.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 64 % суддівської винагороди судді: (50% за 20 років роботи на посаді судді) + 14% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді), який працює на відповідній посаді.
За таких обставин, апеляційний суд переконаний, що відповідачем протиправно проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 19.02.2020 в розмірі 50% суддівської винагороди, а відтак судом першої інстанції підставно частково задоволено позовні вимоги позивача.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом, викладеним у постановах від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 24.03.2020 у справі № 227/766/17.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №140/7180/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга