19 травня 2022 рокуЛьвівСправа № ЗД/460/1/20 пров. № А/857/2131/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кухтея Р. В.
суддів -Іщук Л. П.
Шевчук С. М.
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву Національного агентства з акредитації України про ухвалення додаткового рішення у справі №ЗД/460/1/20 за апеляційною скаргою Національного агентства з акредитації України на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року з питань забезпечення позову (постановлена головуючим-суддею Дудар О.М. у м. Рівне до пред'явлення позову) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт»,
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2020 апеляційну скаргу Національного агентства з акредитації України задоволено. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 з питань забезпечення позову скасовано та прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
12.01.2022 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Національного агентства з акредитації України про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та ухвалення додаткового судового рішення, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. 252 КАС України).
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення. Таке рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною другою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Між тим, вирішуючи питання відшкодування понесених відповідачем судових витрат, що складаються зі сплати судового збору, суд виходить з системного аналізу статті 139 КАС України та статусу заявника.
Згідно дефініції, наведеної у статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч.1-3 ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У розглядуваному випадку Національне агентство з акредитації України є суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням положень ч.2 ст.139 КАС України, суд може присудити за рахунок позивача на користь суб'єкта владних повноважень (за умови, якщо судове рішення ухвалене на користь останнього) лише здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Тобто, суб'єкту владних повноважень не можуть компенсуватися витрати на сплату судового збору, правову допомогу, витрати, пов'язані із прибуттям до суду, та інші судові витрати, крім зазначених вище витрат на доказування, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.08.2019 по справі №666/754/16-а, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді даної справи.
Таким чином, судові витрати, які понесені по сплаті судового збору суб'єкту владних повноважень поверненню не підлягають.
Згідно ч.4, 5 ст.252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Національного агентства з акредитації України про ухвалення додаткового рішення по справі №ЗД/460/1/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Суддя-доповідач Р. В. Кухтей
судді Л. П. Іщук
С. М. Шевчук
Повний текст ухвали складено 25.05.2022