25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/5316/21 пров. № А/857/3/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, ухвалене суддею Мартиць О.І. у м. Тернополі о 13:07, повний текст якого складений 22 листопада 2021 року, у справі №500/5316/21 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-
25 серпня 2021 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2021 №00038640704, від 06.08.2021 №00038650704, від 06.08.2021 №00038660704.
В обгрунтування позовних вимог покликається на порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірок та права на захист, неповне з'ясування обставин, що мали значення для прийняття оскаржуваних рішень.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не наведено жодних підстав та/або доказів на спростування зазначених порушень, з огляду на що, з урахуванням здобутих судом в ході судового розгляду справи доказів, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2021 №00038640704, №00038650704, №00038660704 відсутні.
При цьому судом не встановлено порушень порядку призначення та проведення фактичної перевірки контролюючим органом.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слідвідсовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є 47.11. роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами.
Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на підставі наказу від 29.06.2021 №934-п "Про проведення фактичної перевірки" та направлень на перевірку від 01.07.2021 №2040, №2041, №2042 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (об'єкт: магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операції наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Перевірка проведена у присутності представника суб'єкта господарювання - адміністратора Романюк Валентини Ярославівни, яка працює на підставі трудового договору між працівником та фізичною особою №14/20 від 30.12.2020, про що зазначено в акті, а також на примірниках наказу від 29.06.2021 №934-п "Про проведення фактичної перевірки" та направлень на перевірку від 01.07.2021 №2040, №2041, №2042 міститься її підпис про ознайомлення та отримання.
Перевіркою встановлено порушення за місцем здійснення позивачем господарської діяльності та зафіксовано в акті №3376/19/00/0704/3380308942 від 22.07.2021:
- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами доповненнями (далі Закон №265/95-ВР) - розрахункову операцію на повну суму покупки проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та проведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням розрахункових документів, що відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів, без надання покупцю розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції, на загальну суму 1123403,71 грн,
- пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій та/або через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості,
- порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон №481/95-ВР) та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" із змінами та доповненнями (далі - Постанова №957), а саме частини дванадцятої статті 18 - недотриманння встановленої Кабінетом Міністрів України мінімальної оптово-відпускної та роздрібної ціни на алкогольні напої; пункту Постанови - недотримання установленого розміру мінімальної оптово-відпускної і роздрібної ціни на окремі види алкогольних напоїв.
На підставі виявлених під час проведення фактичної перевірки порушень, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкові повідомлення рішення:
- №00038640704 від 06.08.2021 на суму 112340,37 грн за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР;
- №00038650704 від 06.08.2021 на суму 5100 грн за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР;
- №00038660704 від 06.08.2021 на суму 10000,00 грн за порушення частини дванадцятої статті 18 Закону №481/95-ВР, пункту 1 Постанови №957.
Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №00038640704 від 06.08.2021, №00038650704 від 06.08.2021, №00038660704 від 06.08.2021 протиправними, звернулась до суду з вимогою про їх скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу Українивизначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Контролюючі органи, зокрема, мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).
Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п.80.5 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу.
За вимогами п.80.7 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст.86 цього Кодексу.
Відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (на підставі якого було призначено перевірку) фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Таким чином, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництва і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.11.2018 у справі №К/9901/13259/181, від 20.03.2018 справі №820/4766/17.
Судом першої інстанції встановлено, що перевірка проведена у присутності адміністратора та перед проведенням фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Тернопільські області було пред'явлено наказ від 29.06.2021 №934-п, направлення на перевірку від 01.07.2021 №2040, №2041, №2042 та допущено працівників податкового органу до проведення перевірки.
Щодо правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Зі змісту акту перевірки слідує, що в господарській одиниці розрахунки зі споживачами здійснюються з використанням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) (фіскальний №3000865799). Роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється відповідно до ліцензій від 24.12.2021 №19200308202002544 та №19200311202002260 з терміном дії до 30.12.2021. ФОП ОСОБА_1 зареєстрована платником ПДВ та акцизного податку.
До початку перевірки проведено контрольну розрахункову операцію щодо підакцизної групи товарів на суму покупки 109,00 грн (1 пляшка шампанського України солодке "Ореанда Голд" по ціні 109,00 грн). Розрахункову операцію проведено через РРО з видачею фіскального чека на повну суму покупки.
Відповідно до акта перевірки в ході проведення фактичної перевірки магазину за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , встановлено: порушення порядку проведення розрахунків, а саме розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) проведено через зареєстрований опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (далі РРО), з роздрукуванням розрахункових документів, що не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів, без надання покупцю розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Фіскальні чеки, які були надруковані на РРО ФН 3000865799 за період з 02.01.2021 по 15.06.2021 на загальну суму 1123403,71 грн (фіскальні звітні чеки z - звіти з №1 по №168) не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів визначені пунктом 2 розділу ІІ Положення, так як в фіскальних чеках не відображено обов'язкові реквізити, а саме: літерна позначка ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами/покупками, початку рядка друкуються великі літери ПДВ та літерне позначення, розмір ставки акцизного податку загальна для такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).
Перша розрахункова операція з видачею фіскального чека не встановленої форми та змісту, надрукованого на РРО ФН 3000865799 відбулася 02.01.2021 о 9:21 год., фіскальний чек №1 на суму 43,99 грн при продажі однієї пачки сигарет "Прима срібна". Всі подальші фіскальні чеки не встановленої форми та змісту відповідно вимог Положення надруковані на РРО ФН 3000865799 за період з 02.01.2021 по 15.06.2021 на загальну суму 1123403,71 грн.
Для прикладу наведено чек №2 від 02.01.2021 на суму 83,80 грн, чек №11 від 02.01.2021 на суму 83,80 грн, №4817 від 01.03.2021 на суму 47,96 грн, чек №11136 від 01.05.2021 на суму 46,00 грн, чек №16083 від 14.06.2021 на суму 17,99 грн, копії яких долучені до матеріалів справи. Дане порушення виявлено по електронному журналу фіскальних звітних чеках, які надруковано на РРО ФН 3000865799 та пред'явлено до перевірки, а також по системі ITС "Податковий блок".
Отже, у відповідності до вимог Положення, надруковані чеки на РРО ФН 3000865799 за період з 02.01.2021 по 15.06.2021 на загальну суму продажу 1123403,71 грн за своєю формою не можуть бути розрахунковими документами. Установлені в Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не приймається як розрахунковий.
За період з 02.01.2021 по 15.06.2021 встановлено проведення розрахункових операцій через РРО МС №707 TS ФН 3000865799 з роздрукуванням фіскальних чеків при продажі підакцизних товарів без використання режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизний товарів (у фіскальних чеках при продажу підакцизних товарів не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів). Так для прикладу у фіскальних чеках №2 від 02.01.2021 на суму 83,80 грн при продажі 1 пл. вина ігристе рожеве н/с "Болград", 0,75 л, №11 від 02.01.2021 на суму 83,80 грн 1 пл. вина ігристе рожеве н/с "Болград" 0,75 л, №4817 від 01.03.2021 на суму 47,96 грн, сигарети "ЛД супер слім", №11136 від 01.05.2021 на суму 46,00 грн сигарети "Прилуки класичні", №16083 від 14.06.2021 на суму 17,99 грн пиво "Garage Hard Lemon").
Дане порушення виявлено по електронному журналу, який надруковано на РРО ФН 3000865799 та пред'явлено до перевірки, а також за даними системи ІТС "Податковий блок".
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.90 КАС України).
Предметом спору в даній справі є правомірність рішень податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару та за невиконання вимог пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг товарів» при продажу товарів для виконання платіжної операції.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За змістом статті 15 Закону №265/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 3 Закону № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється (п.1);
-надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п.2);
-проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількост (п.11).
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265/95 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
В розділі II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Крім того, установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Зважаючи на те, що і код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, і найменування товару є самостійними обов'язковими реквізитами розрахункового документу, відсутність одного із них є порушенням, відповідальність за яке передбачена статтею 17 Закону №265/95-ВР.
Відповідно до пунктів 1 та 7 статті 17 Закон №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
-100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше - у разі встановлення в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання;
-триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що суб'єктом господарювання розрахункову операцію на повну суму покупки проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та проведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням розрахункових документів, що відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів, без надання покупцю розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції, на загальну суму 1123403,71 грн та що розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій та/або через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Вказані порушення охоплюються нормою ст. 17 (п.1, п.7) Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», якою передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції.
Будь-яких доказів на спростування вказаних порушень, позивачем ані під час проведення фактичної перевірки, ані під час розгляду даної справи, надано не було. Натомість, відповідачем ГУ ДПС у Тернопільській області, як суб'єктом владних повноважень, підтверджено правомірність рішень податкового органу.
Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості рішень суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України.
Щодо встановлення правомірності застосування до позивача фінансової санкції за порушення - роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовано Законом №481/95-ВР.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 481/95-ВР, мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.
На виконання положень частини 10 статті 18 Закону № 481/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова КМУ № 957).
Відповідно до постанови КМУ № 957 мінімальна роздрібна ціна на вина ігристі: шампанське в визначений період становить 89,00 грн, а на горілку міцністю 40% місткістю 0,37 л - 66,16 грн.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
За приписами абзацу 13 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.
Надаючи оцінку обставинам справи в частині допущення позивачем вищезазначеного порушення, суд першої інстанції керувався тим, що податковим органом встановлено факт реалізації споживачеві алкогольних напоїв за ціною, нижчою від встановленого мінімального розміру мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв через РРО ФН 3000865799, а саме:
- 02.01.2021 о 09:26 год, чек №2 здійснено реалізацію однієї пляшки вина "Ігристе рожеве Болград" (місткістю 0,75 л) по ціні 83,80 грн,
- 02.01.2021 о 11:37 год чек №11 здійснено реалізацію однієї пляшки вина "Ігристе рожеве н/с Болград" (місткістю 0,75 л) по ціні 83,80 грн,
- 07.07.2021 о 17:23 год чек №18705 здійснено реалізацію однієї пляшки горілки "Мороша Джерельна" (місткістю 0,37 л; міцністю 40%) по ціні 58,20 грн.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводів, які б спростовували факт вчинення позивачем вказаного порушення податкового законодавства чи які б доводили безпідставність висновків податкового органу щодо вчинення такого порушення, апеляційна скарга, подана позивачем, не містить.
З огляду на наведене, позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного рішення в цій частині задоволенню не підлягають.
Аналізуючи наведені правові норми та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області від 06.08.2021 №00038640704, від 06.08.2021 №00038650704, від 06.08.2021 №00038660704.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимогст. 139 КАС України.
Відповідно статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановлені статтею 309 КАС України.
Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №500/5316/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний