25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/9280/21 пров. № А/857/6526/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Подлісна І.М.) про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену в порядку письмового провадження в м.Тернопіль 03 березня 2022 року у справі №500/9280/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
15.12.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, просив визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 березня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в судове засідання 03.03.2022 о 09:30 двічі не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Суд першої інстанції вказав, що з метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи КАС України встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи. Суд першої інстанції зазначив, що поведінка позивача (його представника) у цій справі у формі неявки в судові засідання жодним чином не свідчить про зацікавленість в розгляді даної справи та дійшов висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи в частині проведення судового засідання для з'ясування фактичних обставин справи, надання пояснень та обґрунтувань на запитання та заперечення відповідача в межах спірних правовідносин, що створює перешкоди для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи, з урахуванням строків розгляду і вирішення адміністративної справи, передбачених положеннями статті 193 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 березня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що 16.02.2022 позивач надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, така заява отримана судом 17.02.2022. Скаржник вказує, що про судове засідання 03.03.2022 не був повідомлений у визначені чинним законодавством строки. Зазначає, що повістка про виклик в суд на 03.03.2022 була надіслана у день проведення судового засідання та отримана лише 15.03.2022. Вважає, що суд першої інстанції допустив грубе порушення норм процесуального права, що призвело до порушення права позивача на розгляд справи в суді.
Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з 24 січня 2022 року без виклику сторін в приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Острозького, 20, м. Тернопіль, 46001.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 21 лютого 2022 року о 10:00 год. в залі судових засідань Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою: 46006 м.Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 20.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2022, враховуючи неприбуття в судове засідання сторін, розгляд справи відкладено на 03.03.2022 о 09:30 год.
Вважаючи, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, ухвалою суду першої інстанції від 03.03.2022 позовну заяву залишено без розгляду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, підставою для ухвалення процесуального рішення про залишення позовної заяви без розгляду є повторне неприбуття позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, у судове засідання без поважних причин, за умови належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності та неможливості розгляду справи за неявки.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тоді як процесуальним обов'язком позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
При цьому, неприбуття в судове засідання позивача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге (на два чи більше судових засідання підряд) не прибули на розгляд справи, і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача належним чином повідомлено, а також сторонами не було заявлено підставне клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд такої без їх участі. Перше таке неприбуття тягне за собою відкладення розгляду справи.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід з'ясовувати: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності та чи неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
В свою чергу, поінформованість осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, є однією із суттєвих гарантій реалізації ними права на особисту участь у процесі. Для висновку суду про належне повідомлення сторін про розгляд справи на час такого розгляду у матеріалах останньої мають бути відомості, які б це підтверджували.
Відповідно до частини 1 статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Частиною 3 статті 124 КАС України встановлено способи здійснення судового виклики або судового повідомлення, а саме: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Згідно з положеннями статті 126 КАС України у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до частини 1 статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що призначення судового засідання у цій справі на 21.02.2022 позивач повідомлений телефонограмою від 01.02.2022 в якій, зокрема, зазначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
17.02.2022 судом першої інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про розгляд справи без участі позивача в якій вказано, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Про відкладення розгляду справи на 03.03.2022 позивач повідомлений шляхом направлення повістки про виклик на поштову адресу, зазначену у позовній заяві.
На час постановлення оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду даних щодо своєчасного (не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання) отримання позивачем, а саме розписки про одержання повістки або повістки, у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати, в матеріалах справи не було.
В подальшому, 17.03.2022 судом першої інстанції отримано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким позивачу направлялась зазначена повістка про виклик в суд на 03.03.2022, та відповідно до якого таку повістку позивач отримав 15.03.2022, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали.
За таких обставин, враховуючи положення КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вирішуючи питання про те, чи позивач був належно повідомлений про розгляд справи 03.03.2022, а також чи допущено позивачем повторну неявку в судове засідання без поважних причин, суд першої інстанції не перевірив відомості про належне повідомлення позивача про розгляд справи та одержання повісток та не надав правову оцінку заяві від 16.02.2022.
Окрім того, відповідно до висновків Верховного Суду, висловлених в постанові від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, законодавче формулювання … якщо неявка перешкоджає розгляду справи… означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не наведено чому саме неявка позивача перешкоджає розгляду справи, які саме не з'ясовані обставини у справі не дають можливості ухвалити законне судове рішення, тоді як саме такими перешкодами зумовлено такий процесуальний наслідок як залишення позовної заяви без розгляду. При цьому, явка позивача та/чи представника позивача в судове засідання судом першої інстанції обов'язковою не визнавалась.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справа Меньшакова проти України (Заява № 377/02) у пункті 52 Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (Рішення у справі Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).
За таких обставин, з врахуванням статті 320 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції належно не дослідив причини неявки позивача в судове засідання, повторності такої неявки та обставин, за яких розгляд справи неможливий без участі позивача за наявності поданої ним заяви про розгляд справи без його участі, а тому дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, та має наслідком скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241, 308, 312, 320, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 березня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №500/9280/21 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко